Ухвала суду № 99058988, 18.08.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13636/21

УХВАЛА

18 серпня 2021 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області (67512, Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Партизанської слави, 28), треті особи: відділ освіти, молоді, спорту і туризму Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області (67512, Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Партизанської слави, 28), опорний заклад освіти «Курісовський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Курісовської сільської ради (67514, Одеська область, Березівський район, с. Каїри, вул. Центральна, 18), Каїрська гімназія Курісовської сільської ради (67514, Одеська область, Березівський район, с. Каїри, вул. Центральна, 12) про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

02.08.2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області, треті особи: відділ освіти, молоді, спорту і туризму Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області, опорний заклад освіти «Курісовський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Курісовської сільської ради, Каїрська гімназія Курісовської сільської ради, у якому позивачі просять суд:

- Визнати незаконним та скасувати рішення XI сесії VIII скликання Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області від 9 липня 2021 року № 193 - VIII “Про припинення (реорганізацію) Каїрської гімназії Курісовської сільської ради (код ЄДРПОУ - 26506530) шляхом приєднання до опорного закладу освіти “Курісовський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів” Курісовської сільської ради”.

18 серпня 2021 року судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з позовною заявою, позивачками, до суду подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивачі просять суд:

- Забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення XI сесії VIII скликання Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області від 9 липня 2021 року № 193 - VIII “Про припинення (реорганізацію) Каїрської гімназії Курісовської сільської ради (код ЄДРПОУ - 26506530) шляхом приєднання до опорного закладу освіти “Курісовський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів” Курісовської сільської ради” до набрання судовим рішенням законної сили;

- Забезпечити позов шляхом заборони будь-яким особам (зокрема членам комісії з припинення, державному реєстратору), вчиняти дії та здійснювати заходи пов`язані з припиненням (реорганізацією) Каїрської гімназії Курісовської сільської ради (код ЄДРПОУ - 26506530) до набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування заяви зазначено, що вони, батьки неповнолітніх дітей, які є учнями та навчаються в Каїрській гімназії Курісовської сільської ради, хочуть зберегти їх навчальний заклад і вважають, що прийнятим рішенням грубо порушуються права їхніх неповнолітніх дітей на здобуття повної загальної середньої освіти, які закріплені ст. 53 Конституції України, ст.ст. З, 13 Закону України “Про освіту”, ст. ст. 6, 8 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

Вважають, що рішення відповідача, яке вони оскаржують, є актом індивідуальної дії і має безпосередній вплив на таке важливе конституційне право їхніх дітей, а також дітей інших членів територіальної громади, як право на освіту, що є безумовною підставою для врахування думки мешканців територіальної громади при прийнятті оскаржуваного рішення. Оскаржуване рішення відповідача не забезпечує якнайкращі інтереси для їхних дітей.

Також вважають, що у процесі прийняття оскаржуваного рішення Курісовською сільською радою Березівського району Одеської області було порушено норми чинного законодавства України, а також норми локальних нормативно-правових актів, прийнятих Курісовською сільською радою.

Прийнявши рішення про припинення (реорганізацію) Каїрської гімназії засновник порушив право учнів на освіту і не забезпечив дітям право на доступність здобуття повної загальної середньої освіти у найбільш наближеному до місця їх проживання закладі освіти.

Курісовською сільською радою було порушено встановлену чинним законодавством процедуру прийняття оскаржуваного рішення, проект оскаржуваного рішення не оприлюднювався і на офіційному сайті сільської ради не публікувався, його прийнято на сесії без обговорення та обов`язкових висновків та рекомендацій відповідної профільної постійної комісії сільської ради.

Відповідачем прийнято оскаржуване рішення всупереч інтересам територіальної громади, без врахування думки мешканців громади с. Каїри, з якими не проводилось громадського обговорення проекту рішення щодо припинення (реорганізації) Каїрської гімназії, тому на їх думку таке рішення є незаконним і підлягає скасуванню.

Реалізація (виконання) оскаржуваного рішення, напередодні нового навчального року призведе до грубого порушення конституційного права дітей на доступність здобуття повної загальної середньої освіти.

З боку Курісовської сільської ради можливе зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи, як наслідок процесуальні диверсії відповідача можуть призвести до того, що судове рішення у справі не буде мати наслідком ефективний захист порушеного права, а рішення суду у разі задоволення позову залишиться невиконаним.

Крім того, звільнення педагогічних працівників Каїрської гімназії, прийняття додаткових відповідачем рішень, направлених на перерозподіл видатків на фінансування діяльності шкіл громади тощо, фактично може призвести до того, що на осінь навчальний процес буде зірвано у зв`язку з відсутністю вчителів та відповідного фінансування.

На теперішній час відповідачем взагалі не пропонується жодного альтернативного варіанту для вирішення виниклої проблеми, діти залишаються не закріпленими за жодною із шкіл й не вирішено питання підвозу дітей до інших шкіл громади.

Позивачі вважають, що невжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення оскаржуваного рішення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав, оскільки 01 вересня 2021 року їхні діти не зможуть отримати доступ до освіти та розпочати навчання, сівши за парти рідної гімназії.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може суттєво утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, суд має встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зокрема зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Згідно з ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 520/1545/19 наголосив на тому, що підстави забезпечення позову є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі, а також із зазначенням висновку про те, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

У постанові від 25 березня 2020 року у справі №240/9592/19 Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

У свою чергу співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 640/110/20, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта. Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у ч. 2 ст. 150 КАС України.

Також, згідно з ч.5 ст.151 КАС України зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта. Однак, із змісту заяви таких ознак не вбачається.

У заяві про забезпечення позову не наведено конкретних обґрунтувань порушення прав заявника із обов`язковим підтвердженням цього відповідними доказами, оскільки йдеться лише про ймовірність та припущення можливості настання таких порушень без посилання на конкретні факти.

Обставини справи можуть бути встановлені судом виключно в ході судового розгляду адміністративної справи по суті, при перевірці правомірності відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

Саме по собі подання адміністративного позову, предметом якого є визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень не є доказом того, що таке рішення є протиправним, адже розгляд адміністративної справи по суті і має на меті встановлення правомірності чи протиправності прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваного рішення, що є безумовною підставою для відмови у застосуванні попереднього судового захисту у вигляді забезпечення позову.

У постанові від 06.02.2019 року у справі №826/13306/18 Верховний Суд підкреслив, що рішення суду за позовами про визнання протиправним та скасування рішення не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Отже і заходів забезпечення позову вони не потребують.

Враховуючи предмет заявленого позову, беручи до уваги наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд вважає, що позивачами не доведено обставини, що є достатніми для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 151, 152, 154, 241, 243, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову у справі 420/13636/21 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Бутенко А.В.