Рішення № 99058881, 17.08.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8846/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України, про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 27 травня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фону України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з 95% від відповідних сум грошового забезпечення до 85% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, та відмови в її перерахунку у розмірі 95 процентів відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року, викладені у листи-відмові № 4073-3538/Б-02/8-1500/21 від 22.03.2021 року на заяву про перерахунок пенсії від 03 березня 2021 року (вх. № 3538/Б-1500-21 від 04.03.2021);

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області провести з 01.01.2016 року перерахунок пенси за вислугою років ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 23.12.2015 року №900 «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служб та деяким іншим категоріям осіб» з урахуванням основного розміру пенсії виходячи з 95% від відповідних сум грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, здійснити виплату на користь позивача заборгованості по пенсії, яка виникла у зв`язку із зменшенням з 01.01.2016 року раніше призначеного розміру пенсії з 95 процентів до 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, у розмірі 95 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року із врахуванням раніше виплачених сум, та сплачувати пенсію в цьому розмірі відповідно до довідки № 20701 про грошове забезпечення, виданої ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області станом на 1 січня 2016 року, в подальшому.

Ухвалою від 03 червня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

18 червня 2021 року ухвалою заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому призначено пенсію за вислугу років згідно Закону №2262-ХІІ, яка з 01.02.2006 йому виплачувалась у розмірі 95% грошового забезпечення. Вказує, що позивачу з 01.01.2016 року перераховано пенсію на підставі постанови №103 та що при проведені перерахунку було зменшено розмір його пенсії до 85% грошового забезпечення. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

06 серпня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області до суду за вх. № ЕП/21157/21 подано відзив на позов, в якому зазначено, що позивачу з 31.12.2005 з розрахунку 30 років вислуги призначено пенсію за вислугу років, виходячи з основного розміру 85 % грошового забезпечення. В подальшому, під час перерахунку пенсії позивача, з урахуванням змін внесених до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262 від 09.04.1992 (далі — Закон № 2262), пенсія позивача була перерахована та основний розмір пенсії склав 95 % грошового забезпечення. Вказано, що до проведення відповідного перерахунку позивач отримував пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував особисто на момент звільнення з військової служби, тому і відсотковий розмір грошового забезпечення був застосований відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії. Однак, у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих поліцейських, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2016.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом на позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивачу 31 січня 2006 року призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ у розмірі 90% грошового забезпечення (а.с.125).

Відповідно до протоколів перерахунку пенсії, здійснених у період з 31 травня 2006 року по 01 квітня 2008 року позивачу пенсія нараховувалась та виплачувалась виходячи з її основного розміру 95% (а.с.66-75, 125 зворот-126).

В той же час, в матеріалах пенсійної справи позивача наявні протоколи перерахунку пенсії від 01.04.2008 (з 01.01.2008) та від 29.11.2017 (з 01.05.2017), відповідно до яких пенсія позивача нараховувалась та обчислювалась виходячи з її основного розміру 85% грошового забезпечення (а.с.126 зворот - 127).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» було проведено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року (а.с.127 зворот) на підставі довідки Одеського обласного військового комісаріату (а.с.131 зворот) з урахуванням її основного розміру 85% грошового забезпечення та з встановленням розмірів підвищення пенсії: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення, з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення та з 01.01.2020 щомісячно 100% від підвищення.

03 березня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив зокрема здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016 року з врахуванням основного розміру пенсії 95% грошового забезпечення (а.с.59-61).

У відповідь на вказану заяву відповідач направив лист від 22.03.2021 №4073-3538/Б-02/8-1500/21 (а.с.62-63), в якому зазначено, що: «…Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) в редакції, що діяла до 29.04.2006, передбачалось збільшення розміру пенсії за вислугу років на 10 процентів відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесених до 1-ї категорії постраждалих, та на 5 процентів - особам, віднесеним до 2-ї та 3-ї категорій.

З 29.04.2006 відповідно до Закону України від 04.04.2006 №3591 «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» внесено зміни до статті 13 вищезазначеного Закону, якими виключено положення щодо вказаного збільшення розміру пенсії за вислугу років. Міністерством оборони України відповідний перерахунок пенсій не проводився, оскільки зменшення розміру пенсій неприпустиме. Проте, при первинному призначенні пенсій особам із числа вищезазначених категорій вказане збільшення розміру пенсій за вислугу років після 29.04.2006 року вже не проводилося.

З 01.01.2008 органами Пенсійного фонду України проведено перерахунок пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11,2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу». Перерахунок пенсій здійснювався з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008 для відповідних категорій осіб, та чинної на цю дату редакції Закону, яка вже не передбачає, збільшення розміру пенсії за вислугу років. При цьому, якщо внаслідок такого перерахунку розмір пенсії зменшувався, вона виплачувалася і виплачується в раніше встановленому розмірі.

Враховуючи викладене, Вам пенсія була перерахована за 30 років вислуги в розмірі 85 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

Головним управлінням перерахунок пенсії з 01.01.2016 Вам було проведено 15.04.2018 на умовах та у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова) на підставі наданої ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій за нормами, чинними за січень 2016 року, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з урахуванням посадового окладу в розмірі 3400,00 грн, окладу за військовим званням -2400,00 грн, надбавки за стаж служби 50 % - 2900,00 грн, надбавки за службу в умовах режимних обмежень 15% - 510,00 грн, доплати за науковий ступень 5% - 170,00 грн та премії 11,84% - 1110,59 грн. Повідомлення Пенсійного фонду України про розмір перерахованої Вам пенсії згідно з Постановою було надіслано на Вашу адресу 06.06.2018 через ПАТ “Укрпошта”.

Звертаємо увагу, що відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, а розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії не входить до їх компетенції...».

Позивач вважаючи, що відповідач протиправно зменшив з 01.01.2016 розмір його пенсії до 85% грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, та відмовив у її перерахунку у розмірі 95 процентів відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з п.11 ч.1 ст.11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла до 01.10.2011 року) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 01.05.2014, до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було внесено зміни та цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70» відповідно.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд зазначає, що ст.22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та прирівняним до них особам має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії (у випадку збільшення відсоткового розміру грошового забезпечення після призначення пенсії норма, яка діяла станом на момент такого збільшення).

Крім того, зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Суд зазначає, що позивач вбачає порушення своїх прав у зменшенні відсоткового розміру його пенсії з 95% до 85% грошового забезпечення, що на думку позивача було здійснено 15.04.2018 під час перерахунку його пенсії з 01.01.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 відповідно до довідки № 20701 про грошове забезпечення, виданої ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області станом на 1 січня 2016 року, та у відмові Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у поновленні його права на пенсію у розмірі 95% грошового забезпечення з 01.01.2016.

Однак, як вбачається з протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.01.2008, який було здійснено 01.04.2008 (а.с.126 зворот), саме з тоді позивачу було зменшено основний розмір його пенсії до 85% грошового забезпечення та відповідно у подальшому пенсія позивача обчислювалась у такому розмірі.

При цьому, як зазначило Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у листі № 4073-3538/Б-02/8-1500/21 від 22.03.2021, підставою для зменшення основного розміру пенсії позивача стало те, що передбачені законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) в редакції, що діяла до 29.04.2006 норми щодо збільшення розміру пенсії за вислугу років на 10 процентів відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесених до 1-ї категорії постраждалих, з 29.04.2006 відповідно до Закону України від 04.04.2006 №3591 «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» виключені зі статті 13 вищезазначеного Закону та що з 01.01.2008 органами Пенсійного фонду України проведено перерахунок пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008 для відповідних категорій осіб, та чинної на цю дату редакції Закону, яка вже не передбачала, збільшення розміру пенсії за вислугу років.

Однак, позивач доказів оскарження такого зменшення відсоткового розміру його пенсії з 01.01.2008 (проведеного 01.04.2008) до суду не надав та у позовній заяві про це не зазначає.

Враховуючи помилковість доводів позивача, що відсотковий розмір його пенсії зменшено з 01.01.2016 після її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 відповідно до довідки № 20701 про грошове забезпечення, виданої ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області станом на 1 січня 2016 року, суд доходить висновку, що права позивача під час перерахунку його пенсії, здійсненого 15.04.2018 не порушено, оскільки відсотковий розмір пенсії позивача з 01.01.2016 зменшений не був.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як роз`яснено рішенням Конституційного Суду України від 25.11.1997 №6-зп, ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 надано визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес». Зокрема, зазначено, що у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова) означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване ст. 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Отже, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Відтак, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи щодо особи дійсно має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.11.2018 у справі №826/5221/17.

Відтак суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України, про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Відповідачі:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385);

- Пенсійний фонд України (вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00035323).

Суддя Вовченко O.A.