Рішення № 99058860, 16.08.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9478/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення №951050187313 від 23.03.2021 року «Про відмову у переведенні пенсії» та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 07 червня 2021 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивачка просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951050187313 від 23.03.2021 року «Про відмову у переведенні пенсії»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII з 25 червня 2020 року в розмірі 70% від суми суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 згідно з довідкою від 17.03.2021 року №06-34/15/2021, виданою Одеським апеляційним судом з урахуванням вже отриманих сум пенсій.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивачка зазначає, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого чоловіка, 02.08.2005 року досягла пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та є пенсіонером за віком, тобто є непрацездатною, а том має право на отримання пенсії по втраті годувальника у зв`язку зі смертю чоловіка, який був суддею у відставці.

Таким чином, позивачка вважає, що винесене рішення суперечать діючому законодавству та грубо порушує соціальні права ОСОБА_1 .

Позиція Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що на момент смерті ОСОБА_2 не працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби а був звільнений з посади судді та з військової служби 01.04.2008 року.

Також, відповідач звертає увагу, що Законом №1402 не визначено право на умови призначення членам сім`ї померлого судді у відставці пенсії за померлого суддю на умовах призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про державну службу».

Позиція Пенсійного фонду України обґрунтовується наступним

Пенсійний фонд України не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що покладання судом на Пенсійний фонд України зобов`язання здійснити виплату пенсії позивачу виходить за межі повноважень Пенсійного фонду України, а тому не може бути реалізоване.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №951050187313 від 23.03.2021 року «Про відмову у переведенні пенсії» та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України. Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачка усунула недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

Вищевказаною ухвалою також витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року, залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Пенсійний фонд України (вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00035323).

01 липня 2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №ЕП/17858/21).

02 липня 2021 року від позивачки надійшла відповідь на відзив (вхід. №35112/21).

05 липня 2021 року від ГУПФУ в Одеській області надійшли належним чином засвідчені копії пенсійної справи позивачки на 83 арк. (вхід. №35454/21).

21 липня 2021 року від Пенсійного фонду України надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №39496/21).

Станом на 16 серпня 2021 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідачів, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 01.04.2018 року отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 , виданим Будинком одруження виконавчого комітету міської ради народних депутатів трудящих міста Жданов Донецьої області 11.07.1970 року (а.с.14).

ОСОБА_2 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси та отримував довічне грошове утримання судді у відставці, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 (а.с.16).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 25.06.2020 року, актовий запис №6298 (а.с.15).

15.03.2021 року ОСОБА_1 , за її згодою, було переведено на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року.

22.03.2021 року ОСОБА_1 звернулася до ГУПФУ в Одеській області із заявою про переведення із пенсії по втраті годувальника за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.12).

Рішенням від 23.03.2021 року за №951050187313, ГУПФУ в Одеській області відмовлено позивачці в задоволенні її заяви про переведення із пенсії по втраті годувальника за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу» з посиланням на те, що на момент смерті чоловік позивачки не працював, був звільнений з посади судді та з військової служби 01.04.2008 року (а.с.20).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивачка звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування прийнято Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника встановлені статтею 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за змістом якої пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. Непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника (частина перша, пункт 1 частини другої, абзац другий пункту 2 частини третьої цієї статті).

Питання, пов`язані з обчисленням розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника, унормовані статтею 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Тобто, базовою величиною для визначення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі правових норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є саме розмір пенсії за віком померлого годувальника, яку, як встановлено судами, чоловік позивачки не отримував.

У той же час, питання, пов`язані з обчисленням розміру пенсії за віком, унормовані статтями 25, 27, 28, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з положеннями ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено сферу його дії, зокрема, зазначено, що ним врегульовані відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, окрім іншого, види пенсійних виплат.

Своєю чергою, вичерпний перелік видів пенсійних виплат, які можуть бути призначені відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі визначає стаття 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, розмір такої пенсії обчислюється, виходячи з розміру пенсії за віком померлого годувальника. Іншого цим Законом не передбачено.

При цьому, питання пенсійного забезпечення членів сім`ї суддів, у тому числі, у випадку втрати годувальника, не було врегульовано ані Законом №2862-XII «Про статус суддів», на підставі якого ОСОБА_2 призначалось довічне грошове утримання, ані Законом №1402-VIІІ «Про судоустрій і статус суддів», який є чинним на момент звернення позивачки за переведенням на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Окрім цього, статтею 46 Основного Закону за громадянами закріплено право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Довічне грошове утримання судді не є видом пенсії у розумінні норм діючого національного законодавства.

З цього приводу суд зазначає, що призначення такої виплати передбачено нормами спеціального законодавства, яким, в контексті спірних правовідносин, є Закон України «Про судоустрій і статус суддів», при цьому, вказаним актом чітко визначено коло суб`єктів, які мають право на таке утримання, а саме - судді.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що конституційний принцип незалежності суддів забезпечує важливу роль судової влади в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого частиною першою статті 55 Основного Закону України; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід`ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов`язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу й права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади; гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом встановлені у базових законах з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів, мають конституційний зміст і разом з визначеними Основним Законом України складають єдину систему гарантій незалежності суддів та повинні бути реально забезпечені; конституційний статус судді дає підстави ставити до судді високі вимоги і зберігати довіру до його компетентності та неупередженості, передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя (рішення від 08.06.2016 у справі № 4-рп/2016, рішення від 20 березня 2002 року у справі № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 у справі №19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року у справі № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 3 червня 2013 року у справі № 3-рп/2013).

У рішенні від 08.06.2016 року у справі №4-рп/2016 Конституційний Суд України наголошував, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.

У цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказував, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Відтак, виплата довічного грошового утримання нерозривно пов`язана з конституційно визначеним статусом професійного судді, не є видом пенсії у розумінні законодавства, а відтак її розмір не може бути базовою величиною при розрахунку розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника, у випадку призначення такої пенсійної виплати непрацездатним членам сім`ї судді.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2018 року у справі №236/3193/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №667/1568/16, від 15 січня 2020 року у справі №592/7939/16-а та від 28 квітня 2020 року у справі №635/4299/17.

Суд звертає увагу, що на момент смерті ОСОБА_2 не працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а був звільнений з посади судді та з військової служби 01.04.2008 року.

Також, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 року не визначено право на умови призначення членам сім`ї померлого судді у відставці пенсії за померлого суддю на умовах призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про державну службу».

З огляду на викладене, суд вважає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у переведенні ОСОБА_1 із пенсії по втраті годувальника за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу» - є обґрунтованою.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України, судом не здійснюється.

Рішення суду складено та підписано суддею у перший робочий день після виходу судді з відпустки.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення №951050187313 від 23.03.2021 року «Про відмову у переведенні пенсії» та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).

Відповідач: Пенсійний фонд України (вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00035323).

Суддя С.О. Cтефанов

.