Ухвала суду № 99058693, 17.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/847/21

У Х В А Л А

з питань ухвалення додатковго судового рішення

17 серпня 2021 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М. розглянув у порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки,-

УСТАНОВИВ:

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 380/847/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 позов задоволено частково: стягнути з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (код ЄДРПОУ 08592247) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 12.04.2016 року по 24.12.2020 року включно у сумі - 5541,22 грн. урахування обов`язкових платежів та податків; в задоволенні інших вимог відмовити.

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення мотивована тим, що суд не врахував ст. 116, 117 КзпП, не прийняв рішення в частині заявлених вимог на підставі середньоденної заробітної плати, яка становила 233,04 грн., яка визначена судовим рішенням Львівського окружного суду №813/6223/15 від 19.02.2018 року.

При заяви про ухвалення додаткового рішення суд керується таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За приписами частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Так судом встановлено, що в мотивувальній частині рішення суду № 380/847/21 вказано, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 у справі №813/6223/15 встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача за останні два календарні місяці роботи складала 233,04 грн. Крім того зазначено, що за період з 12.04.2017 по 24.12.2020 було 1321 календарний день, а тому, середній заробіток за час затримки виплати позивачеві при звільненні зі служби, який підлягає стягненню на користь позивача, складає 307845,84 грн. (233,04 х 1321).

Суд вважає, що в порівнянні із виплаченою сумою компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій в загальному розмірі 5492,03 грн., суму 307845,84 грн. не можна вважати співмірною, оскільки вона значно перевищує суму такої компенсації.

Отже, з врахуванням принципу справедливості та співмірності, суд дійшов висновку, що середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку має бути перераховане та виплачене позивачу у розмірі 5541,22 грн. з урахуванням істотності частки недоплаченої суми порівняно із середнім грошовим забезпеченням працівника.

Аналогічна правова позиція щодо застосування принципу співмірності до подібних правовідносин викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року по справі № 806/345/16, від 18 липня 2018 року у справі № 825/325/16, від 04.04.2018 року у справі №524/1714/16-а, у постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 року у справі №6-39цс11.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені в постанові від 26.06.2019 року у справі № 761/9584/15-ц, вираховуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

При вирішенні розміру середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні працівника суд враховує такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України суду повноважень, суд у даній справі дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача середнього грошового забезпечення за затримку повного розрахунку при звільненні (невиплати одноразової грошової допомоги ) за період із з 12.04.2016 року по 24.12.2020 року включно у сумі - 5541,22 грн.

Також суд зазначає, що в мотивувальні частині рішення були враховані та обгрунтовані ст. 116, 117 КЗпП.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17 зазначила, що оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.

Зазначено також, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц.

Крім того у вищевказаній постанові зазначено, що Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком Верховного Суду України у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16 у тому, що суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і що таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.

Велика Палата у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц теж окреслила зазначені вище критерії оцінки спірних сум середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні службовця незалежно від того, чи позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум підлягають задоволенню у повному обсязі чи частково.

З огляду на вказане суд відхиляє твердження позивача про те, що судом було не враховано ст. 116, 117 не прийняв рішення в частині заявлених вимог на підставі середньоденної заробітної плати, яка становила 233,04 грн., яка визначена судовим рішенням Львівського окружного суду №813/6223/15 від 19.02.2018 року, а тому в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 252, 255, 293, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 380/847/21 відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.М.Сакалош