Рішення № 99058387, 16.08.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1175/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (також - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить: 1) визнати протиправними дії відповідача у ненаданні адміністративної послуги по заяві про затвердження проекту землеустрою і передачу земельної ділянки у власність) від 13.11.2020 відповідно до п. 5 ст. 10 ЗУ "Про адміністративні послуги" у строк, встановлений законом (Земельним Кодексом - п.9 ст.118); 2) зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, розташовану на території Микільської сільради (за межами населеного пункту) Світловодського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3525285200:02:000:0477.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за принципом "мовчазної згоди" розробив та погодив у встановленому законом порядку проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства. Після чого подав вказаний проект до відповідача для його затвердження, однак відповідач у строк, встановлений Земельним кодексом України, не прийняв рішення про затвердження проекту землеустрою, тому позивач звернувся до суду з даним позовом. При цьому, як зазначив позивач, норми Земельного кодексу України не передбачають іншого варіанту дій для відповідача в разі отримання погодженого проекту землеустрою, ніж його затвердження.

Ухвалою від 06.04.2021 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.75).

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки за результатами розгляду заяви позивача Управлінням прийнято наказ від 20.05.2021 № 11-1548/14-21-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки", у зв`язку з недотриманням принципу "мовчазної згоди". Разом із тим, відповідач визнав, що рішення щодо затвердження проекту землеустрою не було прийнято в строк згідно чинного законодавства, однак з причин, які не залежать від відповідача. Зокрема, враховуючи те, що в Україні склалася пандемічна ситуація та введено карантинні обмеження, які вплинули на роботу працівників Головного управління, необхідний додатковий час для здійснення Головним управлінням покладених на нього завдань. При цьому, Головне управління не відмовляється від здійснення перевірки та затвердження проектів землеустрою, а лише повідомляє про тимчасові незручності (а.с.141-154).

Позивач у відповіді на відзив з зазначеною позицією не погодився, оскільки у відповідача відсутній адміністративний розслуд в даному питанні (заключна стадія - затвердження проекту), а повноваження - не є дискреційними (а.с.160-161).

Заперечення на відповідь відповідач до суду не подавав.

Так, 08.06.2021 до суду від позивача засобами поштового зв`язку надійшла заява від 02.06.2021 про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просив суд також визнати протиправним та скасувати рішення відповідача (у формі наказу) від 20.05.2021 № 11-1548/14-21-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки".

Ухвалою від 14.06.2021 вказану заяву повернуто позивачу без розгляду.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 22.06.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га (пасовища) (за межами населених пунктів, Микільської сільської ради Світловодського району) за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (вх.№Д-12122/0/16-20 від 23.06.2020) (а.с.145-146).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 17.09.2020 № 11-13167/14-20-СГ відмовлено зокрема ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі 340/5174/20 скасовано наказ від 17.09.2020 № 11-13167/14-20-СГ та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 червня 2020 (вх.№Д-12122/0/16-20 від 23.06.2020) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Микільської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області та прийняти рішення з урахуванням висновків суду; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №340/5174/20 17.03.2021 набрало законної сили.

На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №340/5174/20 наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 31.03.2021 № 11-1261/14-20-СГ позивачу повторно відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою (а.с.147).

Однак, як зазначив позивач, користуючись принципом "мовчазної згоди", ним було замовлено та розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, розташовану на території Микільської сільради (за межами населеного пункту) Світловодського району Кіровоградської області (а.с.79-137).

14.11.2020 позивач, через Департамент надання адміністративних послуг, звернувся до відповідача із заявою від 13.11.2020 про затвердження проекту землеустрою (вх.№Д-22509/0/16-20 від 18.11.2020) (а.с.51-52, 148-149).

Наказом Головного управління Держгеокдастру в Кіровоградській області від 20.05.2021 № 11-1548/14-21-СГ позивачу було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з недотриманням принципу "мовчазної згоди" (а.с.153).

Законність вищевказаного наказу, обставини направлення/вручення його позивачу, не є предметом дослідження у цій справі, оскільки не охоплюються предметом цього спору.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульований статтею 123 ЗК України.

Відповідно частини 1 статті 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України (частина восьма статті 118 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Оригінал відповідної документації із землеустрою подається розробником для погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та іншим суб`єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою, - копії такої завіреної розробником документації (частина п`ятнадцята статті 186 ЗК України).

Частиною 6 статті 186-1 ЗК України визначено, що підставою для відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Нормами частини 9 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Як встановлено судом, 14.11.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.11.2020 про затвердження проекту землеустрою (вх.№Д-22509/0/16-20 від 18.11.2020) (а.с.51-52, 148-149).

За результатами розгляду заяви наказом Головного управління Держгеокдастру в Кіровоградській області від 20.05.2021 № 11-1548/14-21-СГ позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою (а.с.153), що свідчить про пропуск відповідачем встановленого законом двотижневого строку на розгляд заяви позивача про затвердження проекту землеустрою, що відповідачем не заперечується.

Однак, у позові позивач просить визнати протиправними дії щодо саме "ненаданні адміністративної послуги по заяві". Щодо обраного позивачем способу захисту, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

Враховуючи зазначене суд вважає доведеним факт пропуску відповідачем двотижневого строку на розгляд заяви позивача. Проте, суд зауважує, що звертаючись з даним позовом, позивачем сформульовано позовну вимогу, як визнання протиправними дій щодо не надання адміністративної послуги, натомість така послуга була надана, що підтверджується наказом від 20.05.2021 № 11-1548/14-21-СГ (а.с.153).

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 р. у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Отже, відповідач допустив порушення двотижневого строку розгляду заяви позивача від 13.11.2020 (вх.№Д-22509/0/16-20 від 18.11.2020), оскільки наказ виданий лише 20.05.2021, а відтак протиправними є не дії, а бездіяльність відповідача щодо своєчасного не розгляду заяви позивача.

При цьому, наведені відповідачем у відзиві пояснення з приводу тривалості розгляду заяви позивача суд не приймає, оскільки відповідачем не було зазначено, які саме обмеження, пов`язані з запровадженням карантинних заходів спричинили неможливість своєчасного розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою. Разом з тим, суд звертає увагу, що органи місцевої виконавчої влади, інші державні органи, поштові відділення, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, продовжували свою роботу.

Відповідач за наслідками розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має право прийняти одне з рішень, - затвердити проект землеустрою чи відмовити у затвердженні такого проекту. Отже, суд зазначає, що належним способом захисту порушеного права, з огляду на обставини справи, є визнання бездіяльності відповідача саме з приводу своєчасного не розгляду заяви позивача. Оскільки адміністративна послуга полягає у розгляду заяви позивача, а відтак своєчасний не розгляд її є протиправною бездіяльністю відповідача.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача в цій частині є визнання протиправною бездіяльністю відповідача щодо своєчасного не розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою.

Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, розташовану на території Микільської сільради (за межами населеного пункту) Світловодського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3525285200:02:000:0477, то суд зазначає наступне.

Як зазначалось судом, згідно ч.9 ст.118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

При цьому, частиною 10 ст. 118 ЗК України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч.11 ст. 118 Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду заяви позивача від 13.11.2020 (вх.№Д-22509/0/16-20 від 18.11.2020) відповідачем було прийнято наказ від 20.05.2021 № 11-1548/14-21-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки", яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, розташовану на території Микільської сільради (за межами населеного пункту) Світловодського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3525285200:02:000:0477, у зв`язку з не дотриманням принципу "мовчазної згоди" (а.с.153).

За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 року у справі № П/800/559/16, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

В той же час, законність та правомірність винесення наказу від 20.05.2021 № 11-1548/14-21-СГ не є предметом дослідження у цій справі, а тому суд не може надавити оцінку обставинам щодо замовлення розроблення проекту землеустрою без відповідного дозволу (за принципом "мовчазної згоди"), оскільки це не охоплюються предметом цього спору.

Таким чином, питання щодо зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою не підлягає вирішенню в межах розгляду даної адміністративної справи, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

За змістом ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених (незадоволених) позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 р. по справі №620/1116/20.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. (а.с.60), а тому вказана сума судового збору підлягає присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Наявність інших судових витрат позивача судом не встановлено.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою від 13.11.2020 (вх.№Д-22509/0/16-20 від 18.11.2020) з порушенням двотижневого строку, встановленого статтею 118 Земельного кодексу України.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 39767636) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Згідно пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько