Ухвала суду № 99057842, 16.08.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

16 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/7670/21

категорія 111020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Талавєр Т.Ю.,

за участю: представника позивача Кужеля З.П.,

представника відповідача Пивовара В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Приватне підприємство "Укрпалетсистем" звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- скасувати рішення №17455/10/03-20-52-17 від 30.05.2019 про опис майна у податкову заставу платника податків ПП "Укрпалетсистем", прийнятого начальником Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській обл.;

- зобов`язати Головне Управління ДПС у Волинській області Державної податкової служби України вжити відповідних заходів по виключенню записів щодо майна приватного підприємства "Укрпалетсистем" згідно акту опису майна №18 від 22 квітня 2021 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Ухвалою суду від 07.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Як встановлено судом, позовна заява, в частині оскарження №17455/10/03-20-52-17 від 30.05.2019 про опис майна у податкову заставу платника податків ПП "Укрпалетсистем" подана з порушенням строку звернення до суду.

26.07.2021 приватним підприємством "Укрпалетсистем" було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду (а.с.68-70).

В судовому засіданні 16.08.2021 представник позивача клопотання про поновлення строків підтримав.

Представник відповідача разом з відзивом подав клопотання про закриття провадження у справі, в прохальній частині якого просив залишити позов без розгляду. В судовому засіданні 16.08.2021 представник відповідача підтримав клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши заяви та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1-2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вбачається з позовної заяви, предметом спірних правовідносин, зокрема є оскарження рішення №17455/10/03-20-52-17 від 30.05.2019 про опис майна у податкову заставу платника податків ПП "Укрпалетсистем", прийнятого начальником Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській області.

Водночас з позовом приватне підприємство "Укрпалетсистем" звернулось до суду лише 28 квітня 2021 року, тобто з порушення шестимісячного строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення такого строку позивач зазначає, що вказане рішення отримано ним 10.06.2019.

Проте, згідно п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених ст.102 Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу в будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до ст.102 ПК України строк давності щодо спорів платника податків та контролюючого органу складає 1095 днів.

Посилання представника позивача на дотримання шестимісячного строку з дня прийняття Верховним Судом 26.11.2020 рішення у справі №500/2486/19, що змінило практику застосування строків звернення до суду з оскарження платинками податків податкових рішень, не приймається судом, виходячи з наступного.

Адже, у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 №500/2486/19 висловлено позицію щодо строків звернення до суду у правовідносинах, що виникли в минулому, зокрема у 2018 році.

А тому, враховуючи позицію Верховного Суду, що висловлена у постанові №500/2486/19, позивачем пропущено строк звернення до суду з оскарженням рішення №17455/10/03-20-52-17 від 30.05.2019.

В свою чергу відповідач в обґрунтування заяви про залишення позову без розгляду в частині вказує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Суд звертає увагу, що при визначенні початку строку звернення суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Додатково слід звернути увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Суд звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям:

- це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об`єктивні перешкоди, які перешкоджали зверненню до суду;

- це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

- ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Таким чином, вирішальним моментом щодо визначення строків звернення до суду є встановлення обставин, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, доводи позивача, що зі зміною судової практики виникла необхідність оскарження рішення не обгрунтовує обставини за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим.

Так, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення встановлено факт отримання спірного рішення позивачем 10.06.2019 (а.с.76).

Всі встановлені вище обставини свідчать на користь порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Так, рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може, встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 240 КАС України визначено, що заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.

З огляду на наведене, з урахуванням відсутності доказів поважності пропуску строку оскарження рішення від 30.05.2019, відсутності інших причин об`єктивного та непереборного характеру, з яких позивачем був пропущений строк звернення до суду, підстав для його поновлення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, позов в частині оскарження рішення №17455/10/03-20-52-17 від 30.05.2019 про опис майна у податкову заставу подано з порушенням строку звернення до суду, вказані обставини пропуску строку звернення до суду є неповажними, а тому, позовну заяву в цій частині слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання приватного підприємства "Укрпалетсистем" від 26.07.2021 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Залишити без розгляду позовну заяву приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, в частині скасування рішення №17455/10/03-20-52-17 від 30.05.2019 р. про опис майна у податкову заставу платника податків ПП "Укрпалетсистем", прийнятого начальником Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській обл.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Панкеєва