Рішення № 99057545, 18.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року Справа № 160/8972/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 15.04.2021 року про відмову ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.04.2021 року позивач звернулась до відповідача із заявою про реєстрацію місця її проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, відповідач відмовив у здійсненні реєстрації за вказаною адресою, посилаючись на ненадання позивачем документів відповідно до пункту 18-4 Постанови Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016 року. Позивач не погоджується з відмовою відповідача, вважає, що його рішення суперечить чинному законодавству України. Відтак, вважаючи дії відповідача протиправними, звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/8972/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу строк на подання до суду відзиву на позовну заяву.

12.08.2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування свої позиції посилається на те, що відповідно до норм чинного законодавства користування жилою площею у гуртожитку здійснюється виключно за договором найму, укладеним на підставі ордера, тоді як позивачем надано на підтвердження права на проживання лише договір оренди жилої площі, що унеможливлює здійснення реєстрації місця проживання в гуртожитку.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

15.04.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою про реєстрацію місця проживання, у якій просила зареєструвати її місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

До вказаної заяви позивач додала такі документи:

1.паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 ;

2.квитанцію про сплату адміністративного збору;

3. договір оренди житлової площі №52, укладений 30.12.2020 року з Мостозагіном №12 Публічного акціонерного товариства "Мостобуд".

Відповідач відмовив у здійсненні реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на ненадання позивачем документів відповідно до пункту 18-4 Постанови Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016 року, про що зроблено відповідний запис на заяві про реєстрацію місця проживання від 15.04.2021 року, копія якої міститься у матеріалах справи.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно із преамбулою Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» цей Закон відповідно до Конституції України регулює відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

За змістом абзаців 3, 5, 7 9, 11 статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що:

- вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати;

- місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

- орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради;

- документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;

реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Частиною 3 статті 6 вказаного Закону визначено, що для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг):

письмову заяву;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.

квитанцію про сплату адміністративного збору;

документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Статтею 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.

Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Механізм здійснення реєстрації / зняття з реєстрації місця проживання / перебування осіб в Україні, а також встановлення форми необхідних для цього документів визначають також Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 (надалі по тексту - Правила).

За змістом пунктів 3 та 4 цих Правил реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Відповідно до пункту 11 Правил орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

За змістом пункту 18 Правил для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;

3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);

4) документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників);

право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах);

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);

5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:

документ, що посвідчує особу представника;

документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).

Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

У разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань для реєстрації місця проживання особи додатково подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника.

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.

Відповідач приймаючи рішення про відмову у здійсненні реєстрації місця проживання позивача посилається ненадання документів передбачених підпунктом 4 пункту 18 Правила.

Відповідно до підпункту 4 пункту 18 Правил позивач мав надати документи, що підтверджують право на проживання в житлі, серед яких є договір найму (піднайму, оренди). У разі відсутності таких документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї.

Позивач на підтвердження права на проживання в житлі за адресою: АДРЕСА_1 надала до заяви від 15.04.2021 року про здійснення реєстрації проживання за адресою: АДРЕСА_1 договір оренди жилою площі (ліжко-місця) №52 від 30.12.2020 року (далі - договір) підписаний Мостозагіном №12 Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (далі - орендодавець) та ОСОБА_2 , за змістом якого мешканцями-орендарями є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2 договору предметом цього договору є надання орендодавцем на умовах оренди мешканцям-орендарям жилої площі у гуртожитку, що належить орендодавцю.

За умовами пункту 2.2 договору адреса розташування гуртожитку орендодавця: АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 3.1 договору власник гуртожитку (орендодавець) передає мешканцям-орендарям на умовах оренди 4 ліжко-місця у кімнаті № 52 гуртожитку, адресу розташування якого зазначено у пункті 2.2 цього договору, за плату, зазначену у цьому договорі, а мешканці-орендарі проживають в орендованій житловій площі, користуються нею та наданими житловими послугами, допоміжними та підсобними приміщеннями гуртожитку.

За змістом пункт 3.5 договору вселення мешканця-орендаря в орендовану жилу площу підтверджується актом вселення, надання жилої площі, що підписується орендодавцем та мешканцями-орендарями.

Цей договір укладено на строк 1 (один) рік від дня його підписання сторонами, якщо за 1 (один) місяць до закінчення строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, цей договір вважається продовжений на черговий однорічний строк (пункт 9.1 договору).

Обґрунтовуючи відмову, відповідач у відзиві вказав, що єдиною підставою, що унеможливлює здійснення реєстрації місця проживання позивача є відсутність ордера.

Відповідно частини 1 статті 810 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

За умовами частини 1 статті 816 Цивільного кодексу України у договорі найму житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов`язків щодо володіння та користування житлом.

За змістом статті 127 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК України) гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Відповідно до вимог статті 128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Стаття 129 ЖК України передбачає, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 3.5 договору оренди жилої площі (ліжко-місця) №52 від 30.12.2020 року, вселення мешканця-орендаря в орендовану жилу площу підтверджується актом вселення, надання жилої площі, що підписується орендодавцем та мешканцями-орендарями.

Так, судом встановлено, що позивачем не було долучено до заяви про реєстрацію місця проживання на підтвердження права на проживання в житлі ані ордеру, ані акту вселення. Вказані документи не надані і суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд вважає, що відповідач довів правомірність свого рішення. Натомість позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Підстави для стягнення на користь позивача судових витрат згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (пр-т Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40392181) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський