Ухвала суду № 99056488, 18.08.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

18 серпня 2021 року Справа № 913/372/21

Провадження №19/913/372/21

Суддя Косенко Т.В., розглянувши заяву б/н від 10.08.2021 Фізичної особи-підприємця Бондаренко Тетяни Миколаївни про забезпечення позову у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Бондаренко Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Новоайдарської селищної ради (вул. Дружби, б.1, смт. Новоайдар, Новоайдарський район, Луганська область, 93500)

про визнання рішення Новоайдарської селищної ради 8 скликання 15 сесії №15/1-10 від 21.05.2021 "Про відмову в укладенні договорів оренди земельних ділянок на новий строк" незаконним та поновлення договорів оренди витребуваних земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Бондаренко Тетяна Миколаївна звернулась до Господарського суду Луганської області з позовом до Новоайдарської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення Новоайдарської селищної ради 8 скликання 15 сесії №15/1-10 від 21.05.2021 "Про відмову в укладенні договорів оренди земельних ділянок на новий строк"; зобов`язання відповідача поновити використання невитребуваних спірних земельних ділянок, шляхом заключення додаткової угоди з визначенням строку до моменту отримання державних актів на право власності на земельні ділянки або визнання спадщини відумерлою та підвищення орендної плати до 8 % , а саме:

-земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 11,1300 га ріллі, кадастровий номер 4423186200:05:001:0030 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоайдарської селищної ради (колишньої Побєдовської сільської ради) Щастинського району Луганської області;

-земельної ділянки № НОМЕР_2 , площею 12,5900 га ріллі, кадастровий номер 4423186200:05:001:0004 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоайдарської селищної ради (колишньої Побєдовської сільської ради) Щастинського району Луганської області;

-земельної ділянки № НОМЕР_3 , площею 11,1100 га ріллі, кадастровий номер 4423186200:05:001:0021 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоайдарської селищної ради (колишньої Побєдовської сільської ради) Щастинського району Луганської області;

-земельної ділянки № НОМЕР_4 , площею 11,0100 га ріллі, кадастровий номер 4423186200:05:001:0029 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоайдарської селищної ради (колишньої Побєдовської сільської ради) Щастинського району Луганської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем для здійснення господарської діяльності 06.05.2011 укладено договори оренди земельних ділянок з Новоайдарською райдержадміністрацією Луганської області. На початку 2020 року позивач звертався до Новоайдарської райдержадміністрації для продовження терміну дії договорів оренди землі, однак, так як повноваження райдержадміністрації щодо розпорядження земельними ділянками припинені, позивачу було повідомлено що необхідно звернутися до сільської ради, де розташовані земельні ділянки. Позивач звернувся до Побєдовської сільської ради з вирішенням вказаного питання. 06.05.2021 позивачем до Новоайдарської селищної ради подано заяви про продовження договорів оренди земельних ділянок. 28.05.2021 позивач отримав рішення Новоайдарської селищної ради №15/1-10 від 21.05.2021 "Про відмову в укладанні договорів оренди земельних ділянок на новий строк" та повідомлення №1035 від 27.05.2021 "Про виконання рішення селищної ради та підписання актів приймання-передачі земельних ділянок". Вважає зазначене рішення незаконним та таким що порушує його цивільні права та обов`язки, вимоги договорів оренди земельних ділянок та перешкоджає господарській діяльності.

Ухвалою суду від 09.08.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження по 13.09.2021 (включно); відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 31.08.2021.

16.08.2021 від позивача надійшла заява про забезпечення позову б/н від 10.08.2021, в якій заявник просить вжити заходів забезпечення позову у вигляді призупинення виконання рішення Новоайдарської селищної ради 8 скликання 15 сесії №15/1-10 в частині повернення земельних ділянок в розпорядження Новоайдарської селищної ради до вирішення питання судом по суті спору:

-земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 11,1300 га ріллі, кадастровий номер 4423186200:05:001:0030 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоайдарської селищної ради (колишньої Побєдовської сільської ради) Щастинського району Луганської області;

-земельної ділянки № НОМЕР_2 , площею 12,5900 га ріллі, кадастровий номер 4423186200:05:001:0004 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоайдарської селищної ради (колишньої Побєдовської сільської ради) Щастинського району Луганської області;

-земельної ділянки № НОМЕР_3 , площею 11,1100 га ріллі, кадастровий номер 4423186200:05:001:0021 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоайдарської селищної ради (колишньої Побєдовської сільської ради) Щастинського району Луганської області;

-земельної ділянки № НОМЕР_4 , площею 11,0100 га ріллі, кадастровий номер 4423186200:05:001:0029 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоайдарської селищної ради (колишньої Побєдовської сільської ради) Щастинського району Луганської області в оренду.

Заява обґрунтована тим, що 28.05.2021 позивач отримав рішення Новоайдарської селищної ради №15/1-10 від 21.05.2021 "Про відмову в укладенні договорів оренди земельних ділянок на новий строк" та повідомленням №1035 від 27.05.2021 "Про виконання рішення селищної ради та підписання актів приймання-передачі земельних ділянок" з доданими актами приймання-передачі спірних земельних ділянок, в яких на позивача покладено обов`язок в 10-денний строк повернути земельні ділянки. Вказане унеможливлює збирання урожаю. Позивач зазначає, що спірні земельні ділянки знаходяться в його постійному користуванні, вони оброблені, засіяні озимою пшеницею, житом та частково соняшником.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 2 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, враховуючи викладене, при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що в заяві про забезпечення позову позивачем жодним чином не обґрунтовано наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову. Доводи, викладені позивачем у заяві, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що вимога щодо повернення земельних ділянок протягом 10 днів унеможливлює збирання урожаю.

При цьому доказів, які б підтверджували що у позивача дійсно відсутня можливість зібрати урожай заявником в порушення приписів ст.ст.74, 77 Господарського процесуального кодексу України суду не надано.

Відсутність зазначених доказів унеможливлює встановлення судом факту вчинення відповідачем дій щодо обмеження права позивача на збирання урожаю.

Окрім того, посилання заявника на те, що спірні земельні ділянки оброблені, засіяні озимою пшеницею, житом та частково соняшником, не є тією обставиною з якою законодавець пов`язує можливість вжиття заходів забезпечення позову. До того, у підтвердження вказаних обставин заявником не надано будь-яких доказів.

Суд зауважує, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача, а не будь-яких інших суб`єктів, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зауважує, що потенційна можливість вчинення відповідачем чи іншими особами дій, які будуть перешкоджати позивачу в реалізації своїх прав без наведення відповідного обґрунтування та не підкріплена доказами, що підтверджують ці обставини, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви б/н від 10.08.2021 Фізичної особи-підприємця Бондаренко Тетяни Миколаївни про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.74, 77, 86, 136-140, 232 - 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви б/н від 10.08.2021 Фізичної особи-підприємця Бондаренко Тетяни Миколаївни про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 18.08.2021 відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Суддя Т.В. Косенко