Ухвала суду № 99054711, 18.08.2021, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/1929/21

Провадження №1-кп/621/195/21

УХВАЛА

18 серпня 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

судді - Бібіка О.В.,

за участю секретаря - Горобець Н.М.,

з участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора - Чекіна О.В.,

з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників - Гуменного Т.З., Кіяшко С.М., Лакізи С.О., Черновала С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, що надійшли з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

в с т а н о в и в:

01.07.2021 в провадження Зміївського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №62020170000001990 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Автоматизованою системою документообігу 01.07.2021 для розгляду матеріалів кримінального провадження було визначено суддю Зміївського районного суду Харківської області Бібіка О.В.

Прокурором Чекіним О.В. заявлено клопотання про відвід судді Бібіка О.В., посилаючись на те, що обвинувачений працював на керівних посадах ГУНП та не виключається, що мав робочі стосунки із суддями Зміївського районного суду Харківської області, у тому числі і з суддею Бібіком О.В. Крім того, обвинувачений та головуючий у справі працювали в сільському районі з невеликою кількістю населення, а отже, у мешканців району може скластись враження про необ`єктивність ухваленого суддею будь-якого процесуального рішення за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_1 єдиний критерій оцінки діяльності суду - довіра суспільства. Окрім зазначеного, за оперативною інформацією суддя Бібік О.В. у своєму близькому оточенні повідомляє про дружні стосунки між ОСОБА_1 та головою Зміївського районного суду Харківської області Овдієнко В.В. З наведеного слідує висновок, що суддя Бібік О.В. зазначає про здійснення тиску на нього з боку ОСОБА_2 з метою винесення ним виправдувального вироку у справі ОСОБА_1 та не притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Захисники Гуменний Т.З., Кіяшко С.М., Лакіза С.О., Черновал С.О. заперечували проти заявленого відводу, вважали його не обгрунтованим.

Вислухавши думку прокурора та захисників, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість — іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя — ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Таким чином, суд виходить із основного критерію ефективності діяльності судової влади - довіри суспільства до суду.

Так як у строни обвинувачення виник обгрунтований сумнів у безсторонності суду, що на думку сторонньої розсудливої людини сприймається як даність.

Враховуючи, що питання про відвід головуючого судді Бібіка О.В. буде вирішуватись суддею Зміївського районного суду Харківської області Овдієнком В.В., так як інші судді цього суду перебувають у відпустці, виходячи з приписів п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя заявляє самовідвід.

Керуючись імперативними приписами процесуального закону, а саме, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суд,-

ухвалив:

Заявити самовідвід у розгляді кримінального провадження №62020170000001990 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: