Рішення № 99053952, 18.08.2021, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/79/21

2/189/287/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.08.2021 року смт.Покровське Дніпропетровськоїобласті

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Єдаменко І.В.,

при секретарі - Котляревській А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду із цивільним позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а саме, просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №91691, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем31.10.2020 року щодо стягнення із ОСОБА_1 24780,00грн. за кредитним договором №00-582076 від 15.01.2020 року, а також 1200,00 грн. за вчинення виконавчого напису.

Позов мотивований наступним.

Між ОСОБА_1 таТОВ «Качай Гроші» укладений кредитний договір №00-582076 від 15.01.2020 року.

Позивач20.01.2021 року дізнався, що 14.12.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В. відкрите виконавче провадження ВП №63906145 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. №91691від 31.10.2020 року про стягнення з позивача24780,00грн. за кредитним договором №00-582076 від 15.01.2020 року.

Вважає, що виконавчий напис вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів, зокрема, вважає, що на підставі документів, наданих відповідачем нотаріусу, не можна встановити безспірність вимог відповідача.

Зазначає, що при вчинення виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо).

Посилається на ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п.п.1.1-1.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5.

Ухвалою суду від 02.04.2021 року відкрите провадження у справі і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.04.2021 року задоволено клопотання представника позивачка ОСОБА_2 про витребування доказів.

В судове засідання сторони і треті особи не з`явилися, про дату і час судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача ОСОБА_2 надав суду письмове клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без його участі та без участі позивача ОСОБА_1 , позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач та треті особи про причини неявки суд не повідомили, заяв і клопотань не надавали.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням положень ст. ст. 223, 280 ЦПК України та думки позивача щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе на підставі наявних у справі доказів провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Суд, з`ясувавши усі обставини справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі письмові докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що 15.01.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Качай Гроші» укладений договір про надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту №00-582076, предметом якого є отримання кредиту в розмірі 8400,00 грн. (а. с. 6-7).

Відповідно до п. 1.3 Договору строк дії кредиту становить 30 днів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 14.02.2020 року або в іншу дату, що визначається після здійснення автоматичного продовження строку дії кредиту у порядку передбаченому пп. 1.3.1-1.3.3 цього договору (а. с. 6).

Згідно п 1.4 Договору процентна ставка за користування коштами кредиту 2,00% в день (720% річних). Тип процентної ставки - фіксована (а. с. 6).

У розділі договору «підписи сторін» зазначається, що ОСОБА_1 підписано (електронний підпис позивальника відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора) (а. с. 7, зворот).

Згідно графіку платежів датою платежу є 14.02.2020 року, 8400,00 грн. - кредит, 5040,00 грн. - проценти, разом 13440,00 грн. (а. с. 8).

31.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинений виконавчий напис №91691 за яким пропонується звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №00-582076 від 15.01.2020 року, укладеним між ним таТОВ «Качай Гроші».

Згідно виконавчого напису загальна сума заборгованості складає 24780,00 грн., у тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту 8400,00грн.,прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 16380,00 грн.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31Закону України «Про нотаріат» стягнуто сплати із стягувача, у розмірі 1200,00 грн.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника складає 25980,00 грн.

У виконавчому написі зазначається, що строк платежу за кредитним договором настав і стягнення заборгованості проводиться за період з 15.02.2020 року по 04.11.2020 року (а. с. 10).

Ухвала суду про витребування доказів від третьої особи - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. останнім не виконана, а з відкритих джерел інформації випливає, що даний нотаріус 18.02.2021 року Вищою кваліфікаційною комісіє нотаріату при Мінюсті позбавлений свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю (https://justice-km.gov.ua/news/view/5606-rishennya-vischoji-kvalifikaciynoji-komisiji-notariatu).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 зазначається, що, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

У той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.

Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевіркидоводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, щоз документів, які б могли підтвердити безспірність заборгованості в матеріалах справи наявні: кредитний договір №00-582076 від 15.01.2020 року та виписка з особового рахунку за договором №00-582076 від 15.01.2020 року (а. с. 6-9).

Пунктом 1.37 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.01 р. № 2346-III передбачено, що розрахунково-касове обслуговування клієнта банком здійснюється на підставі відповідного договору, укладеного між ними.

Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видання або відсилання клієнту (п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.03 р. № 254).

Особові рахунки та виписки з нихмають містити такі обов`язкові реквізити (п. 5.5 Положення № 254): номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (за дебетом або кредитом відповідно); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Отже, якщо виписка з рахунку відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до умов договору банківського рахунку, укладеного між підприємством і банком, то такий документ є належним доказом для облікових цілей.

Дослідивши надану виписку з рахунку, суд дійшов висновку, що це документ не містить необхідних реквізитів і по своїй правовій природі не є випискою з рахунку, оскільки з нього не вбачається ані номеру рахунку, ані факту зарахування коштів на рахунок клієнта, дати такого зарахування тощо. Суд дійшов висновку, що наданий документ жодним чином не підтверджує факт отримання грошових коштів позивачем і наявності заборгованості, тим більше безспірної.

Із наданої виписки також жодним чином не вбачається порядку нарахування підвищених відсотків, періоду такого нарахування, отже, незрозуміло яким чином утворилася заборгованість у зазначеній у виконавчому написі сумі.

Суд дійшов висновку, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевірив умови, за наявності яких можна вчиняти виконавчий напис, зокрема, безспірність заборгованості. Відповідач також не скористався правом надання відповідних доказів до суду.

Також слід зазначити, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Встановлені судом обставини у цій справі свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 31.10.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між Банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому вказані обставини є ще однією підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 172/1652/18 від 21.10.2020 року.

Отже, станом на 31.10.2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. не мав права вчиняти виконавчий напис за №91691 про звернення стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші»грошових коштів в сумі 24780,00грн., оскільки кредитний договір за яким є заборгованість не був підставою для безспірного стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.

За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, на відповідача слід покласти сплату судового збору за подання позову у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 206, 259, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за№91691, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 31.10.2020 року, щодо стягнення із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 24780,00грн. (двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень 00 коп.), за кредитним договором №00-582076 від 15.01.2020 року, а також 1200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень 00 коп.) за вчинення виконавчого напису.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 14, оф. 301, м. Київ, код ЄДРПОУ 41697872) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати, а саме, судовий збір за подання позову у розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Єдаменко

18.08.2021