Вирок № 99052047, 18.08.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16280/21

Провадження №: 1-кп/752/1777/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2021 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бушеленко О.В

за участю секретаря судового засідання Голоба К.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві обвинувальний акт від 29.06.2021 та угоду про визнання винуватості від 29.06.2021 у кримінальному провадженні №12021100010001231, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін та учасника кримінального провадження:

прокурора Бєлоусової К.О.

захисника Литвинчука О.І.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника потерпілої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.О.Т." Карпішина А.Д.

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення майна чужого майна, поєднаний з проникненням до іншого приміщення.

Реалізуючи свій злочинний умисел та розуміючи протиправність своїх умисних дій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_1 22.05.2021 близько 02 год 06 хв перебуваючи поруч з малою архітектурною спорудою, в якій господарську діяльність провадить Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.О.Т." (м. Київ, вул. Новопирогівська, 62-А, ідентифікаційний код 22918738), здійснюючи роздрібну торгівлю товарами за адресою: м. Київ, вул. Глушкова, 34 за допомогою заздалегідь заготовленого предмету - каменю, розбив вікно вітрини, після чого заліз у середину, чим проникнув до вказаного приміщення.

У подальшому ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні описаної малої архітектурної форми, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, таємно викрав 3500,00 грн, що належали Товариству з обмеженою відповідальністю "Т.О.Т." та знаходилися під прилавком у пластиковій коробці, помістивши їх до правої кишені штанів, які були на ньому.

Продовжуючи свій злочинний умисел і тримаючи при собі викрадені грошові кошти, ОСОБА_1 покинув приміщення малої архітектурної форми, де здійснює свою діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.О.Т." та зник з місця вчинення злочину з викраденим майном, якими у подальшому розпорядився на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 завдав Товариству з обмеженою відповідальністю "Т.О.Т." матеріальні збитки у розмірі 3500,00 грн.

Описані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування вірно кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

29.06.2021 прокурором Люшненком Дмитром Юрійовичем та підозрюваним ОСОБА_1 , у присутності захисника адвоката Литвинчука Олександра Івановича, укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та щиро розкаявся у скоєному.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник усно клопотали перед судом про затвердження угоди про визнання винуватості та про призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Представник потерпілої особи також висловив свою згоди на затвердження угоди про визнання винуватості судом.

Вирішуючи в порядку ст. 314 КПК України питання можливості затвердження угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

За приписами ч. 2, 5 цієї ж статті угода про визнання винуватості може ініціюватися прокурором або підозрюваним чи обвинуваченим у будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно з ч. 2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Судове провадження на підставі угоди закінчується ухваленням вироку за наявності для цього всіх процесуальних передумов.

Заслухавши позицію прокурора, пояснення обвинуваченого і думку захисника, позицію представника потерпілої особи, дослідивши обвинувальний акт, проаналізувавши угоду про визнання винуватості та перевіривши її на відповідність приписам чинного законодавства, вивчивши інші наявні матеріали, що стосуються цього кримінального провадження, суд переконався, що така угода може бути затверджена шляхом постановлення обвинувального вироку зважаючи на таке.

Кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Угоду подано до суду в установлений процесуальним законом строк.

Отже, законодавчих обмежень щодо можливості укладення угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні не вбачається.

На виконання вимог ч. 4 ст. 474 КПК України судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують з відповідними процесуальними правами; цілком розуміє наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; цілком розуміє характер обвинувачення, в якому він визнає себе винуватим; цілком розуміє вид покарання, яке буде до нього застосоване.

З метою дотримання приписів ч. 6 ст. 474 КПК України суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом перевірено, що укладена угода відповідає за своїм змістом вимогам ст. 472 КПК України та містить визначення сторін, які її уклали, формулювання обвинувачення і його правову кваліфікацію з зазначенням відповідної статті КК України, істотні для цього кримінального правопорушення обставини, підтвердження беззастережного визнання ОСОБА_1 своєї винуватості, його обов`язки з беззастережного визнанні пред`явленого обвинувачення , узгоджене покарання - у виді 4 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України та застосуванням приписів ст. 76 КК України. Також угода містить згоду обвинуваченого на призначення покарання, наслідки укладення і затвердження угоди за ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди за ст. 476 КПК України, дату укладення і підписи сторін.

Пом`якшуючою обставиною за ст. 66 КК України є щире каяття обвинуваченого, активне сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування збитків, що підтверджено як усно, так і письмово уповноваженим представником потерпілої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.О.Т".

Обтяжуючих обставин за ст. 67 КК України не встановлено.

З урахуванням всього викладене вище, суд переконався, що угода про визнання винуватості від 29.06.2021 може бути затверджена, тоді як підстав для відмови у затвердженні цієї угоди, визначених у ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Дійшовши таких висновків та реалізовуючи імперативні повноваження щодо призначення покарання, суд враховує той вид покарання, які узгодили сторони та зауважує, що під час розгляду було ретельно проаналізовано щирість каяття обвинуваченого та його особу, а саме: прийнято до уваги вік, стан здоров`я, нейтральну характеристику місця проживання, проголошені обіцянки до перевиховання і виправлення, неповторення злочинної діяльності у майбутньому.

Враховуючи викладене, суд вважає за належне затвердити угоду про визнання винуватості від 29.06.2021, визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, закріпленим у ст. 65 КК України, у вигляді 4 років позбавлення волі, тобто в межах санкції відповідної частини зазначеної статті.

При цьому, суд вважає за можливе застосувати положення ст. 75 КК України, у зв`язку з чим, видається за доцільне звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 2 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України на обвинуваченого покладатимуться відповідні обов`язки кримінально-виправного характеру.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до правил, передбачених ст. 100 КПК України, шляхом знищення частини з них та залишенню решти на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід, з огляду на відсутність підстав для продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження, підлягає скасуванню, а внесена сума застави - поверненню заставодавцю.

Процесуальні витрати для здійснення їх розподілу судом у кримінальному провадженні не заявлені.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 100, 182, 314, 368, 374, 394, 475КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 червня 2021 року між прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва Люшненком Дмитром Юрійовичем та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12021100010001231 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 2 (два) роки.

Згідно з приписами ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місяця роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді застави в сумі 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн, внесеної ОСОБА_3 31.05.2021 (квитанція Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" від 31.05.2021 код № 9234-2349-1297-9806) згідно з ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24.05.2021 № 752/12476/21 (провадження № 1-кс/752/4316/21) скасувати.

Повернути заставодавцю ОСОБА_3 грошові кошти, внесені на рахунок № НОМЕР_1 в якості застави згідно з ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24.05.2021 № 752/12476/21 (провадження № 1-кс/752/4316/21) в сумі 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн за ОСОБА_1 (квитанція Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" від 31.05.2021 код № 9234-2349-1297-9806).

Речові докази, а саме: серветку з плямами речовини бурого кольору, один слід структури матеріалу, що поміщені до паперових конвертів та опечатані; змив речовини бурого кольору з підлоги біля дверей квартири № 88 , змив речовини бурого кольору с асфальту на подвір`ї будинку та змив речовини бурого кольору з кабіни ліфту під`їзду № 3 по АДРЕСА_1 , що визнані речовими доказами на підставі постанов старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Романенко Т.В. від 22.05.2021 та зберігаються в матеріалах кримінального провадження знищити.

Речовий доказ, а саме: оптичний диск, який містить відеозапис з камер відео спостереження, розміщених в приміщенні кав`ярні за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 34, визнаний речовим доказом на підставі постанови старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Романенко Т.В. від 22.05.2021 та зберігаються в матеріалах кримінального провадження залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не булоподано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Сторони кримінального провадження мають право отримати у суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Вирок проголошено 18.08.2021 після виходу суду з нарадчої кімнати.

Суддя О.В. Бушеленко