Ухвала суду № 99051126, 17.08.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 730/374/21

Провадження № 1-кп/740/331/21

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2021 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Шевченко І. М.,

суддів Карпуся І. М., Пантелієнко В. Г.,

за участю секретаря судового засідання Зінич А. С.,

учасники справи:

- прокурор Василець Д. О.,

- потерпілий ОСОБА_1 ,

- обвинувачені – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

- захисники – Рязанов С. П., Котенок А. П., Якуба Г. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Оленівка Фастівського району Київської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей (зі слів), раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , - у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області, громадянина України, без освіти, розлученого, маючого на утриманні дитину 2008 року народження, непрацюючого, без реєстрації місця проживання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , - у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України,

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , - у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України,

установив:

У Ніжинському міськрайонному суді Чернігівської області перебуває на розгляді вказане кримінальне провадження.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 червня 2021 року задоволено клопотання прокурора, продовжено обвинуваченим дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 27 серпня 2021 року включно.

Прокурор подав до суду письмові клопотання про продовження обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1, 3 ч. 1 цієї статті – стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 та п. 1, 3, 5 ч. 1 цієї статті – стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Клопотання прокурора стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 обґрунтоване тим, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна; після вчинення злочину намагався ухилитися від відповідальності шляхом зникнення з місця вчинення злочину, а також може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки їхнє місцезнаходження йому достеменно відоме, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене може схиляти їх до надання неправдивих свідчень.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_2 стосовно вказаного клопотання висловився на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – Рязанов С. П. заперечив проти вказаного клопотання, пославшись на його необґрунтованість та недоведеність, просив відмовити.

Клопотання прокурора стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 обґрунтоване тим, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна; після вчинення злочину намагався ухилитися від відповідальності шляхом зникнення з місця вчинення злочину, а також може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки їхнє місцезнаходження йому достеменно відоме, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, може схиляти їх до надання неправдивих свідчень, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин у період іспитового строку.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення вказаного клопотання прокурора та просив відмовити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – Котенок А. П. просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, пославшись на його необґрунтованість, вказавши, що ризики нічим не підтверджені, а клопотання ґрунтується на припущеннях.

Клопотання прокурора стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 обґрунтоване тим, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна; після вчинення злочину намагався ухилитися від відповідальності шляхом зникнення з місця вчинення злочину, а також може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки їхнє місцезнаходження йому достеменно відоме, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, може схиляти їх до надання неправдивих свідчень, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин.

Обвинувачений ОСОБА_4 стосовно вказаного клопотання висловився на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – Якуба Г. О. просила відмовити в задоволенні клопотання, пославшись на недоведеність існування ризиків, що клопотання подане формально, без жодних доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин. Зазначила, що її підзахисний вважається несудимим, відсутні докази на підтвердження того, що він буде переховуватися від суду. Крім того, просила врахувати, що потерпілий вже допитаний, а тому зменшилися ризики.

Заслухавши учасників справи, суд дійшов таких висновків.

За змістом ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно із ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Статтею 177 КПК України встановлено, що м етою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно із ч. 1 ст. 178 КПК України при обранні чи зміні запобіжного заходу суд, окрім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом.

Суд ураховує вимоги п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції та практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На переконання суду, прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що вони продовжують існувати, зокрема можливість переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показань. Прокурор довів, що заявлені ризики продовжують існувати.

Для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу і які не перестали існувати на теперішній час, суд ураховує суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинуваченого, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», а тому суд вважає виправданим продовження дії застосованих до обвинувачених запобіжних заходів.

Застосовані до обвинувачених запобіжні заходи є співмірними з існуючими ризиками станом на цей час та відповідають особі обвинувачених і зможуть забезпечити, на відміну від інших запобіжних заходів, належне виконання ними процесуальних обов`язків.

За таких обставин клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжних заходів у виді тримання під вартою підлягає задоволенню. Суд не вбачає підстав на цей час для зміни обвинуваченим запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. 2, 7, 26, 331, 371, 372, 376 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 13 жовтня 2021 року включно.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 13 жовтня 2021 року включно.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 13 жовтня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її оголошення.

Повну ухвалу складено і підписано 17 серпня 2021 року.

Судді І. М. Шевченко

І. М. Карпусь

В. Г. Пантелієнко