Постанова № 990505, 14.09.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14.09.07 Справа № 18/316н-ад.

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Агроресурс», м. Алчевськ Луганської області

до Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Алчевськ Луганської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Захаров С.Є. за дов. від 06.07.2007;

Вербицька В.Г. за дов. від 06.07.2007;

від відповідача: Коваленко Л.І. за дов. від 29.05.2007;

Бордаченко О.А. за дов. 06.08.2007.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними двох податкових повідомлень-рішень відповідача:

- від 08.06.2007 № 0000132360/0, яким позивачу зменшено суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету на суму 70693 грн. (за період: з травня 2005 р. по грудень 2006 р.) та нараховані штрафні санкції в сумі 31003,50 грн. за завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ;

- від 08.06.2007 № 0000462310/0, яким відповідачу нараховані штрафні санкції в сумі 4590 грн. за неподання відповідачем податкових декларацій скороченої форми по операціях, які стосуються спеціальних режимів.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є безпідставним і не відповідає вимогам законодавства; виїзна позапланова перевірка, за результатами якої винесені оспорювані повідомлення-рішення, проводилася без законних підстав без рішення суду, як це передбачено ст.112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на законність та обґрунтованість оспорюваного податкового повідомлення-рішення та правомірність проведення перевірки.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідачем, у межах своїх повноважень, в період: з 14.05.2007р. по 22.05.2007 була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати сум податку на додану вартість, правильності відшкодування ПДВ з бюджету за період з 01.10.2004р; по 31.12.2006.

За результатами перевірки складено акт від 25.05.2007 № 1364/231-32718303.

В акті перевірки від 25.05.2007 № 1364/231-32718303 вказано, що позивачем у порушення пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 166 (в редакції наказу від 15.06.2005 № 213), зареєстрованого в Мінюсті України 30.06.2005 за № 702/10982, надавалися до Алчевської ОДПІ тільки загальні декларації з ПДВ (у яких відображено операції з постачання продукції невласного виробництва, м'яса живою вагою, реалізованого переробним підприємствам та операції по реалізації худоби іншим суб'єктам) і не подавалися декларації з ПДВ за скороченою формою.

За результатами перевірки на підставі вказаного акту відповідачем було прийнято два податкових повідомлення-рішення:

- від 08.06.2007 № 0000132360/0, яким позивачу зменшено суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету на суму 70693 грн. (за період: з травня 2005 р. по грудень 2006 р.) та нараховані штрафні санкції в сумі 31003,50 грн. за завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ;

- від 08.06.2007 № 0000462310/0, яким відповідачу нараховані штрафні санкції в сумі 4590 грн. за неподання відповідачем податкових декларацій скороченої форми по операціях, які стосуються спеціальних режимів.

Позивач заперечує проти висновків відповідача, зроблених за результатами перевірки та вказаних в акті перевірки від 25.05.2007 № 1364/231-32718303 посилаючись на наступне:

- він не повинен був подавати податкові декларації скороченої форми, так як вони подаються лише при умовах виникнення позитивного значення податку на додану вартість, який в подальшому не підлягає сплаті до бюджету, а залишається у розпорядженні платника податків;

- в період: з жовтня 2004 р. по грудень 2006 р. за результатами фінансово-господарської діяльності у підприємства не виникало позитивного значення податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету;

- відповідачем протягом 2004-2006 р. р. по кожному факту подання декларацій з заявленими до відшкодування сумами податку на додану вартість проводились як документальні невиїзні (камеральні) так і виїзні позапланові перевірки, результати яких оформлені актами та довідками. При цьому жодного разу не виникало питання про подання до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції декларації з податку на додану вартість за скороченою формою;

- відповідач не мав законних підстав для проведення виїзної позапланової перевірки, так як вказана перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.

На підставі викладеного позивач пред’явив до відповідача адміністративний позов з вимогами про визнання недійсними двох податкових повідомлень-рішень відповідача:

- від 08.06.2007 № 0000132360/0, яким позивачу зменшено суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету на суму 70693 грн. (за період: з травня 2005 р. по грудень 2006 р.) та нараховані штрафні санкції в сумі 31003,50 грн. за завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ;

- від 08.06.2007 № 0000462310/0, яким відповідачу нараховані штрафні санкції в сумі 4590 грн. за неподання відповідачем податкових декларацій скороченої форми по операціях, які стосуються спеціальних режимів.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на законність та обґрунтованість оспорюваних податкових повідомлень-рішень та правомірність проведення перевірки.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

Позивач є платником податку на додану вартість і перебуває на податному обліку у відповідача (свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 16.12.2003 №16275630).

У період: 2004 –2006 р. р. позивач здійснював діяльність, пов’язану з розведенням та реалізацією свиней. Реалізація свиней живою вагою здійснювалась м’ясопереробним підприємствам Луганської області та іншим суб’єктам господарської діяльності.

Протягом вищевказаного періоду позивачем до відповідача надавалися декларації з від’ємним значенням податку на додану вартість, заявленим до відшкодування з бюджету.

Причиною декларування бюджетного відшкодування ПДВ було здійснення позивачем операцій з поставки переробним підприємствам м’яса свиней живою вагою, які оподатковуються за нульовою ставкою (п.п. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідачем протягом 2004-2006 р. р. по кожному факту подання декларацій з заявленими до відшкодування сумами податку на додану вартість проводились як документальні невиїзні (камеральні) так і виїзні позапланові перевірки, результати яких оформлені актами та довідками. При цьому, питання про необхідність подання позивачем відповідачу декларацій з податку на додану вартість за скороченою формою, ні разу не виникало.

Згідно п.1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166 (у редакції наказу від 15.06.2005 № 213), зареєстрованого в Мін’юсті України 30.06.2005 за №702/10982 платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Тобто, якщо суми податку на додану вартість згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) не залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, то скорочена податкова декларація з податку на додану вартість не подається.

Тобто, скорочена податкова декларація з податку на додану вартість подається при умові виникнення позитивного значення податку на додану вартість, який у подальшому не підлягає сплаті до бюджету, а залишається у розпорядженні платника податків.

У позивача не виникало позитивного значення податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету.

Таким чином, позивач не повинен був подавати відповідачу скорочені податкові декларації з податку на додану вартість.

Відповідачем оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями безпідставно зменшено позивачу суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету та нараховано штрафні санкції.

За таких обставин, вимоги про визнання недійсними оспорюваних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Доводи позивача про те, що відповідач не мав законних підстав для проведення виїзної позапланової перевірки (так як вказана перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду) не приймаються судом до уваги, так як вказані доводи не відповідають положенням Закону України «Про державну податкову службу в Україні»

Відповідно до ст. ст. 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати позивача (на держмито) в сумі 3,40 грн. підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними два податкових повідомлення-рішення Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції від 08.06.2007 № 0000132360/0 та № 0000462310/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Агроресурс»(м. Алчевськ Луганської області, вул. Московська, 4-а, ідентифікаційний код 32718303) витрат на державне мито в сумі 3,40 грн.

14 вересня 2007 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови. Постанова, оформлена відповідно до ст. 163 КАСУ, підписана 24 вересня 2007 р.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана сторонами протягом 10 днів з 24 вересня 2007 р. до Донецького апеляційного адміністративного суду через господарський суд Луганської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Корнієнко