Ухвала суду № 99050402, 13.08.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3705/21

Провадження № 2-н/456/919/2021

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

13 серпня 2021 року місто Стрий Львівської області

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., вивчивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (місцезнаходження юридичної особи: 79039, м. Львів, вул. Т. Шевченка, буд. 111-А; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39594527) про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання фізичної особи: 82464, Львівська область, Стрийський район, с. Станків; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг по споживанню газу з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, -

в с т а н о в и в:

Стягувач ТзОВ «Львівгаз збут» в особі уповноваженого представника за довіреністю – адвоката Станька М.М. (довіреність № 007.2Др-1220 від 31.12.2020 року, належно засвідчена копія приєднана до матеріалів заяви) звернувся у Стрийський міськрайонний суд Львівської області із заявою у порядку наказного провадження, в якій просить суд видати судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_1 26 235 грн. 01 коп. заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг по споживанню газу, 3 987 грн. 72 коп. інфляційних втрат та 1 899 грн. 70 коп. 3 відсотків річних. Судовий збір у розмірі 227 грн. стягувач просить покласти на боржника.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.07.2021 року дану заяву про видачу судового наказу розподілено головуючому судді Микитину В.Я..

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Оскільки боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, то суддею, на виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України, у визначений строк вжито заходів для звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

Відповідно до відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання, наданих ГУДМС України у Львівській області, отриманих 11.08.2021 року за вх. № 15586 – боржник зареєстрованою за адресою, за котрою утворилась заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг по споживанню газу з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних й котра зазначена у заяві про видачу судового наказу,не значиться, натомість він з 09.12.2004 року зареєстрований у встановленому законом порядку за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Станків.

Разом з тим, стягувачем в поданій заяві зазначається, що боржник проживає за адресою: АДРЕСА_1 , однак цей факт спростовується вищевказаним та вочевидь допустимими доказами могли б слугувати дані про те, що боржник являється власником чи співвласником будинку, за котрим утворилась заборгованість, втім подані матеріали заяви таких доказів не містять, зазначені аспекти не дають можливості встановити зв`язку між боржницею та нерухомістю, що в свою чергу виключає умовного припущення про безспірність такого боргу, а відтак навпаки підіймає питання про виникнення спору.

Поряд з цим, враховую, що 14.05.2021 року Стрийським міськрайонний судом Львівської області видано судовий наказ у справі № 456/2017/21 (провадження № 2-н/456/480/2021) про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання фізичної особи: 82464, Львівська область, Стрийський район, с. Станків; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Львівгаз збут» (місцезнаходження юридичної особи: 79039, м. Львів, вул. Т. Шевченка, буд. 111-а; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39594527), 12 499 грн. 79 коп. заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг по споживанню газу, 1 583 грн. 43 коп. інфляційних втрат та 1 002 грн. 89 коп. 3 відсотків річних, а всього – 15 086 (п`ятнадцять тисяч вісімдесят шість) грн. 11 коп. (банківський рахунок ТзОВ «Львівгаз збут», ЗКПО: 39594527; ІПН: 395945213076; у банку АБ «Кліринговий Дім», м. Київ; МФО: 300647; НОМЕР_2 ).

За змістом розділу ІІ «Наказне провадження» чинного ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути виданий лише за умови безспірності заявлених у заяві про видачу судового наказу вимог.

Відповідно до роз`яснень, наданих пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що оформлені у постанові від 23.12.2011 року за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Отже, заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, що, в силу пункту 1 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, є самостійною підставою для відмови у видачі судового наказу за такою заявою.

Окрім цього, у поданій заяві міститься розрахунок фінансового стану за договором № 0900303071, згідно якого утворилась заборгованість перед стягувачем за період з 01.01.2018 року по 01.05.2021 року у розмірі 26 752 грн. 28 коп. і в добровільному порядку ця заборгованість не погашена.

Із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї матеріалів встановлено, що остання подана – 27.07.2021 року, а тому, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, початком перебігу строку позовної давності слід вважати – 27.07.2018 року. Поряд з цим, розрахунок заборгованості, котру просить стягнути стягувач, включає й борг за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень і липень до 27 числа 2018 року у цілому.

В силу приписів визначених ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки

Відповідно до роз`яснень, наданих пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що оформлені у постанові від 23.12.2011 року за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Так, згідно пункту 10 роз`яснень цієї постанови, чинний ЦПК України не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.

Відповідно до положень пункту 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою

Таким чином, стягувач звернувся в суд із заявою про видачу судового наказу ще й з пропуском загальної позовної давності.

За таких обставин, виходячи з положень пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу за заявою ТОВ «Львівгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг по споживанню газу з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, оскільки заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, а саме відсутні належні документи, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та, водночас, з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

При цьому, суддя наголошує, що в силу положень ч. 2 ст. 161 ЦПК України, особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 27, 162, 165-166, 258, 260-261, 272 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг по споживанню газу з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

При цьому, роз`яснити також Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Копію ухвали про відмову у видачі судового наказу надіслати стягувачу, у порядку, передбаченому у ст. 272 ЦПК України, для відома.

Ухвала, в силу положень ч. 2 ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена заявником у строк подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо стадії розгляду судової справи за вебсторінкою: https://court.gov.ua./fair/.

Ухвала складена та підписана суддею без її проголошення 13 серпня 2021 року.

Суддя В.Я. Микитин