Рішення № 99049942, 17.08.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11017/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участю секретаря судових засідань Івашко Я.С.,

перекладача Куторги В.Ю.

представника позивача Баброцяка Л.О.

відповідача ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 )

представника відповідача адвоката Дудурича І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Індія ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання іноземця з метою забезпечення примусового видворення за межі території України,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Військова частина 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з позовом до громадянина Республіки Індія ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить затримати останнього з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач 15 серпня 2021 року о 03:15 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» в місцевості між лінією інженерних споруд та державним кордоном на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Ужгород» на напрямку № 307-308 прикордонних знаків 5 метрів до державного кордону України, при спробі незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку, поза межами пунктів пропуску. В подальшому відповідно до вимог ст. 263 КУпАП був затриманий в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою встановлення особи та з`ясування обставин правопорушення. Своїми діями відповідач порушив вимоги статей 9 та 12 Закону України «Про Державний кордон», відповідальність за, яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України». Документ, що посвідчує особу, посвідчення водія громадянина Індії № НОМЕР_1 . Прибув на запрошення до Вищого навчального закладу «Полтавський університет економіки і торгівлі», але до навчального закладу не прибув, та навіть до нього не зарахований, а одразу здійснив порушення законодавства України з прикордонних питань та про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме, спроба незаконного перетину державного кордону з України в Словацьку Республіку, поза встановленими пунктами пропусками.

Також слід зазначити, що між Україною та Індією Угоду про реадмісію осіб не укладено.

Таким чином, враховуючи що відповідач: вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань та про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, що виразилось у спробі незаконного перетину державного кордону з України в Словацьку Республіку, поза встановленими пунктами пропуску, скористався своїм правом перебувати на території України з метою потрапити до країн Європейського Союзу, документ, що посвідчує особу - водійське посвідчення, але документів, які підтверджують законність перебування на території України, дають право перетинати державний кордон передбачені п.п. 16-19 та 20 ст. 4 ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та ст. 8 Закону України «Про прикордонний контроль» відсутні, Україну використав як транзитну країну та будь які законні підстави перебувати на території України - відсутні, тому з метою реалізації державної політики у сфері міграції позивач звернувся до суду з позовом про його затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.

До початку судового засідання представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні адміністративного позову з тих підстав, що позивачем не наведено жодного доказу про те, що його довіритель мав на меті незаконно перетнути кордон, оскільки той при його затриманні мав при собі документ, що посвдічує його особу та посвідчення водія громадянина Індії. Окрім того, представник відповідача звертає увагу суду на те, що процедурі затримання передує звернення до суду з позовом про примусове видворення, з яким, як вбачається з матеріалів справи, позивач до суду не звертався.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Відповідач у судовому засіданні надав пояснення, в яких зазначив, що факт незаконного перетину кордону не заперечує, разом з тим не хоче щоб його затримували до вирішення питання про його видворення.

Представник відповідача також заперечував проти позову з мотивів викладених у відзиві та з урахуванням позиції свого довірителя.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач 15 серпня 2021 року о 03:15 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» в місцевості між лінією інженерних споруд та державним кордоном на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Ужгород» на напрямку № 307-308 прикордонних знаків 5 метрів до державного кордону України, при спробі незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку, поза межами пунктів пропуску.

Своїми діями відповідач порушив вимоги статей 9 та 12 Закону України «Про Державний кордон», відповідальність за, яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України».

Документом, що посвідчує особу відповідача є посвідчення водія громадянина Індії № НОМЕР_1 . Документів які б підтверджували законність перебування на території України та виїзду за її межі у відповідача при затриманні не виявлено. Під час затримання зі слів особи було встановлено, що останній є громадянином Індії.

З метою встановлення особи та з`ясування обставин правопорушення відповідач був затриманий в адміністративному порядку на термін до трьох діб та поміщений у ВТТ Чопського прикордонного загону за адресою: м.Чоп вул. Головна 55А, що підтверджується Протоколом про адміністративне затримання від 15.08.2021.

Про факт затримання відповідача листом №21/842 від 16.08.2021 повідомлено Посольство Індії в Україні.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 прибув на території України, отримавши запрошення на навчання №0000353694 від 22.07.2021 до Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки та торгівлі». Разом з тим відповідач до університету на навчання так і не з`явився.

Вирішуючи даний спір у справі, суд виходить з наступного правового регулювання.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773 - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах - це іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території або тимчасово перебувають в Україні.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.

Статтею 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» регламентовано порядок примусового повернення іноземців та осіб без громадянства.

Так, іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в`їзд в Україну та виїзд з України здійснюється, зокрема: іноземців та осіб без громадянства - за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.

Представник відповідача у відзиві зазначив, що відповідач при його затриманні мав при собі документ, що посвідчує його особу, проте жодних доказів на підтвердження вказаного надано не було. Натомість відсутність такого на момент затримання підтверджується наведеними вище письмовими доказами, а також не заперечується самим відповідачем, який у судовому засіданні повідомив, що загубив свій паспорт.

Відтак за наведених фактичних обставин справи судом встановлено, що відповідач навіть у випадку прийняття уповноваженим органом рішення про примусове повернення останнього до країни походження, самостійно не зміг би залишити територію України у зв`язку з відсутністю у нього документів, що дають право виїзду за територію нашої держави.

Натомість обставин, які б підтверджували, що існують передбачені ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» підстави для перебування іноземця на території України судом не встановлено та стороною відповідача не доведено.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 288 КАС України, ч. 3 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та пп. 14 п. 6 розділу ІІІ Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом МВС від 20.11.2018 №971 та зареєстрованого в Мін`юсті 26.12.2018 за № 1468/32920, органи охорони державного кордону мають право звертатися до місцевого загального суду як адміністративного суду з позовними заявами про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час або після незаконного перетинання державного кордону України.

Відповідно до частини 1 статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства такого заходу - затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення видворення за межі території України.

Згідно з позицією Верховного Суду за аналогічними спірними правовідносинами, викладеною у постанові від 07.02.2019 в адміністративній справі № 308/8109/17, підставою для звернення органу охорони державного кордону до адміністративного суду із позовом про примусове видворення особи за межі території України є також факт її затримання в межах контрольованого прикордонного району під час або після незаконного перетинання державного кордону України.

Відповідно до пункту 12 розділу 2 Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженої наказом МВС України № 748/288781 від 29 лютого 2016 року, іноземці та особи без громадянства утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства протягом строку, необхідного для виконання постанови суду, зокрема про затримання з метою забезпечення примусового видворення з України.

Статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено випадки, коли іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворені за межі України.

Зокрема, передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Згідно із ч. 4 тієї ж статті іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» в місцевості між лінією інженерних споруд та державним кордоном на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Ужгород» на напрямку № 307-308 прикордонних знаків 5 метрів до державного кордону України при спробі незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку, поза межами пунктів пропуску, та згідно з положеннями ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» може бути примусово видворений. Між Україною та Республіка Індії Угода про реадмісію відсутня.

При цьому судом критично оцінюються твердження представника відповідача про відсутність наміру у відповідача перетнути кордон, оскільки відповідач знаходився в місцевості між лінією інженерних споруд та державним кордоном на напрямку № 307-308 прикордонних знаків 5 метрів до державного кордону України те без документів, що дозволяли б йому перебування на території України. Разом з тим якась інша мета аніж перетнути кордон на місці затримання останнього, ані відповідачем, ані його представником жодними доказами не доведені.

Судом також встановлено відсутність у відповідача документів, що дають право виїзду за межі території України, що унеможливлює самостійне повернення відповідача до країни походження. З метою документування відповідача суд вбачає за доцільне затримати останнього на період, встановлений законодавством до вирішення питання про примусове видворення.

Таким чином, враховуючи що відповідач був затриманий при спробі незаконного перетину державного кордону з України в Словацьку Республіку, відсутності у відповідача документів, які посвідчують особу/ дають право на перебування на території України, з метою запобігання ризику його втечі, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Згідно з ч.ч. 11, 13 ст.289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 77, 246, 250, 289, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Індії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання іноземця з метою забезпечення примусового видворення за межі території України,- задовольнити.

Затримати громадянина Республіки Індія ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання 15 серпня 2021 о 03 год. 15 хв. до 15 лютого 2022 року до 03 год. 15 хв.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник