Рішення № 99049092, 10.08.2021, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/766/21

Провадження №2/148/447/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року Тульчинський районний суд Вінницькоїобласті

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей, сім`ї та молоді Могилів-Подільської районної державної адміністрації, Органу опіки та піклування Мурованокуриловецької селищної ради про позбавлення батьківських прав,-

встановив:

Позивач звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що 22.07.2010 між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого в них є діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані та проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні.

09.10.2014 заочним рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Після розірвання шлюбу позивачу було відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».

01.11.2017 Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області винесено судовий наказ про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.

Згідно повідомлення Тульчинського РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) № 17431 від 03.08.2020 заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на користь позивача станом на 31.07.2020 становить 67818,70 грн. З 2014 року відповідач спільно з позивачем та дітьми не проживає, не відвідує дітей, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з дітьми та взагалі не виявляє жодного інтересу до життя дітей. Позивачем ніколи не створювалися будь-які перешкоди у спілкуванні відповідача із дітьми та участі у їх вихованні. Відповідач спілкуватися з сином та донькою не бажає та не хоче виконувати покладені на нього законом батьківські обов`язки. Відповідно до висновку органу опіки та піклування, що затверджений рішенням виконавчого комітету Мурованокуриловецької селищної ради 30 березня 2021 року №24, з метою захисту прав та інтересів дитини доцільним є позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 та малолітньої дочки ОСОБА_4 .

З огляду на вказане вище позивач просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

В судове засідання позивач не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. До суду надійшло її клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення заперечень не висловила.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за допомогою телефонограми та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причину своєї неявки відповідач суду не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.

Представник Служби у справах дітей, сім`ї та молоді Могилів-Подільської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна його заява з проханням розглянути дану цивільну справу у відсутність представника служби. Проти задоволення позову не заперечує та підтримує висновок органу опіки та піклування від 30.03.2021 про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Представник органу опіки та піклування Мурованокуриловецької селищної ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Від нього до суду надійшла заява з проханням розглянути справу у його відсутність. Проти задоволення позову не заперечує.

За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечила проти такого порядку вирішення спору.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що за рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 09.10.2014 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.13).

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Торківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (а.с. 8) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Торківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (а.с. 10).

Згідно копії довідок Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області № 397 від 17.07.2020, № 327, № 328 від 10.06.2020 та довідки № 450 від 13.08.2020, місце проживання позивача ОСОБА_1 та дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7, 9, 11).

Відповідно до довідки УСЗН Могилів-Подільської РДА № 41 від 12.03.2021 ОСОБА_1 знаходиться на обліку УСЗН Могилів-Подільської РДА №2 Муровані Курилівці та отримує тимчасову допомогу на двох дітей, коли батько ухиляється від сплати аліментів (а.с.12).

Згідно характеристики Мурованокуриловецькоїсанаторної школи-інтернат І-ІІІ ступенів для дітей із захворюваннями серцево-судинної системи № 01-46/89 від 12.03.2021 тато ОСОБА_2 участі у навчанні та вихованні сина ОСОБА_3 не приймає, його здоров`ям та успіхами у навчанні не цікавиться (а.с.14).

Згідно характеристики Мурованокуриловецькоїсанаторної школи-інтернат І-ІІІ ступенів для дітей із захворюваннями серцево-судинної системи № 01-46/91 від 15.03.2021 батько ОСОБА_2 зовсім не приділяє належну увагу доньці ОСОБА_4 , не цікавиться її навчанням та вихованням. Вихованням дитини займається мама. (а.с.15).

Згідно довідки-характеристики Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області ОСОБА_1 характеризується позитивно, виховує дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сама, спиртними напоями не зловживає, скарг від сусідів на неї не надходило (а.с.18).

Відповідно довідки Курашовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області №451 від 13.08.2020 ОСОБА_2 на території Курашовецької сільської ради не проживав та не був зареєстрований, зі своїми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не спілкується (а.с.20).

Згідно листа №17431 від 03.08.2020 та розрахунків боргу по аліментах №Тульчинського районного відділу ДВС Центрально - Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м.Хмельницький) станом на 31.07.2020 відповідач має заборгованість по сплаті аліментів в сумі 67818,70 грн. (а.с.21, 22, 23, 24).

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Мурованокуриловецької селищної ради 30 березня 2021 року №24 з метою захисту прав та інтересів дитини орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 та малолітньої дочки ОСОБА_4 (а.с.25).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із ч.1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути судом позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Згідно п. 15 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У пункті 16 вказаної постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З аналізу досліджених в ході судового розгляду доказів, суд доходить висновку, що з 2014 року, після розірвання шлюбу з позивачем, відповідач не проживає з дітьми, самоусунувся від їх виховання та утримання, жодної участі в їх житті не приймає. Про даний факт свідчить і поведінка відповідача в період знаходження на розгляді справи в суді про позбавлення його батьківських прав. Так, він, будучи повідомлений про існування такого позову, жодним чином не заперечив проти нього, не проявив своєї заціквівленості в тому, щоб його не позбавляли батьківських прав, не висловив свого бажання щодо відновлення контакту з дітьми, не показав, що може змінити свою поведінку в кращу сторону.

Враховуючи наведені обставини, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дітей, не цікавиться їх життям, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та захисту прав малолітніх дітей, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 908,00 грн. ( а.с.1).

Керуючись ст. 18 Конвенції про права дитини, п. 15,16 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, ст. 11-12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 150, 164 СК України, ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ст. 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей, сім`ї та молоді Могилів-Подільської районної державної адміністрації, Органу опіки та піклування Мурованокуриловецької селищної ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , судовий збір в сумі 908.00 (дев`ятсот вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області або безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А. Штифурко