Рішення № 99048533, 05.08.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/523/21

провадження №: 2/398/965/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"05" серпня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Борозни Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрія цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом спадкодавця,

встановив:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця у розмірі 6404,09 грн. та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н на підставі його заяви б/н від 26.07.2013 року разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», за яким він отримав кредит у розмірі 9000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У порушення умов договору ОСОБА_2 зобов`язання за вказаним договором не виконав, заборгованість не погасив. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 03.07.2018 року. Спадкоємцем, який постійно проживав з спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . Станом на дату смерті заборгованість становить - 6404,09 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Оскільки, відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив не подала та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, то судом постановлено ухвалу про заочний розгляд цієї справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до таких висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

26 липня 2013 року ОСОБА_2 подав банку анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_2 виконував не в повному обсязі, у зв`язку з чим, заборгованість позичальника за кредитним договором станом на день смерті становить 6404,09 грн., яка складається заборгованість за кредитом.

Відповідно до наданої суду спадкової справи, відкритою після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернулася дочка спадкодавця, ОСОБА_3 . Також в матеріалах спадкової справи наявна довідка квартального комітету №31, про те, що ОСОБА_2 проживав в АДРЕСА_1 , з 19.02.2001 року до дня своєї смерті. З ним постійно проживала та була зареєстрована дружина ОСОБА_1 .

Суд застосовує такі норми права.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, що передбачено ч. 1 ст. 625 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 1281 ЦК України якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до п.2. Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" № 2478-VIII від 03.07.2018 Цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Суд застосовує зазначені норми ст. 1281 ЦК України у редакції Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" № 2478-VIII від 03.07.2018, який набрав чинності 04.11.2018 та був введений в дію 04.02.2019, оскільки правовідносини, що є предметом спору, виникли до введення цього закону в дію та продовжують існувати після введення його в дію.

Відповідно до ч.1,2 ст.1282 ЦК спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

У постанові першої судової палати КЦС Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 645/3265/13-ц (№61-5552свп18) сформульовано правовий висновок щодо способів захисту прав кредитора. Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 1282 ЦК у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. У наведеній нормі права передбачається спеціальний, додатковий за своєю правовою природою, спосіб захисту цивільних прав та інтересів кредитора спадкодавця в разі, якщо спадкоємці не виконають його вимоги. Верховний Суд зробив висновок, що застосування правила ст. 1282 ЦК не виключає можливості застосування альтернативного способу захисту, зокрема пункту 5 частини другої про примусове виконання обов`язку в натурі. Кредитор має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд.

Враховуючи встановлені у справі обставини і зазначені норми права, суд дійшов таких висновків.

Кредитний договір, який був укладений позивачем із спадкодавцем ОСОБА_2 , передбачає строк кредитування, який визначається строком дії картки, при цьому остання з виданих за цим договором кредитних карт відповідно до наданої позивачем довідки діє до листопада 2018 року. Таким чином з дня завершення строку дії кредитної картки, тобто 30 листопада 2018 року у банка настав строк вимоги щодо повернення всієї суми заборгованості за кредитом. При цьому, як вбачається із претензії кредитора від 4 травня 2020 року позивач до звернення з цією претензією не знав про смерть позичальника ОСОБА_2 , будь-яких доказів протилежного суду не надано. При цьому станом на день введення в дію закону № 2478-VIII, тобто 04.02.2019, не завершився передбачений попередньою редакцією ч.3 ст.1281 ЦПК строк звернення кредитора з вимогою до спадкоємців. Тому відповідно до наведених вище норм п.2. Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2478-VIII нова редакція ч.2,3 ст.1281 ЦПК має переживаючу дію і застосовується до правовідносин, що є предметом розгляду. Тому суд дійшов висновку про те, що позивач у передбачений законом строк звернувся з вимогою до спадкоємців боржника.

Також із матеріалів спадкової справи суд встановив, що після смерті позичальника ОСОБА_2 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_1 , оскільки на час смерті спадкодавця вона проживала з ним і не подала заяву про відмову від спадщини, а також дочка спадкодавця ОСОБА_3 , яка у передбачений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини. При цьому жодному із спадкоємців не було видано свідоцтво про право на спадщину.

Водночас на підставі відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно суд встановив, що ОСОБА_2 значиться власником будинку за адресою АДРЕСА_2 .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за боргом спадкодавця ОСОБА_2 пропорційно своїй частці у спадщині, тобто у 1/2 частині.

Оскільки, на день розгляду справи, зі сторони відповідача не надано доказів про виконання свого обов`язку в частині сплати заборгованості за тілом кредиту, суд вважає, що позов в цій частині стягнення половини суми заборгованості є обґрунтованим, обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він підлягає задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки судом встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийшла також його донька ОСОБА_3 , однак вимоги про стягнення з неї заборгованості позивач не висував.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 3202,05 грн., яка складається з половини заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6404,09 грн.

Згідно вимог ст.141 ЦПК України суд стягує на користь позивача сплачений судовий збір з відповідача, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1135 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) 3202 грн 05 коп. заборгованості за кредитним договором спадкодавця та витрати на оплату судового збору у розмірі 1135 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено в нарадчій кімнаті 05 серпня 2021 року.

Суддя В.В. Орловський