Вирок № 99047629, 17.08.2021, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/135/21

Провадження № 1-кп/538/81/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2021 року Лохвицький районний суд Полтавської області:

у складі головуючого судді - Цімботи Л.Г.,

з участю секретаря судового засідання - Дробот О.П.,

прокурора - Фурси В.І.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника потерпілої сторони - Діброви І.І.,

представника цивільного позивача Дейкало О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань кримінальну справу по матеріалах кримінального провадження № 12020170230000445 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Путиловичі, Лугинського району, Житомирської області, із середньою освітою, одруженого, працюючого, на утриманні має малолітню доньку, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, українця, уродженця с. Гоголівка, Куйбишевського району, Запорізької області, із середньою освітою, неодруженого, працюючого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 246 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10.11.2020 року ОСОБА_2 , не маючи будь-яких передбачених законодавством дозвільних документів на перевезення деревини, діючи з прямим умислом на незаконну крадіжку дерева, прибув на територію урочище «Дубина» кв. № 38, що поблизу с. Гаївщина Лохвицького району Полтавської області, який віднесений до категорії захисності: «Байрачні та інші захисні ліси», що в свою чергу відповідає категорії лісів: «Захисні». Для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 , не повідомляючи своїх злочинних намірів, попросив у ОСОБА_3 , у якої у власності мається трактор МТЗ - 80, синього кольору, щоб із вищевказаного лісонасадження притягнути два стовбура дерев до свого господарства в с. Гаївщина Лохвицького району Полтавської області. 10.11.2020 року близько 13 год. 30 хв. ОСОБА_2 реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди, трактором МТЗ - 80, приїхав на територію урочище «Дубина» кв. № 38, що поблизу с. Гаївщина Лохвицького району Полтавської області, який віднесений до категорії захисності: «Байрачні та інші захисні ліси», що в свою чергу відповідає категорії лісів: «Захисні». Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 підчепив два стовбура дерев породи дуб, які були спиляні, до трактора і притіг їх до себе додому за місцем проживання. Цього ж дня, за допомогою бензопили, самостійно розпиляв їх на частини.

Внаслідок незаконної крадіжки дерев вчиненої ОСОБА_2 , заподіяно шкоду державі в особі Державного агентства лісових ресурсів України Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства ДП «Пирятинське лісове господарство», що згідно висновку експерта судово - товарознавчої експертизи № 2659 від 18.12.2020, становить 992 грн.

11.11.2020 р. близько 10 год. 30 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за попередньою змовою, діючи з прямим умислом на незаконну порубку дерев прибули на територію урочища «Дубина» кв. № 38, що поблизу с. Гаївщина Лохвицького району Полтавської області, який віднесений до категорії захисності: «Байрачні та інші захисні ліси», що в свою чергу відповідає категорії лісів: «Захисні». Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев у лісі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перебуваючи в кварталі №38 Державного агентства лісових ресурсів України Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства ДП «Пирятинське лісове господарство», у порушення вимог ст.ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового Кодексу України, ст.ст. 5, 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером) виданим уповноваженим органом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою бензопили «Минск МТЗ» червоного кольору та бензопили без назви синього кольору із червоною вставкою, на шині якої мається напис «Roker Germany Technics DYROMATIC Е», шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, здійснили незаконну порубку 4-х дерев породи вільха із діаметрами пнів 48 см, 28 см, 40 см та 26 см. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вищевказаними бензопилами розпиляли на колоди чотири стовбура дерев. Потім, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, здійснили незаконну порубку дерева породи дуб із діаметром пня 41 см та дерева породи осика із діаметром пня 30 см. Після цього вказані незаконні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були припинені працівниками поліції.

Внаслідок незаконної порубки дерев вчиненої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , заподіяно істотну шкоду державі в особі Державного агентства лісових ресурсів України Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства ДП «Пирятинське лісове господарство», що згідно висновку експерта судово - економічної експертизи № 238 від 15.12.2020, становить 40 960,54 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, цивільний позов визнав частково, мотивуючи тим, що не має коштів повністю відшкодувати заподіяну шкоду.

Обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що 11 листопада 2020р вони зідзвонилися з ОСОБА_2 і пішли в ліс близько 10 години, спиляли і розпиляли вільхи, а також розпиляли осику, яка лежала на обочині, та дубину, стовбур якої був зламаний, а тоді приїхала поліція та працівник з лісового господарства. У них було дві бензопилки. Коли йшли в ліс дозвільних документів не отримували, зверталися до працівників лісового господарства, ті сказали "живого не займати, а те, що лежить брати можна". Дерева від кореня відділяли. Розпиляли на частини 1-1,5 м. Деревину планували використати для опалення власного житла.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, цивільний позов визнав частково, мотивуючи тим, що не має коштів повністю відшкодувати заподіяну шкоду.

Обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що 11 листопада 2020р близько 10 години вони пішли з ОСОБА_1 в ліс, спиляли і розпиляли чотири вільхи, а також розпиляли осику, яка лежала, та дубину, стовбур якої був зламаний. А щодо крадіжки пояснив, що в листопаді був в лісі з дружиною, побачив два гнилих, врослих в землю, стовбура, тоді взяв у начальниці трактор і 10 листопада притягнув їх додому. Дозволів ніяких не отримував. Ці деревини виявили працівники поліції, коли приїхали додому.

Представник потерпілого суду пояснила, що 11 листопада 2020р вона разом з працівникам поліції приїхала на місце вчинення злочину, квартал № 38 урочище «Дубина», і побачила спиляні дерева, провели їх заміри, а пізніше працівники лісгоспу зробили розрахунок вартості зрубаної деревини.

Обвинувачені не заперечують правильність кваліфікації дій органами досудового розслідування, а також критично ставляться до вчинених ними кримінальних правопорушень та щиро розкаюються у вчиненому.

Враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті в межах висунутого звинувачення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин в межах висунутого звинувачення із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження фактичних обставин справи допитом обвинувачених та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують їх особи, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Допитавши у судовому засіданні обвинувачених, суд вважає, що вина обвинувачених у скоєнні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Таким чином, аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 246 КК України, а саме незаконна порубка дерев у лісі, вчинена за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло істотну шкоду.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 246 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та незаконна порубка дерев у лісі, вчинена за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло істотну шкоду.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".

Суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами, та наступні дані про винних осіб.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, на утриманні має неповнолітню дитину, працює, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, з характеристики виданої за місцем його проживання вбачається, що він характеризується позитивно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав вину у вчинені кримінального правопорушення, розкаявся у вчиненому, спричинену майнову шкоду частково відшкодував.

На підставі ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування завданого збитку.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України, можуть обтяжувати покарання ОСОБА_1 судом не встановлені. При цьому суд зазначає, що не може погодитися з думкою прокурора про наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою - оскільки вважає її такою, що не може бути врахована як обтяжуюча відповідно до положень ч. 4 ст. 67 КК України .

Так, обвинувачений ОСОБА_2 в силу ст. 89 КК України не судимий, працює, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, з характеристики виданої за місцем його проживання вбачається, що він характеризується позитивно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав вину у вчинені кримінальних правопорушень, розкаявся у вчиненому, спричинену майнову шкоду відшкодував частково.

На підставі ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування завданого збитку.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України, можуть обтяжувати покарання ОСОБА_2 судом не встановлені. При цьому суд зазначає, що не може погодитися з думкою прокурора про наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою - оскільки вважає її такою, що не може бути врахована як обтяжуюча відповідно до положень ч. 4 ст. 67 КК України .

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи щире каяття обвинувачених та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, те, що до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 притягується вперше, враховуючи, що за місцем мешкання обвинувачених відсутні негативні дані на них, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебувають, тобто враховуючи наведені вище дані про осіб обвинувачених, та наявність пом`якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючої покарання обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі та дають підстави для висновку, що їх виправлення можливо без відбування покарання і відповідно до ст. 75 КК України їх слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, поклавши на них обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

Саме таке покарання буде співмірним діянню і характеристиці осіб.

Підстав для застосування при призначенні обвинуваченим покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, враховуючи обставини вчинення злочину, суд не вбачає. В даному кримінальному провадженні було пред`явлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Прокурор та представник цивільного позивача - просили стягнути з обвинувачених 38 960 грн. 54 коп. шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства України внаслідок незаконної порубки дерева на території Лохвицької об`єднаної територіальної громади поблизу с. Гаївщина Миргородського району.

Згідно ст. 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» №17 від 10.12.2004 року порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Статтею 107 Лісового кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно із ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлені економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, і відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно положень ст.ст. 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» заподіяна державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі і стягується до місцевого бюджету.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих доказів, які оцінені судом в їх сукупності, беручи до уваги, що обвинувачені визнали свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, щодо процесуальних витрат - відповідно до вимог ст. 124 КПК України, щодо накладеного арешту - відповідно до ст. 174 КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

За приписами ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

Враховуючи викладене на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України необхідно конфіскувати у власність держави знаряддя вчинення кримінального правопорушення - бензопилу марки «Минск МТЗ» червоного кольору та бензопилу синього кольору із червоною вставкою, де на шині даної бензопили мається напис Roker Germany Technics DYROMATIC.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 394 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Визнати ОСОБА_2 , винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 246 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України - покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 2 ст. 246 КК України - покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь держави з кожного по 823 ( вісімсот двадцять три) грн 25 коп на відшкодування витрат на проведення товарознавчої та судово-економічної експертиз.

Речові докази у кримінальному провадженні: попиляну на частини деревину породи дуб, осика та вільха в загальній кількості близько 10,5 метрів кубічних, яка передана на зберігання помічнику лісничого ДП «Пирятинське лісове господарство» Лохвицьке лісництво Діброві І.І. повернути ДП «Пирятинське лісове господарство».

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України конфіскувати у власність держави бензопилу марки «Минск МТЗ» червоного кольору та бензопилу синього кольору із червоною вставкою, де на шині даної бензопили мається напис Roker Germany Technics DYROMATIC Е, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , солідарно, на користь

Державного бюджету України, обласного бюджету Полтавської обласної ради та місцевого бюджету Лохвицької міської ради 38 960 грн. (тридцять вісім тисячі дев`ятсот шістдесят) грн. 54 коп, шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства України внаслідок незаконної порубки дерева на території Лохвицької об`єднаної територіальної громади поблизу с. Гаївщина, Миргородського району, які перерахувати в дохід спеціального фонду місцевого бюджету на наступні реквізити: р/р UА 098999980333129331000016610, код класифікації доходів 24062100, код ЄДРПОУ 37959255.

Накладений ухвалою слідчого судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 17.11.2020 р. арешт на бензопилу марки «Минск МТЗ» червоного кольору та на бензопилу синього кольору із червоною вставкою, де на шині даної бензопили мається напис Roker Germany Technics DYROMATIC E, та попиляну на частини деревину породи дуб, осика та вільха в загальній кількості близько 10,5 метрів кубічних, скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя Лохвицького

районного суду Л.Г.Цімбота