Вирок № 99046417, 04.08.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/2962/19

Провадження № 1-кп/234/194/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року Краматорський міський суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Лутай А.М.

при секретарі - Зеленкової С.М.

за участю: прокурора - Цяпи Ю.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Шилова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, колишнього військовослужбовця військової служби за контрактом Краматорського прикордонного загону ДПС України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 проходячи військову службу за контрактом у Краматорському прикордонному загоні Державної прикордонної служби України у військовому званні старшини, на посаді контролера 2 групи комендантського відділення відділу організації повсякденної діяльності штабу цього ж прикордонного загону, діючи в порушення вимог ст. ст. 9, 11-14, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно в порушення зазначених вимог нормативних актів та всупереч інтересам військової служби, будучи придатним для проходження військової служби, не маючи будь яких поважних причин для звільнення від несення обов`язків служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби 07 вересня 2018 року самовільно залишив місце несення служби, яке на момент вчинення злочину була територія Краматорського прикордонного загону за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, 16 та ухилявся від проходження військової служби до 01 грудня 2018 року, коли усвідомлюючи протиправність і помилковість свої дій, добровільно та з власної ініціативи прибув до Краматорського прикордонного загону тим самим закінчив вчиняти злочин.

Крім того, ОСОБА_1 , проходячи військову службу за контрактом у Краматорському прикордонному загоні Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2382), який дислокується за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, 16, у військовому званні старшини, на посаді контролера 1 групи комендантського відділення відділу організації повсякденної діяльності штабу цього ж прикордонного загону, діючи в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно в порушення зазначених вимог нормативних актів та всупереч інтересам військової служби, будучи придатним для проходження військової служби, не маючи будь яких поважних причин для звільнення від несення обов`язків служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, 20 травня 2019 року самовільно залишив місце несення служби - територію Краматорського прикордонного загону та ухилявся від обов`язків проходження військовою служби до 11 червня 2019 року, коли усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, добровільно та з власної ініціативи прибув до Краматорського прикордонного загону та приступив до виконання своїх обов`язків за посадою.

Таким чином, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.407 КК України, тобто самовільне залишення військовослужбовцем (крім строкової служби) місця служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

04 серпня 2021 року між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Цяпою Ю.О. і обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Шилова В.В., в порядку передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме, відповідно до ст. ст.53, 69 КК України у виді штрафу у розмірі 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 15 300,00 гривень. При визначенні покарання сторонами було враховано, обставини провадження, тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, приймав участь в проведенні АТО, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також беззастережне визнання своєї винуватості, низку обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 та істотно впливають на прийняття рішення про можливість укладення угоди про визнання винуватості та обумовлення міри покарання за вчинений злочин.

Крім того, в угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Шилов В.В. в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодами заходи, при цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.407 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, від якого є потерпілих не має.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.474 ч.4 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Цяпою Ю.О. і обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди та призначення ОСОБА_1 покарання, узгодженого сторонами угоди.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи, що пом`якшують або обтяжують покарання, дані, що характеризують обвинуваченого.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, одружений, працює, є учасником бойових дій.

В якості обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд, відповідно до ст.66 КК України, визнає його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю злочину.

Вищенаведені обставини та дані про особу обвинуваченого суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, при цьому враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, думку сторін угоди, суд вважає можливим при призначенні покарання обвинуваченому застосувати вимоги ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.4 ст. 407 КК України, призначивши обвинуваченому основне покарання у виді штрафу у розмірі 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 15 300,00 гривень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 зазначене вище покарання суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, таким, що відповідатиме особі обвинуваченого, є справедливим і достатнім для досягнення, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України меті покарання та відповідатиме принципу верховенства права, закріпленого ст. 8 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 04 серпня 2021 року між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Цяпою Юрієм Олеговичем і обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу у розмірі 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 15 300,00 (п`ятнадцять тисяч триста) гривень.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя А. М. Лутай