Ухвала суду № 99045709, 17.08.2021, Приморський районний суд м. Одеси

УХВАЛА

про залишення скарги без розгляду

17.08.2021

м. Одеса

Справа № 1522/2803/2012

Провадження № 4-с/522/135/21

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Кріль Х.С. розглянула скаргу боржника ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю«Кей-Колект»,-

ВСТАНОВИВ:

1.13.08.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).

2.Скаржник просить суд:

-визнати незаконною бездіяльність Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування арешту від 04.06.2021;

-зобов`язати Перший Приморський відділ ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про зняття арешту з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного постановою від 10.10.2016 у виконавчому провадженні № 52788663, згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.

3.Скарга мотивована тим, що 01.12.2016 до Єдиного реєстру речових прав внесено запис про реєстрацію обтяження всього нерухомого майна ОСОБА_1 . Підстава обтяження - постанова ВП № 52788663 від 10.10.2016, видана Приморським ВДВС м. Одеси.

Проте 27.03.2017 виконавче провадження було завершено, а виконавчий лист № 1522/2803/12 від 29.08.2013 повернуто стягувачу - ТОВ «Кей – Колект», у зв`язку з відсутністю у боржника майна. Згодом 02.11.2017 виконавчий лист визнаний в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення суду виконано, а саме звернено стягнення на предмет іпотеки.

Боржник, вважає, що у зв`язку з цим слід зняти арешт з майна. Оскільки при поверненні виконавчого листа стягувачу Закон не передбачає зняття арешту виконавцем, то арешт слід зняти на підставі ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» - рішенням суду.

Боржник вже зверталась до суду з позовом до Першого Приморського ВДВС у місті Одесі, де судовим рішенням від 16.05.2019 (справа № 511/2617/18) відмовлено у задоволенні позову про скасування арешту, оскільки вимоги позивача щодо зняття арешту з майна, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, то такий спір необхідно розглядатив порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України (Судовий контроль за виконанням судових рішень).

Зазначає, що листом від 04.06.2021 зверталась до державного виконавця із заявою про скасування арешту, але такий ним не знятий. До цього зверталась з аналогічним листом про зняття арешту від12.11.2018. На думку боржника, якщо обов`язок державного виконавця вчинити певну дію прямо передбачений законом, але строки її вчинення не встановлені, то бездіяльність державного виконавця може бути оскаржена в будь-який час, коли особа дійде висновку, що ця бездіяльність порушує її права, оскільки порушення є триваючим.

4.Перевіривши матеріали скарги суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення скарги без розгляду, з огляду на наступне.

5.В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала справа № 1522/2803/2012 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки. Заочним рішенням від 05.09.2012 позов ПАТ «УкрСиббанк» стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість, звернуто стягнення на предмет іпотеки - на квартиру ( АДРЕСА_1 ), яка належить ОСОБА_3 .

6.29.08.2013 Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист №1522/2803/2012.

7.10.10.2016 постановою державного виконавця Приморського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області за заявою стягувача ТОВ «Кей – Колект» відкрито виконавче провадження на підставі зазначеного виконавчого листа.

8.Одночасно 10.10.2016 постановою державного виконавця накладено арешт на все майно з забороною здійснення його відчуження, що належало ОСОБА_1 .

9.27.03.2017 постановою державного виконавця Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області повернуто стягувачу виконавчий лист № 1522/2803/12 з причини неможливості його виконання, відсутністю у боржника майна та самого боржника на підставі п. 5 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Обтяження майна не скасовано.

10.02.11.2017 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси за заявою ОСОБА_3 визнано виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення суду виконано, а саме звернено стягнення на предмет іпотеки.

11.Листом від 16.11.2018 № 3650, у відповідь на заяву боржника від 12.11.2018, державним виконавцем повідомлено, що підстави для зняття арешту з майна відсутні, оскільки повернення виконавчого документу не є підставою для зняття обтяжень.

12.07.12.2018 ОСОБА_1 звернулася до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовом до першого Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ Одеської області, треті особи ТОВ «Кей-Колект», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття арешту з нерухомого майна (справа № 511/2617/18). Рішенням суду від 16.05.2019 у задоволенні позову відмовлено, так як справу слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

13.Листом від 12.02.2019 № 4904, у відповідь на заяву боржника від 29.01.2019, державним виконавцем повідомлено, що матеріали виконавчого провадження знаходяться в архіві Другого Приморського ВДВС.

14.04.06.2021 ОСОБА_1 звернулася до Першого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про скасування арешту накладеного постановою від 10.10.2016. Заява отримана 08.06.2021, відповіді не надано.

15.Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, які полягають, на думку боржника, в бездіяльності державного виконавця щодо не зняття арешту, скаржник виходить з того, що строки звернення до суду з такою скаргою не застосовуються.

16.Однак суд з цим не погоджується.

17.Верховним Судом неодноразово розглядались справи, в яких вирішувалось питання строку подання стороною виконавчого провадження скарги на дії державного виконавця. Зокрема, у справі №523/16510/19 за скаргою боржника на дії державного виконавця, Верховний Суд зазначив:

«Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Згідно з ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 в справі № 439/1493/15-ц зроблено висновок по застосуванню статті 449 ЦПК України та вказано, що передбачені нею строки є процесуальними і можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 в справі № 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) вказано, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України)».

18.Отже, подання скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця обмежено строками, визначеними у ст. 449 ЦПК України.

19.З матеріалів скарги судом встановлено, що про постанову від 10.10.2016 боржник знала щонайменше з 2017 року, а в 2018 році зверталась до виконавця з питанням про зняття арешту, що підтверджується листом від 16.11.2018 № 3650 на заяву боржника від 12.11.2018. В 2019 році зверталась до суду з позовом про зняття арешту.

20.Однак зі скаргою на бездіяльність виконавця щодо не зняття арешту звернулась до суду лише 13.08.2021, тобто з пропуском десятиденного строку встановленого статтею 449 ЦПК України для розгляду цих скарг. Вважаючи, що такий строк не пропущено, поважних причин пропуску строку не зазначила, клопотань (заяв) про поновлення строку звернення до суду із скаргою не подала. Разом з тим, скаржник не позбавлена права на повторне звернення до суду зі скаргою на дії та рішення державних виконавців на загальних підставах, тобто, з одночасною подачею клопотання про поважність причин пропуску на подачу скарги у строки, встановлені ст. 449 ЦПК України.

21.Крім того, суд звертає увагу заявника, що, як зазначає сам скаржник, арешт державним виконавцем не знімається у разі повернення виконавчого документу. Отже, з цих підстав оскарження дій виконавця, який немає згідно з Законом "Про виконавче провадження" повноважень на це, є безпідставним. Водночас, арешт згідно з статтею 59 цього ж Закону може бути знятий судом. А за усталеною судовою практикою Верховного Суду (зокрема, постанова від 07.04.2021 у справі № 174/474/17) усправах за позовом особи, яка вважає себе власником майна про звільнення цього майна з під арешту, відповідачем є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Керуючись ст. ст. 446, 449 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Cкаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) – залишити без розгляду та повернути.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Х.С. Кріль