Ухвала суду № 99044031, 17.08.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

17.08.2021 Справа №607/14145/21

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливка Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району, Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 подала до суду позов до відповідача Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району, Тернопільської області у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що даний позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статтей 175, 177 ЦПК України.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Позивачкою зазначено ціну позову у розмірі 312228 гривень.

Як убачається із додатків позовної заяви, вказана ціна позову зазначена позивачкою виходячи із інвентаризаційної вартості майна, яка вказана у технічному паспорті на житловий будинок у розмірі 312228 гривень.

Однак, поняття «інвентаризаційна вартість» є відмінним від поняття «дійсна вартість».

А тому, вказана у технічному паспорті інвентаризаційна вартість у розмірі 312228 гривень не може вважатися дійсною вартістю спірного нерухомого майна.

За вказаних обставин, позивачці слід надати документ, на підтвердження дійсної вартості житлового будинку АДРЕСА_1 ,станом на 2021 рік.

З метою визначення вартості майна, позивачка вправі звернутися до суб`єктів оцінної діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачкою не сплачено суму судового збору за подання вказаної позовної заяви до суду, при цьому, до матеріалів позовної заяви долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване тим, що майновий стан позивачки не дозволяє їй сплатити суму судового збору, у визначеному законом розмірі, оскільки єдиним джерелом її доходів є пенсія.

Згідно із ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, для відстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від його сплати має бути в наявності дві умови у сукупності: наявність майнового стану, який не дозволяв би позивачу сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі, а також одна із підстав, визначених пунктами 1-3 частини 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Серед долучених до позовної заяви додатків позову не міститься жодного документа, який підтверджував би наявність у позивачки підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для звільнення її від сплати судового збору.

При цьому, позивачкою не долучено жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору. Зокрема, згідно долученої копії Довідки №18/02/з виданої 15 січня 2021 року Головним управлінням пенсійного фонду України в Тернопільської області, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком в розмірі 1769 гривень.

При цьому, із вимог п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що як на підставу для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору може слугувати та обставина, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. Натомість, позивачкою не надано доказів про розмір її доходів за попередній рік, тобто за 2020 рік.

Крім цього, позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження того, що її майновий стан не дозволяє сплатити суму судового збору у визначеному законом розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від сплати судового збору є правом, а не імперативним обов`язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або звільнення від їх оплати. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або звільнення від їх оплати.

Як вказував Європейський суд з прав людини у рішенні «Креуз проти Польщі» за заявою № 28249/95 від 19.06.2001 «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.

У статті 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на зазначене, суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви майнового характеру фізичною собою, сплачується судовий збір за ставкою 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (908 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350 гривень).

При цьому, з огляду на відсутність доказів про дійсну вартість спірного нерухомого майна, суд позбавлений можливості визначити суму судового збору, яка підлягає до сплати.

За вказаних обставин, позивачці слід сплатити судовий збір у розмірі 1% ціни позову,але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (908 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350 гривень).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Всупереч вказаних вимог закону, у позовній заяві не зазначено номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти позивачки.

Згідно п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак, позовна заява не містить належного викладу обставин на обґрунтування позовних вимог.

Зокрема, заявляючи у прохальній частині вимогу про визнання право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у мотивувальній частині позову позивачкою зазначено, що спірний будинок є самочинно збудованим садовим будинком.

Серед долучених додатків позову відсутні документи на підтвердження того, що спірний житловий будинок є садовим будинком. При цьому зміст позовної заяви також не містить зазначення доказів на підтвердження даної обставини.

Крім цього, як убачається із долученої Інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна, у спірному будинковолодінні наявні самочинно побудовані будівлі, зокрема: прибудова літ. «а1» з підвалом та хлів літ. «Г».

Натомість, позивачкою викладено обставини на обґрунтування своїх вимог, які суперечить одні одним, зокрема, позивачка зазначає, що до даних правовідносин застосовуються норми закону, які регулюють порядок визнання права власності на самочинне будівництво, і зокрема покликається на ст. 376 ЦК України, та одночасно зазначає, що спірний садовий будинок не може вважатись самочинно збудованим майном, в розумінні ст. 376 ЦК України.

Крім цього, позивачкою не зазначено про наявність чи відсутність інших спадкоємців після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Частиною 1 статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, позивачкою не долучено копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .

Крім цього, долучені до позовної заяви копії документів належним чином не засвідчені.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "згідно з оригіналом"; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

У відповідності до частини 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищевказаних недоліків.

Зазначені в ухвалі недоліки слід усунути шляхом сплати судового збору у розмірі 1% ціни позову (дійсної вартості житлового будинку), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (908 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350 гривень) та надання суду викладеної у новій редакції, з урахуванням вимог, зазначених у даній ухвалі, позовної заяви та її копії у кількості відповідно до кількості відповідачів.

Судовий збір у розмірі 11 350 гривень сплатити за реквізитами рахунку, розміщеними на офіційному веб-сайті Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області: отримувач коштів УК у м.Тернополi/м.Тернопiль/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977726, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA968999980313101206000019751, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб) та оригінал квитанції про оплату подати до суду у вищевказаний строк.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району, Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка