Ухвала суду № 99043166, 25.02.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/610/20

У Х В А Л А

судового засідання

«25» лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Донченко Ю.В.

при секретарі Пилипців О.-І.І.

з участю: прокурора Карпової Т.М.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника Живко О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019140090003025 від 06.09.2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова Федорової О.Ф. 08.09.2019 р. ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб. В подальшому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою суду від 23.12.2020 р. продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів - до 27.02.2021 р.

В судовому засіданні прокурор Карпова Т.М. заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на два місяці, оскільки такий закінчується 27 лютого 2021 року та завершити судовий розгляд кримінального провадження до цієї дати є неможливим, а ризики, які обгрунтовують обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_1 такого запобіжного заходу, не зменшились.

Захисник Живко О.Б., обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проти задоволення клопотання прокурора заперечили.

Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, як зазначено у п. 219 рішення Європейського суду з прав людини, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).

Суд не відхиляє доводів на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою буде відповідати характеру суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами (рішення у справі "Яблонський проти Польщі" (Jabtoriski v. Poland), N 33492/96, п.80, від 21 грудня 2000 року). Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" звільнення з-під варти не повинні бути "загальними й абстрактними" (рішення у справах "Іловецький проти Польщі" [Ilowiecki v. Poland), N 27504/95, п.61, від 4 жовтня 2001 року, та "Смирнова проти Росії" (Smirnova v. Russia), NN 46133/99 і 48183/99, п.63, ECHR 2003-IX).

Згідно з практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі Європейського суду з прав людини «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року закріплено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Клопотання прокурора подано в порядку, передбаченому ст. 331 КПК України, відтак жодних порушень при внесенні клопотання прокурором немає.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, обвинувачений не працює та не має постійного джерела доходів, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків як стримуючого чинника. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, зареєстрований та проживає у м. Житомирі, немає постійного місця проживання на території м. Львова чи Львівської області.

В ході досудового розслідування щодо нього було застосовано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався судом, та відповідно до останньої ухвали суду від 23 грудня 2020 року такий строк закінчується 27 лютого 2021 року.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Суд вважає, що раніше заявлені ризики, які обгрунтовують обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшились, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора є підставним та таким, що підлягає до задоволення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити строк тримання під вартою строком на 60 днів – з 28 лютого 2021 року до 28 квітня 2021 року включно.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 4 ст.187 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 28 квітня 2021 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення.

Скерувати копію ухвали для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення їй ухвали.

Повний текст ухвали складений 25 лютого 2021 року.

Суддя Ю. В. Донченко