Ухвала суду № 99042669, 16.08.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4734/18 1-кп/335/91/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Лиса Ю.О.,

прокурорів Бабича О.І., Чорного А.К., Ульянова М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого адвоката Дригайла Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макарова В.О. знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 29.08.2021 року.

У судовому засіданні, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку, головуючим на обговорення винесено питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор Ульянов Д.О. вказав на необхідність продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ризики передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на теперішній час не відпали та продовжують існувати, і запобігти їм можливо лише шляхом застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Судовий розгляд кримінального провадження триває, судом не допитано потерпілого та свідків, продовжується дослідження письмових доказів. Також прокурор вважає, що обвинувачений може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, тому застосування щодо ОСОБА_1 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, вважає неможливим.

Прокурори Чорний А.К. та Бабич О.І. підтримали позицію ОСОБА_2 .

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Захисник Дригайло Т.В. висловив думку про можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, посилаючись на те, що ризики які були підставою для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наразі неактуальні, та через тривалість судового розгляду відпали.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Крім того, 16.08.2021 року захисник обвинуваченого адвокат Дригайло Т.В. надав через канцелярію суду письмові заперечення проти застосування (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які по суті є клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 на домашній арешт за місцем його мешкання.

В обґрунтування заперечень захисник вказує, що ОСОБА_1 має задовільний стан здоров`я, зареєстроване місце проживання, одружений, на його утриманні перебувають троє дітей, соціальні зв`язки обвинуваченого характеризуються як міцні. Хоча на теперішній час ОСОБА_1 не має постійного джерела доходу, його дружина готова взяти на себе усі можливі побутові та медичні витрати чоловіка.

Також захисник зазначає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо ОСОБА_1 відсутні взагалі. Зокрема, немає жодних підстав стверджувати про наявність ризику переховування від правосуддя, знищення речових доказів, тиску на експертів та спеціалістів, незаконного впливу на потерпілого, свідків чи інших конкретних підстав передбачати перешкоджання кримінальному провадженню.

Враховуючи наведене, адвокат Дригайло Т.В. вважає, що для ОСОБА_1 більш ніж достатнім буде застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем його мешкання: АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло цілодобово, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, із застосуванням електронного засобу контролю, та просить суд змінити запобіжний захід ОСОБА_1 на такий.

У судовому засіданні захисник клопотання про зміну запобіжного заходу підтримав з підстав, викладених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав та просив його задовольнити.

Прокурори Ульянов М.О., Чорний А.К. та Бабич О.І. проти задоволення клопотання заперечували.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою суду від 01.07.2021 року, було продовжено строк тримання під вартою до 29.08.2021 року включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за наслідком розгляду відповідного клопотання може продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За змістом ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд має з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії судового розгляду вирішальним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності ризиків зазначених у ст. 177 КПК України, зобов`язаний оцінити та врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність його соціальних зв`язків, та дані, які його характеризують.

Розглядаючи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого із тримання під вартою на домашній арешт, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України, за які кримінальним законом передбачено безальтернативний вид покарання - позбавлення волі.

Наразі триває розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченого, і з об`єктивних передумов не може бути закінчений, оскільки не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі.

На думку суду, вищезазначені обставини дають достатньо підстав вважати, що у разі не продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може вчинити активні дії щодо переховування від суду, чинити тиск на потерпілих та свідків, що виправдовує необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене, твердження захисника про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та можливість застосування до нього домашнього арешту, є непереконливими.

Посилання захисника на відсутність заявлених ризиків є неспроможними, оскільки існування цих ризиків неодноразово перевірялось, у тому числі і під час обрання ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, і під час його продовження.

Вказані ризики на теперішній час хоча і дещо зменшились, але не перестали існувати до тієї межі, яка викликає необхідність пом`якшення обраного запобіжного заходу.

Не можуть бути визначальною підставою для задоволення клопотання адвоката і соціальні зв`язки обвинуваченого, оскільки їх наявність та міцність, а також дані, які характеризують особу, на що є посилання у клопотанні, не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для обрання та подальшого продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 .

Посилання захисника про неможливість перебування обвинуваченого під вартою через задовільний стан здоров`я суд також вважає безпідставними, оскільки будь-яких доказів, які б підтвердили, що обвинувачений через стан здоров`я не може триматися під вартою, суду не було надано, у тому числі не було надано медичної довідки про неможливість тримання його під вартою.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

На думку суду, зазначені ризики у сукупності свідчать про неможливість запобігання ним шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою, а також про те, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою буде невиправданим і не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, обставин, які є перешкодою для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України - не встановлено.

Таким чином, суд доходить висновку, що клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід залишити без задоволення, а строк тримання під вартою відносно останнього - продовжити на 60 діб, до 14.10.2021 року включно.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 183, 199, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, до 14.10.2021 року включно.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну обвинуваченому міри запобіжного заходу, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та оголошені у судовому засіданні 16.08.2021 року.

Повний текст ухвали виготовлений 16.08.2021 року.

Суддя В.О. Макаров