Вирок № 99041939, 17.08.2021, Селидівський міський суд Донецької області

242/3138/20

1-кп/242/330/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарях Сафроновій К.В., Гандзюк К.С., за участю прокурорів Жердецького О.О., Желтухіна А.О., Бичкової Ю.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050500000260 від 17.03.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Селидове, Донецької області, українця, громадянина України,не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 у невстановленому слідством місці та часі придбав бойові припаси, які в подальшому почав незаконно зберігати за адресою свого мешкання, а саме : АДРЕСА_1 .

Продовжуючи свою протиправну діяльність, яка виразилась у незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів, діючи з корисливих мотивів, у квітні 2020 року, ОСОБА_1 вирішив у незаконний спосіб збути наявні у нього боєприпаси з метою отримання грошових коштів.

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх злочинних дій, пов`язаних зі збутом бойових припасів, передбачаючи можливість настання суспільно - небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом та корисливою метою, діючи без передбаченого законом дозволу, за власною ініціативою, попередньо домовившись, 24.04.2020 року у період часу з 17 години 38 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 , зустрівся з ОСОБА_2 , якому збув, за грошові кошти в розмірі 700 гривень, корпус наступальної осколкової ручної гранати типу РГД - 5 та запал до нього, при цьому достовірно знаючи, що вказані предмети при конструкційномупоєднанні між собою є боєприпасами - наступальною осколковою ручною гранатою РГД-5.

24.04.2020 року, перебуваючи в приміщенні службового кабінету № 12 Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Пушкіна, 7, в період часу з 17 години 55 хвилин до 18 години 30 хвилин, під час проведення негласної слідчої дії - контроль за вчиненням злочину в формі оперативної закупівлі бойових припасів у ОСОБА_1 , був оглянутий оперативний покупець ОСОБА_2 , який добровільно видав працівникам поліції корпус наступальної осколкової ручної гранати типу РГД - 5 та запал до неї, які відповідно до висновку експерта № 2/21- 43 від 30.04.2020 року, є: корпусом наступальної осколкової ручної гранати типу РГД-5 (1од), виготовленим промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховою речовиною; засобом підриву (засобами детонування) уніфікованим запалом ручної гранати, модернізованим, дистанційної дії типу УЗРГМ-2 (1 од), виготовленими промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховими речовинами. Корпус гранатиРГД-5 (1 од) та запал типу УЗРГМ-2 (1од) у конструкційному поєднанні, являються наступальною осколковою ручною гранатою типу РГД-5 (1од), яка відносяться до категорії бойових припасів, до вибуху придатна.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно він придбав корпус та запал гранати, які зберігав за місцем свого мешкання та які 24.04.2020 року продав раніше незнайомій особі за 700 грн. У скоєному щиро розкаюється.

Визнавши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд вважає вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання та збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вперше скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, за останнім місцем роботи характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді Селидівського міського сектору філії ДУ «Центр пробації» у Донецькій області, складеної відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого, історію правопорушення, щире каяття та бажання його стати на шлях виправлення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, який може дозволити відступити від принципу поваги до особистої свободи та зобов`язання національних, передусім судових органів, враховувати вказане та викласти в своїх судових рішеннях при вирішенні питання про взяття під варту, зокрема рішення «Хайредінов проти України», згідно якого Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції.

Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім.

З урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом`якшують покарання, відсутністю обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та його наслідків, суд прийшов до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією статті 263 ч.1 КК України. Разом з тим, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, приймаючи до уваги процес позитивних змін, які відбулись в особистості обвинуваченого та які створили у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, обставини, викладені в досудовій доповіді, суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_1 для суспільства не перевищує положення принципу поваги до особистої свободи та дійшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, що є підставою для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв`язку з проведенням експертизи у розмірі 1307грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, і призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, зобов`язавши його у відповідності зі ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави нар/р UA758999980313000115000005672, отримувач: Донецьке ГУК/Селидівська МТГ/24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, ЄДРПОУ: 37967785, призначення платежу «Інші надходження»,процесуальні витрати у зв`язку з проведенням судової експертизи у розмірі 1307 (одну тисячу триста сім) грн. 60 коп. (за висновком експерта № 2/21-43 від 30.04.2020 року).

Речові докази: осколки, залишки гранати РГД-5,що зберігаються в камері речових доказів ВП № 3 Покровського РУП ГУНП України в Донецькій області, знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.М.Владимирська