Ухвала суду № 99041921, 11.08.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 2-212/11

Провадження № 4-с/242/33/21

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2021 року м.Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Селидове скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа Мар`їнський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про визнання дій неправомірними та скасування постанови про арешт коштів боржника,-

в с т а н о в и в:

24.06.2021 р. заявник звернувся до суду із зазначеною скаргою.

В обґрунтування якої зазначив, що 18.02.2011 р. Мар`їнським РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 24560005 з примусового виконання виконавчого листа № 2-212-11, виданого 12.01.2011 р. Ворошиловським районним судом м.Донецька про стягнення з нього на користь стягувача ПАТ «Укрсиббанк» в розмірі 709353,98 грн.15.04.2021 р. було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження з ПАТ «Укрсиббанк» на ТОВ «Кей-колект» на підставі ухвали Ворошиловського районного суду м.Донецька від 22.01.2013 р. 27.04.2021 р. було винесено постанову про арешт коштів боржника, що відкриті в АБ «Укргазбанк». Суб`єктом оскарження була порушена процедура доведення до його відома та надіслання на його адресу постанови без надання її оригіналу. Вважає дії щодо накладення арешту неправомірними, оскільки він позбавлений можливості отримувати заробітну плату та утримувати свою родину, сплачував ати комунальні послуги та здійснювати інші обов`язкові витрати, внаслідок чого постанова від 27.04.2021 р. підлягає скасуванню, оскільки рахунки, на які було накладено арешт, мають спеціальний режим використання, так як призначені для зарахування заробітної плати.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про день слухання справи повідомлялися належним чином. Суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника скаржника, оскільки згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 18 ЦПК України визначено, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ст..28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Згідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналогічні положення містяться і в ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено в ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Скаржником надано копію супровідного листа про винесення постанови про арешт коштів від 27.04.2021 р. № 3/14186, яка отримана банком 07.06.2021 р. Згідно переліку осіб, на адресу яких було направлено постанову, також зазначено й ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 19 Закону передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Законом не передбачено надіслання копії постанови про арешт коштів боржника рекомендованим поштовим відправленням.

Що стосується скасування постанови про арешт коштів боржника, то відповідно до ч.3 ст.52 Закону не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 17.01.2020 р. по справі № 340/1018/19, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника та його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого, в тому числі, стає ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в ст.ст.3 та 43 Конституції України також знаходять своє вираження в положеннях ст.ст.97 КЗпП України, ст.ст.15,22,24 ЗУ «Про працю». Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Як висновок, колегія суддів зазначила, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Як вбачається з копі постанови про арешт коштів від 27.04.2021 р., арешт було накладено на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення даної постанови, крім коштів, що містяться на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з довідки від 24.12.2020 р. № 5-376/04/249/2020 рахунок IBAN НОМЕР_1 та СубРахунок 26205924468837.100102.980 є рахунком зі спеціальним режимом використання та використовується виключно для зарахування та виплати заробітної плати. На всі кошти, що містяться на вищевказаному рахунку та субрахунках накладено арешт згідно постанови про арешт коштів боржника від 20.10.2020 р.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження того, що згідно саме згідно постанови про арешт коштів боржника від 27.04.2021 р. було накладено арешт на рахунки боржника зі спеціальним режимом використання. Згідно довідки, наданої самим заявником, арешт на рахунки було накладено згідно постанови від 20.10.2020 р.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447, 448, 449, 450, 451 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа Мар`їнський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про визнання дій неправомірними та скасування постанови про арешт коштів боржника відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.Г.Черков