Рішення № 99041554, 06.08.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/5835/21

Провадження № 2/263/1811/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2021 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Налісної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява Органу опіки та піклування Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд: позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути із ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з даним позовом та до досягнення дитиною повноліття, на користь законного представника дитини, разом із яким вона буде проживати.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 відомості про його батька внесені на підставі спільної заяви батьків - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Батько дитини - ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але на теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_2 , із дитиною ніколи не проживав та не проживає. За інформацією начальника Лівобережного ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області у ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 ніколи не брав участі у вихованні та утриманні свого сина, малолітній ОСОБА_2 мешкає з матір`ю - ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 , батько не має бажання виховувати сина, у телефонному режимі не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав. Малолітній ОСОБА_2 за заявою матері - ОСОБА_3 перебуває у КЗ «Маріупольський дитячий будинок змішаного типу «Центр опіки» для дітей дошкільного і шкільного віку Маріупольської міської ради Донецької області» з 23 вересня 2020 року по теперішній час. ОСОБА_2 фактично залишився без батьківського піклування, але статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, не має, у зв`язку з тим, що є батько, який турботи та батьківського піклування до сина не проявляє, свідомо не забезпечує його інтереси.

У зв`язку з чим, керуючись положеннями ст. ст. 164, 165 Сімейного кодексу України, посилаючись на ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов`язків, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 травня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд указаної цивільної справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовчі судові засідання. Роз`яснено учасникам їх право та строки на подачу відзиву на позов та відповіді на відзив. Витребувано в Управлінні «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_2 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 липня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено указану цивільну справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача - Кісель С.М. - надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява, посвідчена приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Карайкоза Г.І., в якій він не заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_2 , зазначив, що з будь-яким рішенням суду буде згодний та просив розглянути справу за його відсутності.

Представник третьої особи Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради у судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Предметом спору у цій справі є питання щодо позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 та стягнення з нього аліментів.

Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, та витребувані судом у порядку ч. 5 ст. 19 СК України, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом установлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 18 березня 2021 року № 00029975074 відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_1 внесені на підставі спільної заяви батьків про визнання батьківства від 20 липня 2012 року № 70/10-52.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Лівобережним районним у м. Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) складений актовий запис № 470.

З копії паспорта громадянина Республіки Узбекістан НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до листа Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради від 16 вересня 2020 року на ім`я начальника Лівобережного районного відділення поліції Центрального ВП ГУНП в Донецькій області на контролі Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради перебували неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , які мешкали разом з бабусею - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 . Матір дітей - ОСОБА_3 знаходилася в лікарні на довготривалому лікуванні та не могла виконувати свої батьківські обов`язки. Місце знаходження батька дітей не відомо та діти фактично позбавлені батьківського піклування.

23 вересня 2020 року ОСОБА_3 звернулася до директора КЗ «Маріупольський дитячий будинок змішаного типу «Центр опіки» для дітей дошкільного і шкільного віку Маріупольської міської ради Донецької області» із заявою, в якій просила влаштувати її сина - ОСОБА_2 до дитячого будинку, у зв`язку з тим, що вона проходила курс лікування, який мав тривати приблизно три місяця, місце знаходження батька дитини їй не відомо та їй нема з ким залишити дитину на час її лікування. Після одужання планувала забрати дитину.

За фактом передачі ОСОБА_7 дитини ОСОБА_2 до КЗ «Маріупольський дитячий будинок змішаного типу «Центр опіки» для дітей дошкільного і шкільного віку Маріупольської міської ради Донецької області» складений акт від 23 вересня 2020 року.

Листом КЗ «Маріупольський дитячий будинок змішаного типу «Центр опіки» для дітей дошкільного і шкільного віку Маріупольської міської ради Донецької області» від 23 вересня 2020 року повідомлено Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, що на підставі особистої заяви матері від 23 вересня 2020 року у вказаному закладі перебуває малолітній ОСОБА_2 .

Листом Лівобережного районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Маріупольської міської ради від 07 жовтня 2020 року повідомлено Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради про те, що за результатами оцінки потреб складні життєві обставини підтверджено, випадок класифіковано як середньої складності. Бабуся відмовляється від виховання онука ОСОБА_2 , у зв`язку зі станом здоров`я та неможливістю приділяти достатньо уваги обом онукам. ОСОБА_3 має відкриту форму туберкульозу та з 31 червня 2020 року проходить піврічний курс лікування у Маріупольському туберкульозному диспансері, тому організувати подальшу роботу з нею немає можливості

Відповідно до відповіді Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області від 06 жовтня 2020 року на запит Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради щодо місця знаходження ОСОБА_1 , у ході перевірки за вищевказаним фактом при спілкуванні з ОСОБА_6 встановлено, що останній ніколи не приймав участь у вихованні та утриманні своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 та його місце знаходження їй не відоме.

Згідно з довідкою від 18 травня 2021 року, виданою Управлінням з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 10 грудня 2016 року по теперішній час.

ОСОБА_8 надала письмові пояснення від 18 серпня 2020 року начальнику відділу соціально-правового захисту дітей про те, що вона є рідною сестрою ОСОБА_3 , яка на теперішній час знаходилася на лікуванні у Маріупольському туберкульозному диспансері, у сестри залишилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 . У свідоцтвах про народження указаних дітей указані батьки, яких вони ніколи не бачили та місце їх знаходження їй не відоме. На теперішній час за дітьми здійснює догляд їх бабуся - ОСОБА_6 , яка за віком та станом здоров`я не має можливості доглядати за ними.

11 травня 2021 року від ОСОБА_8 надійшли письмові пояснення про те, що ОСОБА_1 участі у вихованні дитини - ОСОБА_2 не приймає, не цікавиться його життям, здоров`ям та розвитком, фінансової допомоги ніколи не надавав.

ОСОБА_6 надала письмові пояснення від 11 травня 2021 року начальнику відділу соціально-правового захисту дітей про те, що вона є бабусею ОСОБА_2 та просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_2 , оскільки він не займається вихованням та розвитком дитини, фінансової допомоги не надає.

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини при Виконавчому комітеті Маріупольської міської ради від 28 квітня 2021 року № 14 членами комісії одноголосно прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітнього ОСОБА_2 , а також доручено Управлінню «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради підготувати позовну заяву до суду про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно сина - ОСОБА_2 .

Відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини при Виконавчому комітеті Маріупольської міської ради від 15 червня 2021 року № 19 членами комісії одноголосно прийнято рішення про надання до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно сина - ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 17 червня 2021 року № 01.1-23-146, позбавлення ОСОБА_1 його батьківських прав відносно його дитини - ОСОБА_2 є доцільним.

Оцінка доказів.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Проводячи оцінку досліджених доказів, суд вважає, що вони відповідають змісту статей 77 - 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

У суду відсутні мотив, які є підставою для відхилення цих доказів та про їх відхилення не заявлено клопотання жодної із сторін.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спору.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про дитину.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

Ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною. В обсязі, необхідного для її самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини і допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо.

Згідно з ч. 4 ст. 164 СК України під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не виконує батьківські обов`язки щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 , не цікавиться його життям, не приймає участі у його вихованні, не надає матеріальної допомоги на його утримання, не спілкується з дитиною без поважних причин, що є свідомим ухиленням відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, таке невиконання батьківських обов`язків не пов`язане із наявністю душевної хвороби чи іншого тяжкого захворювання або з інших незалежних причин, приймаючи до уваги висновок служби у справах дітей про доцільність позбавлення батьківських прав, а також позицію відповідача, який не заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_2 , що самостійно свідчить про негативне ставлення відповідача до своїх обов`язків та небажання у майбутньому їх виконувати, необхідно дійти висновку, що позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 відповідає інтересам дитини, та з урахуванням відношення відповідача до своїх батьківських обов`язків, необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Крім того, суд розцінює заяву відповідача, в якій він не заперечував проти позовних вимог, як відмову від своєї дитини та не може примусити ОСОБА_1 виконувати його батьківські обов`язки відносно його малолітнього сина, у зв`язку з чим не вважає за доцільне застосовувати до останнього превентивні заходи та попередження.

Щодо позовної вимоги Органу опіки та піклування Маріупольської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дитину ОСОБА_2 у розмірі 1/4 всіх видів заробітку, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

На підставі викладеного, враховуючи, що у суду відсутні відомості щодо доходу відповідача, беручи до уваги обставини, які повинні враховуватися судом при визначенні розміру аліментів, необхідно дійти висновку про те, що належним розміром аліментів на дитину є 1/4 частини доходу відповідача, що відповідатиме вимогам закону та не порушуватиме прав як дитини, так і відповідача.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою справляється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року у розмірі 2 270 гривень.

Тобто ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою з 01 січня 2021 року становить 2 270 гривень.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з чим з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 4 540 грн. на користь держави.

Керуючись ст. ст. 3, 9 Конвенції про права дитини, ст. ст. 164, 165, 166, 181, 182, 183, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 травня 2021 року та до досягнення дитиною повноліття, перерахувавши аліменти на особистий рахунок дитини у відділення Державного ощадного банку України.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 4 540 грн. (2 270 + 2 270).

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення виготовлений 13 серпня 2021 року.

Відомості про сторін у справі:

Орган опіки та піклування Маріупольської міської ради, юридична адреса: пр. Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область, адреса розташування: вул. Митрополитська, 39, м. Маріуполь, Донецька область, 87500;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, адреса: пр. Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область.

Суддя О.М. Музика