Ухвала суду № 99041536, 17.08.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2370/21

Справа № 226/2370/21

Провадження № 2-н/226/662/2021

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

17 серпня 2021 року м.Мирноград

Суддя Димитровського міського суду Донецької області Редько Ж.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И Л А:

10.08.2021 заявник ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія Краснолиманська» (далі – ДП ВК «Краснолиманська») заборгованості по заробітній платі у розмірі 9825 грн 85 коп. та середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 05.11.2019 по 09.08.2021 у розмірі 255675 грн 20 коп.

Розглянувши заяву, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу.

Стаття 161 ЦПК України містить виключній перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ.

Так відповідно до п.1 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Як вбачається з поданої заяви, заявник просить стягнути з ДП «ВК «Краснолиманська» заборгованість по заробітній платі у розмірі 9825 грн 85 коп., наявність якої підтверджена доданими до заяви довідками боржника від 20.01.2020.

Відповідно до цих довідок ця сума заборгованості вказана після утримання обов`язкових податків та зборів, що не є ідентичним поняттю «нарахована заробітна плата», оскільки саме з нарахованої заробітної плати роботодавець повинен згідно з діючим законодавством утримати податок на доходи фізичних осіб (18%) та військовий збір (1,5%). Тобто заявник просить видати судовий наказ про стягнення заробітної плати, яка видається «на руки» за мінусом вказаних обов`язкових утримань, що не ґрунтується на законі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя, встановивши, що заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.161 цього Кодексу, відмовляє у видачі судового наказу.

Оскільки зазначене не входить до переліку вимог, визначеному ч.1 ст.161 ЦПК України, вважаю за необхідне відмовити у видачі вказаного судового наказу.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Заявником на підтвердження обставин наявності в нього заборгованості надані довідки боржника від 20.01.2020.

При цьому заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу 10.08.2021 (через один рік і майже сім місяців після виготовлення довідок). Таким чином, суду не надано беззаперечних доказів того, що станом на дату звернення до суду розмір заборгованості по заробітній платі складає суму, яку заявив стягувач, а також чи наявна ця заборгованість взагалі, що також впливає на визначення періоду затримки розрахунку при звільненні.

Тобто період затримки виплат заявникові при звільненні з 05.11.2019 по 09.08.2021, за який заявник розрахував середній заробіток в сумі 255675 грн 20 коп., документально не підтверджено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст.163 цього Кодексу.

Оскільки заявником не надано документів на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, це є ще однією з підстав для відмови у видачі судового наказу.

При цьому необхідно роз`яснити заявнику, що згідно зі ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відмова ж у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст.161, 163, 165, 166, 353 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» заборгованості по заробітній платі у розмірі 9825 грн 85 коп. та середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 05.11.2019 по 09.08.2021 у розмірі 255675 грн 20 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ж.Є.Редько