Рішення № 99040477, 16.02.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15120/20

пр. № 2-а/759/47/21

16 лютого 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Журибеди О.М.,

при секретарі Мурга Т.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справуза позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції Гавриленка Андрія Миколайовича Управління патрульної поліції в м. Києва 3 батальйону 5 роти про визнання дій незаконними та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 у вересні 2020 року звернувся до суду з позовом до відповідача про, яким просить визнати дії сержанта поліції Гавриленка А.М. Управління патрульної поліції в м. Києві щодо складання постанови від 27.08.2020 року серії ЕАМ № 3041575 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в сумі 425 грн. 00 коп. за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП незаконними, визнати незаконною та скасувати постанову від 27.08.2020 року серії ЕАМ № 3041575 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення ч.2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 27.08.2020 року інспектором відносно позивача було складено постанову за те, що останній, 27.08.2020 року в м. Києві за адресою вул. Ушакова, 34 в м. Києві, керуючи транспортним засобом «Ауді», н/з НОМЕР_1 здійснив рух по дорозі із одностороннім рухом, чим порушив вимоги п. 11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Позивач посилався на те, що він ПДР не порушував та вважає, що інспектор незаконно виніс постанову відносно нього. Крім того позивач зазначає, що інспектором в оскаржуваній постанові патрульний зазначив транспортний засіб яким він на той час не керував. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону. Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.09.2020 року відкрито провадження по справі та її призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник Департаменту патрульної поліції направив до суду відзив яким просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що поданий позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як передбачено ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.3 Закону України „Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 27.08.2020 року в м. Києві за адресою вул. Ушакова, 34 в м. Києві, керуючи транспортним засобом «Ауді», н/з НОМЕР_1 здійснив рух по дорозі із одностороннім рухом, чим порушив вимоги п. 11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позивачем в обґрунтування обставин було зазначено, що останній не керував транспортним засобом марки «Ауді», н/з НОМЕР_1 , однак в спростування даної обставини позивачем не було надано доказів не належності позивачу даного транспортного засобу, оскільки останнім не було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу яким керував позивач.

За змістом п.1-2, ч.1, ст.18 Закону України „Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

А пункт 1, ч.1, ст.35 того ж Закону України „Про Національну поліцію" наголошує, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, інспектор 5 роти батальйону 3 Управління патрульної поліції в м. Києві Гавриленко А.М. 27.08.2020 року склав постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ЕАМ № 3041575 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122, ч.2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. на користь держави (а.с.5-6).

В описовій частині даної постанови він зазначив, що водій ОСОБА_1 27.08.2020 року в м. Києві за адресою вул. Ушакова, 34 в м. Києві, керуючи транспортним засобом «Ауді», н/з НОМЕР_1 здійснив рух по дорозі із одностороннім рухом, чим порушив вимоги п. 11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У відповідності до ч.2, ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як наголошує ч.1-2, ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі наданих письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.

За змістом ч.1-2, ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1-2, ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як зазначено у ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, ствердження позивача про те, що він рухався в крайній лівій смузі руху, оскільки права смуга руху була в пошкодженому стані і непридатною для здійснення руху, суд не може покласти в основу рішення, так як пошкодження правої смуги руху або перебування на ній будь-яких перешкод для позивача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та не доведені ним доказами в розумінні ст.72 КАС України.

Як регламентує ч.1, ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Аналізуючи докази, надані сторонами по справі, суд вважає, що в судовому засіданні знайшло своє повне підтвердження порушення позивачем вимог п.11 ПДР України, тому дії відповідача щодо складення оскаржуваної постанови були обґрунтованими і законними і підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП немає.

Керуючись ст.2; 5-6; 8-9; 72-77; 90; 139; 205; 242-247 КАС України, на підставі ст.19 Конституції України, ст.3; 18; 35 Закону України „Про Національну поліції", ст.ст.122; 251; 252; 268 КУпАП, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до сержанта поліції Гавриленка Андрія Миколайовича Управління патрульної поліції в м. Києва 3 батальйону 5 роти про визнання дій незаконними та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Журибеда