Вирок № 99040390, 16.08.2021, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10748/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.08.2021 м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючої судді Казмиренко Л.В.,

за участю секретаря Шарупи В.А.,

прокурора Шевчука С.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

та його захисника адвоката Угриної А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 червня 2021 за №12021100070001179 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, є особою з інвалідністю ІІІ групи довічно, на утриманні неповнолітніх дітей немаючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

23.06.2021 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, 23.06.2021 року о 17 год. 05 хв., ОСОБА_1 прибув до відділення обміну валют, що за адресою : м. Київ, вул. Н.Ужвій,12, взявши з собою предмет, зовні схожий на гранату та шляхом вільного доступу підійшов до віконця касира вищезазначеного відділення під приводом обміну 2 000 доларів США.

В подальшому ОСОБА_1 дістав з сумки предмет, зовні схожий на гранату, яка є небезпечною для здоров`я особи та тримаючи в руці почав погрожувати застосувати її відносно касира ОСОБА_2 , висловлюючи останній вимогу щодо необхідності передачі вищезазначених грошових коштів, та в разі відмови здійснить вибух.

Однак ОСОБА_3 , усвідомлюючи погрозу застосування предмета, зовні схожого на гранату як реальну загрозу її здоров`ю та життю, натиснула кнопку виклику охорони «Шериф», після чого ОСОБА_1 , побачивши ОСОБА_3 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України визнав повністю, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті та погодився з правовою кваліфікацією висунутого йому обвинувачення.

У скоєному щиро кається, вказав, що зробив для себе належні висновки, просить вибачення у потерпілої та суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутність, вказавши, що цивільний позов подавати наміру не має, жодних претензій до останнього немає, покарання призначити відповідно до санкції статті, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому кримінальному правопорушенні, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу винного. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій).

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Частиною 2 ст. 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, у п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (далі Постанова Пленуму №7) вказано, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом, в тому числі і менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Пунктом 3 Постанови Пленуму №7 визначено, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму №7 судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення, оскільки встановлення таких обставин має значення для правильного призначення покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставину, яка пом`якшує йому покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання; дані про особу обвинуваченого, який не судимий, його відношення до вчиненого, висловив щирий жаль з приводу вчиненого та осуд своєї поведінки, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, скарг на поведінку не надходило, на утриманні неповнолітніх дітей немає, офіційно не працює, відсутність претензій матеріального характеру від потерпілої сторони, останній є особою з інвалідністю ІІІ групи, має на утриманні матір пенсіонера з незадовільним станом здоров`я, а тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 187 КК України у межах санкції із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням.

При цьому суд вважає, що призначення обвинуваченому даного виду покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як встановлено судом, витрати на залучення експерта при проведенні судової експертизи №СЕ-19/111-21/33270-ВТХ від 16.07.2021 року в сумі 2059 грн. 44 коп.

Таким чином, до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави підлягають витрати за проведення вищезазначеної експертизи в сумі 2059,44 грн.

Відповідно до вимог ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 25.06.2021 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено суму застави 45 400 грн. Заставодавцем є матір ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , що підтверджується долученою копією квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 29.06.2021 року № 0.0.2178104227.1.

Таким чином, запобіжний захід, застосований до обвинуваченого, слід скасувати, а суму внесеної застави повернути заставодавцю.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Речові докази:

- DVD-R диск, який знаходиться в паперовому конверті та скріплений печаткою «Для довідок ВП№2» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 2059,44 грн. (дві тисячі п`ятдесят дев`ять грн. 44 коп.).

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, застосований до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 25.06.2021 року - скасувати.

Повернути заставодавцю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , внесені нею на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 25.06.2021 року грошові кошти в якості застави за ОСОБА_1 , в розмірі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста грн. 00 коп.) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ, код отримувача : 26268059, банк отримувача ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, м. Киіїв, відповідно до квитанції : 0.0.2178104227.1, АТ КБ «ПриватБанк» від 29.06.2021 року

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним Кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій, прокурору.

Суддя: Л.В.Казмиренко