Рішення № 99039517, 10.08.2021, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 569/3271/21

номер провадження 2/558/71/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 року смт. Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі судового засідання Ковальській Л.С., з участю відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, -

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» звернулось до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Згідно позовної заяви позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» зазначає про те, що ним здійснюється відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , власником (квартиронаймачем) якого є ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу оборотної відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на 1 листопада 2020 року виникла заборгованість за надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 80823,11 гривень.

Проте, відповідач ОСОБА_1 оплату за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання не проводить.

З вказаних підстав, у позовній заяві позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 80823,11 гривень та посенесі позивачем витрати, пов`язані з сплатою судового збору в сумі 2270,00 гривень.

В судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" не з`явився, подав до суду заяву в якій просив справу розглянути за наявними у ній матеріалами (28, 29, 57, 58).

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги позивача не визнали, вважали їх безпідставними.

Представник позивач ОСОБА_1 - ОСОБА_2 пояснив, що у 2010 році відповідач ОСОБА_1 отримала ордер на житлове приміщення та вселилася разом з двома дітьми в квартиру АДРЕСА_1 . Така квартира не була приватизована ОСОБА_1 та вона не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . У 2012 році відповідач ОСОБА_1 разом з своїм сином, який є інвалідом дитинства переїхала на постійне місце проживання в с. Княгинине, Демидівського району Рівненської області, де проживає з сім`єю на цей час. У квартирі залишилася проживати дочка відповідача з чоловіком та двома дітьми. До 2012 року заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання була відсутня. Оскільки, відповідач ОСОБА_1 з червня 2012 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , комунальними послугами не користувалася, то позовні вимоги позивача відповідач не визнає та вважає їх безпідставними.

Суд, заслухавши відповідача та представника відповідача, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення з наступних підстав.

В силу вимог ч. 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд, прийшов до висновку про розгляд справи без участі представника позивача, оскільки ним до суду було подано заяву про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, без участі представника позивача.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 лютого 2021 року цивільну справу № 569/3271/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, передано Демидівському районному суду Рівненської області за підсудністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Ухвалою Демидівського районного суду Рівненської області від 11 травня 2021 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання до розгляду та відкрито провадження у справі № 569/3271/21 за вказаним позовом.

Судом не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Судові засідання у справі № 569/3271/21 призначалися 28 травня, 29 червня, 9 липня, 27 липня, 3 серпня, 10 серпня 2021 року.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено згідно оборотної відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з жовтня 2013 року по листопад 2020 року за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , існує заборгованість в сумі 80823,11 гривень.

Статтею 322 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 67 Житлового кодексу Української РСР визначає, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як встановлено під час розгляду справи дослідженим ордером на житлове приміщення № 6968 від 24 лютого 2010 року ОСОБА_1 надано право на зайняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Склад сім`ї: ОСОБА_1 основний квартиронаймач, ОСОБА_3 - дочка, ОСОБА_4 - син (а.с. 42).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не є власником вказаного житлового приміщення.

Паспортом відповідача ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а.с. 24, 25), повідомленням Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України від 22 лютого 2021 року (а.с. 10), повідомленням Демидівської селищної ради Рівненської області від 21 квітня 2021 року № 03-12/1010/21 (а.с. 19) встановлено, що ОСОБА_1 з 12 червня 2012 року по час розгляду справи судом зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 107 Житлового кодексу Української РСР у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Дослідженими доказами по справі встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не є власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та вибула з вказаної квартири 12 червня 2012 року, у зв`язку з чим, з урахуванням положень ч. 2 ст. 107 Житлового кодексу Української РСР, договір найму жилого приміщення з ОСОБА_1 , вважається розірваним з 12 червня 2012 року.

В судовому засіданні встановлено, що заборгованість за надані позивачем послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання виникла за період з жовтня 2013 року по листопад 2020 року, тобто у період, коли з відповідачем договір найму жилого приміщення вважався розірваним.

З урахуванням наведених та встановлених обставин справи та правових норм, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог позивача до відповідача ОСОБА_1 , у зв`язку з чим такі позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Оскільки відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на оплату судового збору в розмірі 2270,00 гривень.

Відповідно до ст.ст. 67, 68, 107 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 5, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (місцезнаходження: м. Рівне, вулиця Д. Галицького, буд. 27, код - 36598008) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 13 серпня 2021 року.