Ухвала суду № 99039257, 13.08.2021, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1144/21

Провадження № 1-в/553/153/2021

У Х В А Л А

Іменем України

13.08.2021м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючої судді - Крючко Н.І.,

при секретарі - Іжик А.В.,

за участю прокурора Коннова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні проведеному у режимі відеоконференції спільне подання начальника Полтавської виправної колонії № 64 та голови спостережної комісії Подільської районної у м. Полтаві ради про застосування умовно - дострокового звільнення, згідно ст. 81 КК України, відносно:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Октябрське Троїцького району, Луганської області, до арешту проживаючого у АДРЕСА_1 , луганської області, одруженого, освіта середня, раніше не судимого:

-По даній справі засудженого 15.06.2009 року Апеляційним судом Луганської області за п.п.6,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, 70 КК України до 15 років позбавлення волі, з конфіскацією всього особистого майна. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 08.11.2019 року зараховано в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 19.12.2008 року по 15.10.2009 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі ,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року адміністрація Полтавської виправної колонії № 64 та голова спостережної комісії Подільської районної у м. Полтаві ради звернулись до суду з спільним поданням про застосування умовно - дострокового звільнення, відповідно до ст. 81 КК України, відносно ОСОБА_1 посилаючись на те, що засуджений відбув 3/4 частини строку покарання та за час відбування покарання засуджений зарекомендував себе з позитивної сторони. Засуджений ОСОБА_1 за час перебування в Луганському слідчому ізоляторі характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.

З 06.12.2009 року міру покарання відбував в «Свердловській виправній колонії № 38, мав 5 стягнень та 11 заохочень. За час перебування в Старобільському слідчому ізоляторі, з 12.09.2019 року стягнень та заохочень не мав.

З 04.10.2019 року міру покарання відбуває у «Полтавській виправній колонії № 64» характеризується добре, стягнень не має 1 захочення.

В судовому засіданні представник Полтавської виправної колонії № 64 подання підтримав в повному обсязі.

В судове засідання представник спостережної комісії Подільської районної у м. Полтаві ради не з`явився, але надав суду заяву, в якій прохав проводити судовий розгляд подання у відсутність їх представника, подання підтримує в повному обсязі

Засуджений в судовому засіданні проти задоволення подання не заперечував.

Прокурор при вирішенні даного подання заперечував та вказував про його передчасність, оскільки засуджений своєю поведінкою не довів свого виправлення.

Вказане питання розглядається на підставі ст. 537 КПК України.

Частиною 1 статті 539 КПК України визначено, що питання, які виникають під час виконання вироку вирішуються судом за клопотанням ( поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ та органів у випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі перебуває з 06.12.2009 року. Останній за час перебування в Луганському слідчому ізоляторі характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.

З 06.12.2009 року міру покарання відбував в «Свердловській виправній колонії № 38, мав 5 стягнень та 11 заохочень. За час перебування в Старобільському слідчому ізоляторі, з 12.09.2019 року стягнень та заохочень не мав.

З 04.10.2019 року міру покарання відбуває у «Полтавській виправній колонії № 64» характеризується добре, стягнень не має 2 заохочення.

При цьому, у відповідності до рішення Дисциплінарної комісії установи про накладення стягнення відносно ОСОБА_1 по факту відмови 06.10.2019 року засудженого виконувати обов`язки чергового, комісією було вирішено обмежитись відносно засудженого ОСОБА_1 бесідою.

Аналогічного характеру порушення, засудженим ОСОБА_1 було допущено 11 жовтня 2019 року, що виразилося у відмові виконувати обов`язки чергового, в зв`язку з чим рішенням дисциплінарної комісії установи про накладення стягнення від 14.10.2019 року, комісією було вирішено обмежитись відносно засудженого ОСОБА_1 бесідою.

В поданні вказувалось про те, що засуджений працевлаштований на виробництві установи в бригаді токарів, до праці та до виконання покладених обов`язків ставиться добре. До виконання робіт по благоустрою території і приміщень установи виконання покарань відноситься з розумною ініціативою, приймає безпосередню участь у їх виконанні.

При цьому, матеріали подання не містять інформації про встановлені вище в ході судового розгляду даної справи факти порушення засудженим ОСОБА_1 встановленого режиму відбування покарання, що в свою чергу спростовує наведену адміністрацією установи ступені виправлення останнього.

Статтею 81 КК України визначено, що умовно - дострокове звільнення може бути застосовано до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;

3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

У разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими ст.ст. 71,72 КК України.

Постановою Пленуму Верховного суду України від N 10 від 26.12.75 « Про практику застосування судами України законодавства про умовно-дострокове звільнення від покарання і заміну покарання більш м`яким» визначено, що суди, вирішуючи питання про застосування умовно-дострокового звільнення від покарання або про заміну

невідбутої частини покарання більш м`яким, повинні забезпечити строго індивідуальний підхід до кожного засудженого, маючи на увазі, що умовно-дострокове звільнення від покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можуть бути застосовані

лише до тих засуджених, які, відбувши передбачену законом частину покарання, зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці, а особи, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, крім того, й чесним ставленням до навчання довели своє виправлення.

Так з матеріалів подання та особової справи на засудженого, вбачається, що в період з 01.04.2011 року по 03.07.2018 рік останній лише один раз на рік заохочувався. Поряд з цим в період часу з 09.12.2009 року по 21.10.2017 року мав лише 5 стягень, що безпосередньо вказує про свідоме небажання ОСОБА_1 ставати на шлях виправлення.

Крім того, в жовтні і лисьопаді 2019 року до засудженого застосовувалися дисциплінарні стягнення у вигляді проведення бесід, що вказує як про нестабільну поведінку останнього щодо свого вправлення так і небажання осаннього виконувати роботи з благоутрою установи, що в свою чергу ставить під сумнів об`єктивність оцінки ступеню виправлення ОСОБА_1 , як такого, що довів своє виправлення, а також і обгрунтованість звернення до суду з даним поданням.

Наявність у засудженого лише 5 заохочень в період з 03.07.2018 року по 13.07.2021 року, тобто протягом чотирьох років відбування покарання, з проведенням з останнім профілактичних бесід, в жовтні та листопаді 2019 року, про недопущення ним порушень порядку утримання та відбування покарання, не може вказувати на досягнення засудженим ОСОБА_1 ступеню виправлення - "довів своє виправлення".

А відтак вказана оцінка поведінки даного засудженого, надана адміністрацією установи, відбування ним покарання суперечить матеріалам особової справи засудженого та не є дійсною і об`єктивною за своїм змістом.

Отже, з досліджених даних можна зробити висновок про нестабільну поведінку засудженого ОСОБА_1 під час відбування всього періоду покарання, хоча існують в його поведінці і позитивні зміни, однак це в повній мірі не дає підстави суду вважати, що він своєю поведінкою та ставленням до праці "довів своє виправлення" та його поведінка є "бездоганною" протягом усього часу відбування ним покарання.

Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.

Однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Водночас, передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання і державні органи, які пов`язані із процесом виправлення та перевиховання засудженого та суд не мають підходити до цього питання формально.

Із врахуванням того, що ОСОБА_1 відбуває покарання за вчинення тяжкого злочину пов`язаного з позбавленням життя потерпілого, засуджений є суспільно-небезпечною особою, неможливо дійти висновку, що засуджений дійсно досяг виправлення.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні переконливі дані про те, що процес виправлення ОСОБА_1 досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі, а сам факт наявності заохочень не свідчить про його виправлення та сумлінне ставлення останнього до праці.

На теперішній час суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_1 своїми діями намагається стати на шлях виправлення. Проте є передчасним вважати, що він досяг виправлення.

У зв`язку з цим, для того щоб дійти висновку, що засуджений дійсно став на шлях виправлення необхідний більш тривалий час.

Таким чином, проаналізувавши здобуті докази, суд приходить до переконливого висновку, що засуджений ОСОБА_1 своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, оскільки в сукупності всі факти вказують, що ОСОБА_1 не підлягає умовно - достроковому звільненню, в зв`язку з чим, дане подання є безпідставним та передчасним.

Керуючись ст. 81 КК України та ст. 537, 539, 376 КПК України, ст. 152, 154 КВК України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні спільного подання начальника Полтавської виправної колонії № 64 та голови спостережної комісії Подільської районної у м. Полтаві ради про застосування умовно - дострокового звільнення, згідно ст. 81 КК України, відносно: ОСОБА_1 - відмовити за безпідставністю та передчасністю.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиН. І. Крючко