Постанова № 990357, 13.09.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2007р.

м.Київ

№ 25/294-А

За позовом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

До Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі звеликими податками

Предмет

адміністративного

позову

визнання податкових повідомлень-рішень та рішення нечинними, -

Суддя

Представники сторін :

від позивача Громніцький Ю.П. (довіреність № 14-76 від 06.03.2006р.);

від відповідача Воронова О.Ю. (довіреність № 135/9/10-206 від 31.01.2007р.);

Ярмак М.М. (довіреність № 972/8/10-110 від 05.02.2007р.);

13.09.2007р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (надалі НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулась до суду з позовною заявою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з ВПП (надалі СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, відповідач) №0000204120/0 від 23.01.2007р., № 0000204120/1 від 05.03.2007р., № 0000204120/2 від 18.05.2007р. та рішення №2477/10/25-019 від 24.02.2007р..

В ході судового розгляду справи позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить визнати нечинним також податкове повідомлення-рішення № 0000204120/3 від 11.06.2007р. прийняте відповідачем за результатами адміністративного оскарження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем було неправомірно застосовані штрафні санкції передбачені пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»оскільки кошти, які зараховані відповідачем в рахунок погашення визначених сум з рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України сплачувались підприємством з іншим призначенням –«сплата розстрочених податкових зобов'язань згідно договорів розстрочення», які в свою чергу не є податковими зобов’язаннями тому не можуть погашатись в порядку черговості.

Відповідачем подані заперечення на позовну заяву, згідно з якими він вважає вимоги позивача необґрунтованими і просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Обґрунтовуючи заперечення на позов, відповідач зазначає, що за результатами перевірки своєчасності сплати до бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу були зафіксовані порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань.

Твердження позивача про те, що рентна плата за транзитне транспортування природного газу не може розглядатись як загальнодержавний податок чи збір відповідач вважає необґрунтованими, оскільки ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»в якості загальнодержавного податку чи збору передбачені рентні платежі. Норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закону України «Про систему оподаткування»поширюються на правовідносини, які виникають з приводу сплати рентних платежів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За наслідками проведеної СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині несвоєчасної сплати рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України НАК «Нафтогаз України»за період з грудня 2005р. по листопад 2006р. було складено акт за № 896/1650/20077720 від 29.12.2006р..

Згідно висновків вказаного акту позивачеві на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковим повідомленням-рішенням № 0000204120/0 від 23.01.2007р. визначено до сплати штрафних санкцій в розмірі 965 767 577, 47 грн..

За результатами узгодження суми штрафних санкцій в апеляційному порядку, на виконання п. 5.3 Наказу ДПА України «Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій» з метою доведення до платника податків граничного терміну сплати визначеного податкового зобов’язання, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № №0000204120/1 від 05.03.2007р., №0000204120/2 від 18.05.2007р., № 0000204120/3 від 11.06.2007р..

Актом перевірки встановлено, що позивачем порушено граничні терміни сплати податкових зобов’язань з рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України, встановлених пп. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За винесеним на підставі акту перевірки повідомленням-рішенням визначено прострочення строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань більше ніж на 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань з рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України у розмірі 1 931 535 154, 94 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, кошти, що надходили від позивача до бюджету за цільовим призначенням – «сплата розстрочених податкових зобов’язань з рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України згідно договорів розстрочення», зараховані відповідачем на погашення недоїмки, що виникла раніше.

У матеріалах справи наявний витяг з журналу платіжних доручень, які за висновками акту перевірки свідчать про порушення позивачем строків сплати податкового зобов’язання за сумою рентної плати визначеної позивачем у розрахунках № 6404 від 19.05.2005р., № 7804 від 21.06.2005р, № 9336 від 19.07.2005р., № 12402 від 19.08.2005р., № 13474 від 19.09.2005р., № 15239 від 19.10.2005р., № 18368 від 18.11.2005р., № 19334 від 19.12.2005р., № 20889 від 19.01.2006р., № 1710 від 20.02.2006р.. Як вбачається з наведених у журналі поданих позивачем на сплату платіжних доручень, рентна плата за транзитне транспортування природного газу у грудні 2005р. сплачувалась згідно платіжних доручень із визначеними призначеннями платежу, а саме «сплата розстрочених податкових зобов’язань з рентної плати за транзитне транспортування природного газу згідно договору № 3 від 29.08.2005р. Строк 23.12.2005р. без ПДВ», «сплата відсотків нарах. на сплачену частку розстроч. податк. зобов’язань з рентної плати за транзитне транспортування природного газу зг. договору № 3 від 29.08.2005р., строк 23.12.2005р.», «рентна плата за транзитне транспортування природного газу за листопад 2005р. без ПДВ».

Акт перевірки свідчить, що вказані платежі були спрямовані відповідачем в рахунок погашення рентної сплати за транзитне транспортування природного газу визначеної до сплати згідно поданого розрахунку за квітень 2005р. (№ 6404 від 19.05.2005р.).

У січні 2006р. позивачем сплачено суми рентної плати за транзитне транспортування природного газу згідно платіжних доручень із призначенням платежу «рентна плата за транзитне транспортування природного газу за грудень 2005р.». За актом перевірки вказані суми спрямовані відповідачем на сплату зобов’язань визначених згідно поданих розрахунків за квітень 2005р. (№ 6404 від 19.05.2005р.), травень 2005р. (№7804 від 21.06.2005р.).

У лютому 2006р. подані платіжні доручення в яких призначенням платежу зазначено «рентна плата за транзитне транспортування природного газу за січень 2006р. без ПДВ». За актом перевірки вказані суми спрямовані відповідачем на сплату зобов’язань визначених згідно поданих розрахунків за травень 2005р. (№7804 від 21.06.2005р.), за червень 2005р. (№ 9336 від 19.07.2005р.).

Таким чином, зазначені в журналі платіжні доручення свідчать про своєчасну сплату визначеного розміру рентної плати за транзитне транспортування природного газу за грудень 2005р., січень, лютий 2006р..

В матеріалах справи містяться рішення відповідача та договори про розстрочення податкових зобов’язань, серед яких № 3 від 30.08.2005р., № 5 від 03.05.2006р., № 8 від 30.05.2006р., № 10 від 31.07.2006р., № 11 від 31.07.2006р., № 12 від 30.08.2006р., № 13 від 02.10.2006р., № 15 від 30.10.2006р.. Тобто, згідно вказаних договорів сплата сум податкового боргу, що виник на певну дату була розстрочена та сплачувалась на відповідних умовах (у визначені строки), під проценти. Однак, з урахуванням вищевикладених обставин, сплата сум, що надходила в рахунок визначених строків сплати за договорами розстрочення була зарахована в порядку черговості, тобто в рахунок існуючої недоїмки (з урахуванням пені) за минулі періоди, що одночасно призводило до несплати розстрочених зобов’язань, за які позивачем на умовах договорів сплачувались проценти.

Зазначені договори про розстрочення податкових зобов’язань є типовими та відповідно до умов визначених у них, платник податків зобов’язаний розраховувати суму процентів на несплачене розстрочене податкове зобов’язання (його частку) та сплачувати її одночасно зі сплатою відстроченої або чергової частини розстроченої суми (п. 3.2 Договорів про розстрочення податкових зобов’язань).

Як зазначено у п. 1 укладених договорів про розстрочення податкових зобов’язань розмір процентів не може бути меншим, ніж 120 відсотків облікової ставки НБУ, яка діє на перший день надання розстрочення сплати податкового зобов’язання (день сплати попередньої частки розстроченого податкового зобов’язання) або на день його (його частини) погашення (день прийняття рішення про скасування), залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою.

Тобто суми зазначені у вказаних платіжних дорученнях перераховувались позивачем в рахунок погашення розстрочених податкових зобов'язань з рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України, згідно з укладеними договорами про розстрочення. Суми до сплати визначені умовами договору та відповідно їх строки сплати врегульовані між сторонами на договірних засадах.

Умовами договорів про розстрочення податкових зобов’язань передбачалась сплата платежів, які податковим органом повинні спрямовуватись на погашення розстрочених сум. Розподіл сплачених сум, їх спрямування в рахунок погашення наявної суми податкового боргу, умовами договорів не передбачено.

Згідно з пп. 14.1.1 п. 14.1 ст. 14 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону.

У преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зазначено, що цей Закон не регулює питання погашення та обслуговування кредитів, наданих за рахунок бюджетних коштів або позик, залучених державою чи під державні гарантії, інших зобов'язань, що випливають з угод, укладених державними органами та/або від імені держави, які регулюються нормами цивільного законодавства та іншими законами з питань державного боргу та його обслуговування.

Таким чином, надання розстрочення податкових зобов'язань не пов'язане з погашенням податкового боргу та нарахуванням пені і штрафних санкцій.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Порядок та строки сплати розстрочених податкових зобов'язань з податку на прибуток встановлюються згідно з умовами відповідного договору розстрочення, а не законом "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" чи іншим законом України.

Тобто, порядок погашення розстрочених податкових зобов'язань не регулюється Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до пп. 17.1.7 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкових зобов’язань протягом граничних строків, визначених цим законом, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

…- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

Згідно п. 4.1 укладених Договорів про розстрочення, СДПІ має право суми податкових зобов’язань та суми нарахованих процентів, що залишилися несплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення, стягувати та погашати у порядку, установленому законодавством для стягнення та погашення податкового боргу. Тобто, саме в разі скасування розстрочення, несплачені суми розстрочених податкових зобов’язань та нарахованих процентів набувають статусу податкового боргу та стягуються в порядку передбаченому законодавством.

Таким чином, платіжні доручення, що наявні у платника свідчать про належне виконання платником податків взятих зобов’язань щодо погашення заборгованості на умовах розстрочення, однак, після здійсненого відповідачем розподілу (зарахування здійснених платежів в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше) позивач несе відповідальність за несплату у повному обсязі розстрочених сум, причому така відповідальність визначена договором.

У листі Державної податкової адміністрації України від 20.04.2005р. №7583/7/19-2117 також зазначено, що розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти.

Отже, надання розстрочення податкових зобов'язань не пов'язане з погашенням податкового боргу та нарахуванням пені і штрафних санкцій.

Окрім того у Регламенті адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів), що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 09.02.2006р. №62 визначено ключові положення нормативних документів, згідно з якими податковими органами здійснюється надання розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань платникам податків (п. 10.4). Зокрема, в цьому пункті вказано, що суми пені та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платником розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань не нараховуються. Наведені норми свідчать, що розстрочені суми податкових зобов'язань сплачуються не в порядку сплати податкових зобов'язань, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а на умовах укладених договорів про розстрочення податкових зобов'язань.

Оскільки в призначенні платежу, зазначеному у платіжних дорученнях, наведених в таблиці на стор. 4-8 Акту перевірки, зазначено зокрема і про сплату розстрочених податкових зобов'язань з рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України, враховуючи відсутність законодавчих норм, які б надавали повноваження податковому органу змінювати цільове призначення коштів, що спрямовувались платником на сплату розстрочених податкових зобов'язань у відповідності до умов договору, суд зазначає про неправомірність зарахування таких коштів в рахунок погашення податкових зобов’язань з рентної плати .

Нарахування штрафних санкцій в даному випадку виникло у зв’язку із веденням в автоматичному режимі обліку відповідного рахунку платника, зокрема у зв’язку із вчиненими відповідачем діями –зарахуванням визначених позивачем платежів на сплату розстрочених сум згідно з укладеними договорами розстрочення в рахунок податкових зобов’язань, що визначені згідно розрахунку № 13474 від 19.09.2005р. (пл. дор. № 3295, № 3300 від 19.05.2006р.), розрахунку № 15239 від 19.10.2005р. (пл. дор. № 3950 від 14.06.2006р., № 3952 від 13.06.2006р., № 3996 від 14.06.2006р., № 4207 від 20.06.2006р., № 4208 від 20.06.2006р.), розрахунку № 18368 від 18.11.2005р. (пл. дор. № 5124 від 17.07.2006р., № 5126 від 18.07.2006р., 5242 від 21.07.2006р., № 5243 від 21.07.2006р., № 5934, № 5953 від 17.08.2006р., № 6016, № 6017 від 19.08.2006р., № 6096, № 6097 від 23.08.2006р., № 6101, № 6102 від 28.08.2006р.), розрахунку № 19334 від 19.12.2005р. (пл. дор. № 6318, № 6319 від 05.09.2006р., № 6505, № 6506 від 14.09.2006р., № 6521, № 6522 від 26.09.2006р., № 6802 від 28.09.2006р., № 6803, № 6804, № 6805, № 6807 від 29.09.2006р.), розрахунку № 20889 від 19.01.2006р. (пл. дор. № 7185, № 7189 від 16.10.2006р., № 7308, № 7309 від 23.10.2006р., № 7333, № 7334 від 24.10.2006р., № 7382, № 7383, № 7384 від 25.10.2006р., № 7464, № 7465, № 7489 від 30.10.2006р.), розрахунку № 1710 від 20.02.2006р. (пл. дор. № 7599, № 7600 від 03.11.2006р., № 7664, № 7665 від 07.11.2006р., № 7701, № 7702, № 7703 від 08.11.2006р., № 7778, № 7779 від 16.11.2006р., № 7880, 7881 від 20.11.2006р., № 7954, № 7955 від 22.11.2006р., № 8014, № 8015 від 24.11.2006р., № 8022, № 8023 від 27.11.2006р..

Враховуючи викладене, оскільки судом не приймаються висновки акту перевірки в частині встановлених порушень, податкові повідомлення-рішення винесені на підставі такого акту мають бути визнані нечинними.

Рішенням про результати розгляду скарги СДПІ у м. Києві по роботі з впп, яким залишене без змін винесене на підставі висновків акту перевірки повідомлення-рішення №0000204120/0 від 23.01.2007р., фактично встановлена відповідність винесеного рішення законодавству. Прийняттям такого рішення відповідачем підтверджено правомірність висновків акту перевірки № 896/1650/20077720 від 29.12.2006р.. Оскільки матеріали справи свідчать про невідповідність висновків акту перевірки чинному законодавству вимога про визнання нечинним такого рішення про результати розгляду скарги є такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків № №0000204120/0 від 23.01.2007р., №0000204120/1 від 05.03.2007р., №0000204120/2 від 18.05.2007р., № 0000204120/3 від 11.06.2007р..

3. Визнати нечинним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків №2477/10/25-019 від 24.02.2007р..

4. Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р 260053012609 в ГОУ ПІБ, МФО 300012, код ЗКПО 20077720) 3, 40 грн. (три гривні 40 копійок) судових витрат по оплаті державного мита.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

С.М. Морозов

дата складення постанови у повному обсязі 14.09.2007р.