Ухвала суду № 99033590, 17.08.2021, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 202/328/21

1-кп/0187/165/21

УХВАЛА

"17" серпня 2021 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючої судді Іщенко І.М. за участю: секретаря Клисак Н.Г., прокурора Онішко Я.А, потерпілого ОСОБА_1 , захисників Землянської К.В., Горб Ю.В., обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040000001023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів по ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів по ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, 358 ч.4 КК України

В с т а н о в и в

В провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження № 12019040000001023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочинів по ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні злочинів по ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно обвинуваченого ОСОБА_3 з посиланням на те, що існують ризики того, що перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілих та свідків, переховуватись та вчиняти інші злочини, обвинувачується у скоєні розбійних нападів на громадян із застосуванням насильства, не працює, може переховуватись від суду, може вплинути на потерпілих, раніше знаходився в розшуку.

Потерпілий ОСОБА_1 не заперечував проти клопотання прокурора і вважає що ОСОБА_3 необхідно продовжити тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого Землянська К.В. заперечували проти продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, просили обрати домашній арешт по АДРЕСА_1 , з посиланням на те, що прокурором не доведена його винуватість у скоєних злочинах і її підзахисний тримається довгий час під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку адвоката щодо обрання йому домашнього арешту.

Захисник Горб Ю.В. та обвинувачений ОСОБА_2 підтримали думку захисника Землянської К.В.

Вислухавши доводи прокурора, думку потерпілого, захисників та обвинувачених сторін, суд приходить до наступного висновку.

18.05.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2021 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено ухвалами Петриківського районного суду до 22 серпня 2021 року.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд заклопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд вважає доведеними ризики зазначені прокурором, оскільки ОСОБА_3 перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, які на теперішній час ще не допитані, шляхом їх залякування, оскільки йому відоме місце проживання останніх. Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину, пов`язаного із спричиненням тілесних ушкоджень потерпілим, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від суду, оскільки він не має достатніх соціальних зв`язків та не має постійного місця роботи.

Потерпілий ОСОБА_1 при допиті в суді поясняв, що йому були спричинені тілесні ушкодження та значна майнова шкода при нападі обвинувачених на його будинок 06.02.2020 року, заявив цивільний позов на

загальну суму 2 204 605.59 грн і заперечував проти зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу на більш м`який.

Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме вік обвинуваченого, стан його здоров`я, відсутність у нього соціальних зв`язків, відсутність родини та неповнолітніх дітей.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність зазначених у прокурором ризиків, а саме незаконного впливу обвинуваченим на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, можливістю останнього переховуватися від суду та вчинення ним інших злочинів.

Крім того, в ході розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше продовженому обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпала.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку як для застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку тримання під вартою. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Обставини, що враховувалися судом при обранні раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не має.

Інші, більш м`які запобіжні заходи, в тому числі й цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, на думку суду не спроможні забезпечити належне виконання ОСОБА_3 процесуальних обов`язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 110, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з

17 серпня 2021 року до 15 жовтня 2021 року.

Для утримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_3 підлягає направленню до слідчого ізолятора ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» МЮ України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя І. М. Іщенко