Рішення № 990335, 20.09.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.07 Справа № 3/423

За позовом дочірнього підприємства “Газ-Тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ

до дочірнього підприємства “Комфортсервіс” м. Брянка

про стягнення 218125 грн. 42 коп.

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Секретар судового засідання Савенко В.Ю.

Від позивача

Ткаченко Д.В. дов. № 07/44 від 09.02.2007 р.

Від відповідача

Директор Скопинцев А.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на свою користь боргу в сумі 218 125 грн. 42 коп.

Заявою від 14.09.2007 р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 216 768 грн. 09 коп.

За таких обставин, ціна позову складає 216 768 грн. 09 коп.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що його заборгованість перед позивачем станом на 01.07.07 р. складає 50513 грн. 11 коп.

У судовому засіданні 13.09.2007 р. була оголошена перерва до 14.09.2007р. 14 вересня 2007 р. суд закінчив розгляд справи та прийняв рішення, для підготовки повного тексту рішення була оголошена перерва до 14 годин 15 хвилин 20 вересня 2007 року.

20 вересня 2007 року після перерви представники сторін до суду не прибули.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі 01 жовтня 2005 року був укладений договір комісії № 12/05-624 за яким позивач доручив відповідачу укласти від свого імені правочини з реалізації теплової енергії зі споживачами, за рахунок позивача.

Згідно п. 4.5. оплата теплової енергії по укладеним з споживачами договорам повинна здійснюватися на рахунок позивача.

Відповідно до п. 4.9. відповідач прийняв на себе поруку (делькредере) перед позивачем за невиконання споживачами зобов’язань за право чинами, укладеними відповідачем з споживачами.

Згідно звіту комісіонера № 02 №/624 за лютий 2007 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 218 230 грн. 68 коп.

Листом від 12.04.2007 р. № 54/11-651-1472 позивач запропонував відповідачу виконати зазначене грошове зобов’язання терміново.

Зобов’язання у встановлений ст. 530 Цивільного кодексу України строк виконано не було.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд з врахуванням зменшення розміру позовних вимог стягнути з відповідача на свою користь 216 768 грн. 09 коп. в якості делькредере відповідно до п. 4.9. договору комісії № 12/05-624.

Відповідач позов визнає частково, в сумі станом на 01.07.07 р. - 50513 грн. 11 коп. Стосовно задоволення решти вимог відповідач заперечує, посилаючись на те, що згідно акту звірення розрахунків станом на 30.06.2006 року підписаного сторонами заборгованість відповідача складала 68161 грн. 02 коп. Після цього відповідач сплатив ще 11765 грн. 27 коп. які відповідно до протоколу про погодження витрат на виробництво готової продукції від 01.10.2005 р. (додаток № 4 до договору № 17/05-623) на думку відповідача повинні враховуватися як 17647 грн. 91 коп., оскільки згідно положень цього протоколу кошти, що надходять на рахунок позивача за спірним договором № 12/05-624 від 01 жовтня 2005 р. в розмірі 60 % щоденно перераховуються на поточний рахунок відповідача.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідач відповідно до п. 4.9. договору № 12/05-624 від 01 жовтня 2005 року прийняв на себе зобов’язання –поруку (делькредере) перед позивачем за невиконання споживачами зобов’язань за правочинами укладеними з відповідачем на виконання зазначеного договору комісії відповідно до ст. 1016 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що розмір невиконаних зобов’язань споживачів за договорами укладеними на виконання договору комісії складає 216 768 грн. 09 коп.

Посилання відповідача на те, що розмір зобов’язання повинен бути менший з врахуванням наявності зобов’язань позивача перед ним за іншими угодами, судом відхиляються з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів припинення спірного грошового зобов’язання в порядку п. 3 ст. 203 Господарського кодексу України.

Акт звірення розрахунків від 30.06.2006 року не може свідчити про зарахування зустрічних вимог, а є лише бухгалтерським документом.

Протокол про погодження витрат на виробництво готової продукції від 01.10.2005 р. (додаток № 4 до договору № 17/05-623) не передбачає зарахування грошових коштів за спірним договором з збільшеним коефіцієнтом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З врахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення боргу в сумі 216 768 грн. 09 коп. є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –2167 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства “Комфортсервіс” м. Брянка вул. Молодогвардіська б. 65 ідентифікаційний код 30921639 на користь дочірнього підприємства “Газ-Тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ, вул. Лепсе 16 ідентифікаційний код 32587579 борг в сумі 216 768 грн. 09 коп. державне мито у сумі –2167 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Б.В. Яресько