Ухвала суду № 99033283, 13.08.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

№ 204/5701/17

№ 1-кп/204/40/21

У Х В А Л А

Іменем України

09 серпня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Колегія суддів у складі: головуючого - судді Дружиніна К.М.

суддів - Дубіжанської Т.О., Книш А.В.

за участю секретаря - Очкуренко Ю.В.

прокурора - Кушнір М.А.

адвоката - Дорошкевич О.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12017040030001170 від 04.05.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України;

встановила:

Адвокат Дорошкевич О.Л. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 звернулась з клопотанням про повернення безпідставно утриманого майна в межах кримінального провадження №12017040030001170 від 04.05.2017 року, арештованого ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.05.2017 року, а саме автомобіля LEXUS GS300, VIN НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . В обґрунтування своїх вимог адвокат посилалася на те, що вказаний арешт майна накладався слідчим суддею на строк досудового розслідування, однак на теперішній час, після отримання судом обвинувального акту, строк досудового розслідування закінчився, а тому підстав для утримання автомобіля, не має.

Посилаючись на зазначені підстави, обвинувачений та адвокат просили повернути зазначений автомобіль.

Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання сторони захисту.

Дослідивши клопотання, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходжу до наступного.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до положень ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, арешт може бути скасовано у випадку, якщо відповідна особа доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, суд не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали слідчого судді від 17.05.2017 року про арешт майна, а лише оцінює доводи клопотання сторони захисту в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

12.09.2017 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12017040030001170 від 04.05.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, на підставі якого наразі триває судовий розгляд.

Санкцією ч.3 ст.307 КК України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, що у відповідності до п.3 ч.2 ст.170 КПК України також є підставою для арешту майна.

З огляду на викладене, доцільно вирішити питання про скасування арешту в порядку ст. 368 КПК України, при ухвалені вироку за результатами судового розгляду, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання сторони захисту на даний час слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 170-175, 333, 350, 372, 395 КПК України, колегія суддів,

постановила:

У задоволенні клопотання адвоката Дорошкевич О.Л. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення безпідставно утриманого майна - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Судді: К.М. Дружинін

Т.О. Дубіжанська

А.В. Книш