Ухвала суду № 99032990, 17.08.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4499/21

Провадження № 2-з/210/94/21

У Х В А Л А

іменем України

"17" серпня 2021 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Чайкіна О.В., розглянувши в письмовому провадженні матеріали заяви ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову-

ВСТАНОВИВ:

Заявник, адвокат Саргсян Маріне Левонівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , 16 серпня 2021 року звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №6431 від 27.01.2020 року вчинений привтаним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в розмірі 45554,43 грн.

Заявник зазначає, що невжиття заходу забезпечення позову, може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду. На підставі викладеного, просить суд зупинити виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Під час вивчення матеріалів вказаної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до частини шостої статті 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Заявником при зверненні до суду не сплачено судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі. В обґрунтування своєї позиції, заявник посилається на постанову Верховного Суду у справі № 643/2870/18.

Разом з тим, суд не погоджується з позицією представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_2 не погоджується з виконавчим написом, який вчинено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем 27 січня 2020 року і зареєстрованим в реєстрі за №6431 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами» заборгованості в розмірі 45541,93 грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом, при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до п. 5 Постанови, Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від сплати судового збору, за подання позовів, апеляційної/касаційної скарги у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, споживачі звільнені від сплати судового збору лише в разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів, а не відповідачів, наприклад за позовом банку про стягнення кредитної заборгованості, що відповідає змісту статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання заявника на постанову Верховного суду від 12.08.2020 року у справі № 638/6060/18 не можуть бути взяті до уваги, оскільки у вказаній справі предметом позову крім визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, було визнання іпотечного договору недійсним, у зв`язку з чим заявника було звільнено від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як споживача.

Посилання заявника на постанову Верховного суду від 26.02.2020 року у справі № 643/2870/18 не можуть бути взяті до уваги, оскільки у вказаній справі предметом позову було визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню щодо кредитний договору, укладеного у 2007 році, за умовами якого позивач у справі отримав на споживчі потреби кредит. Станом на момент виникнення спірних правовідносин у справі, на яку посилається представник позивача як на підставу звільнення від сплати судового збору, положення закону України "Про захист прав споживачів" поширювався на споживче кредитування, у зв`язку з чим заявника було звільнено від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як споживача.

В той же час, у зв"язку з прийняттям 15 листопада 2016 року закону України "Про споживче кредитування" за № 1734-VIII , який набув чинності 10 червня 2017 року, до закону України "Про захист прав споживачів " внесено зміни, зокрема текст статті 11 викласти в такій редакції: "1. Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Також суд не погоджується з доводами Позивача, що він є споживачем нотаріальних послуг, оскільки при вчиненні виконавчого напису нотаріусом за завою стягувача, боржник не приймає безпосередню участь, та не виступає споживачем послуг.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки предметом позову є визнання виконавчого напису про стягнення із заявника заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню. Тобто у зазначених правовідносинах ОСОБА_2 не є споживачем, а виступає, як боржник за виконавчим написом.

Таким чином, заявнику при зверненні до суду слід сплатити судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у справі про визнання виконавчого напису № 6431 від 27.01.2020 таким, що не підлягає виконанню.

Ставка судового збору за подання заяви до суду про забезпечення позову фізичної особи складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн.

У відповідності до частини десятої статті 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Саргсян Маріне Левонівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову – повернути.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя: О. В. Чайкіна