Ухвала суду № 99031145, 17.08.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 серпня 2021 року Чернігів Справа № 620/9337/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали адміністративного позову Керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до Комунального підприємства ''Чернігівське тролейбусне управління'' Чернігівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення шкоди,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Чернігівської окружної прокуратури інтересах держави в особі Чернігівської міської ради звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення шкоди.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За змістом ч. ч. 3, 4 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до останнього речення ч. 4 ст. 53 КАС України невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених ст. 169 цього Кодексу.

У свою чергу відсутність же підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України має наслідком повернення позовної заяви позивачеві.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про Прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже суд, проаналізувавши нормативне регулювання питання здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді, вважає за необхідне підсумувати, що таке представництво:

- по-перше може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- по-друге прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах;

- по-третє прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), зокрема, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону № 1697-VІІ, навівши відповідне обґрунтування цього.

При цьому відповідно до положень ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування» міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста.

Згідно з п. 15 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» міський голова звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів.

Отже суд зазначає, що функції захисту інтересів держави, про які іде мова у позовній заяві прокуратури, належать, в першу чергу, до компетенції, зокрема, Чернігівської міської ради, а тому право на звернення до суду відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону №1697-VII та ст. 53 КАС України, може бути реалізовано прокурором лише у разі, якщо він доведе, що вказаний суб`єкт такий захист не здійснює або здійснює його неналежним чином. При цьому, в такому випадку, прокурор не виступає самостійним ініціатором звернення до суду і, у разі відкриття провадження у справі, не набуває процесуального статусу позивача, яким, в свою чергу, наділяється орган (органи), в особі якого (яких) прокурором подається позовна заява.

Функції захисту інтересів держави, про які йдеться у позовній заяві прокуратури, належать, передусім, до компетенції, зокрема, вказаного вище суб`єкта владних повноважень.

Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави Чернігівської міської ради позивач вказує на невжиття Чернігівською міською радою заходів до скасування наказів, виданих в.о. начальника Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Ємцем Р.Р. та відшкодування шкоди, заподіяної державі з останнього.

Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому суд зазначає, що підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду і повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб`єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи. Самого лише твердження прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для відкриття провадження у справі недостатньо.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 263/2038/16-а та від 03.02.2021 у справі № 806/1326/17.

Проте матеріали позову не містять доказів, що прокурор звертався до Чернігівської міської ради з вимогою звернутися до суду з таким позовом, а Чернігівська міська рада у цьому відмовила.

Навпаки, на звернення прокурора чи вживались заходи до стягнення збитків з ОСОБА_2 та чи буде звертатися Чернігівська міська рада до суду з вказаним позовом, листом від 13.07.2021 № 842/1-04/ вих 02/4166/20 представник Чернігівської міської ради повідомив, що на даний час у провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/3981/21 за позовом Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради до Управління північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради, Чернігівська міська рада про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги від 15.03.2021 № 262505-14/1216-2021, якою зобов`язано КП «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради забезпечити відшкодування витрат на виплату в.о. начальником Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Ємцем Р.Р. премій та доплат.

Заходи щодо стягнення збитків з ОСОБА_2 не вживались у зв`язку з відсутністю завданих збитків, та в разі необхідності Чернігівською міською радою будуть прийняті управлінські рішення та вжиті заходи в судовому порядку.

У свою чергу з даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що станом на 16.08.2021 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі 620/3981/21 не набрало законної сили. Вказане свідчить, що триває процедура оскарження підстав відшкодування спірних витрат.

Крім того, позивач у позові посилається на норми ЦПК, проте без належного обгрунтування та відповідних доказів, зокрема, що відповідач в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, зазначає, що даний спір має бути вирішено у порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокурором не підтверджено підстав для здійснення представництва.

Отже, позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з приписами ч.2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Заявнику слід усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду підтвердження підстав для здійснення представництва із відповідним обґрунтуванням та доказами.

Щодо посилань позивача на постанови Верховного Суду у справах №761/39300/16-ц від 21.08.2019 та № 734/3102/16-ц від 12.12.2018, то суд зазначає, що обставини, які є предметом позову, відрізняються від обставин, які встановлені Верховним Судом у наведених справах.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду та роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Соломко