Ухвала суду № 99028470, 16.08.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"16" серпня 2021 р. Справа № 300/4092/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Проспект Груп» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проспект Груп» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про відмову у реєстрації податкової накладної №40 від 30.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.06.2021 за №2806144/42280637; визнання протиправним і скасування рішення комісії Державної податкової служби України про відмову у реєстрації податкової накладної №40 від 30.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.07.2021 за №32376/42280637/2; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №40 від 30.07.2020 днем її фактичного подання – 30.07.2020.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд:

1) визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про відмову у реєстрації податкової накладної №40 від 30.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.06.2021 за №2806144/42280637;

2) визнати протиправним і скасувати рішення комісії Державної податкової служби України про відмову у реєстрації податкової накладної №40 від 30.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.07.2021 за №32376/42280637/2;

3) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №40 від 30.07.2020 днем її фактичного подання – 30.07.2020.

Так, вимога про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та вимога про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) вищезгадану податкову накладну позивача є самостійними позовними вимогами, так як за своїм змістом є різними шляхами (способами) захисту порушеного права, а також можуть бути заявлені окремо одна від одної.

Аналогічні правові позиції (щодо визначення кількості позовних вимог у спорах про визнання протиправними і скасування рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання відповідача зареєструвати в зазначеному реєстрі податкові накладні) висвітлені в ухвалах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №520/10372/18 (адміністративне провадження №К/9901/22128/19), від 11.07.2019 у справі №2040/6310/18 (адміністративне провадження №К/9901/19303/19), від 27.03.2019 у справі №810/2847/18 (адміністративне провадження №К/9901/7682/19), від 16.01.2019 у справі №820/4359/18 (адміністративне провадження №К/9901/1533/19).

Суд констатує, що якщо позивач, не вступаючи у правовідносини щодо можливої добровільної реєстрації в ЄРПН податкової накладної позивача з урахуванням мотивів суду після визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в судовому порядку, а одночасно із вказаною позовною вимогою заявляє вимогу про зобов`язання відповідача вчинити певні дії (зареєструвати в ЄРПН вищезгадану податкову накладну позивача), то такі вимоги адміністративного позову мають різні предмети доказування, тобто є самостійними вимогами.

Також варто звернути увагу, що у межах однієї справи суд вправі розглядати кілька позовних вимог. Проте, такі вимоги мають бути пов`язаними (частина 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС)).

У свою чергу, заявлення у позові кількох пов`язаних вимог, для цілей сплати судового збору не може бути розцінено як заявлення однієї вимоги. У такому випадку Закон України «Про судовий збір», як зазначалося, чітко визначає, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач самостійно визначив такі вимоги у позовній заяві, відтак, виходячи із принципу диспозитивності адміністративного судочинства, суд вважає їх окремими позовними вимогами немайнового характеру.

Таким чином, позивачем у позовній заяві заявлено три вимоги немайнового характеру.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», який вступив в дію з 01.01.2021, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року складає 2 270,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За таких обставин, оскільки позивачем у позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру, то із урахуванням положень частини 2 статті 4, частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», позивач за подання даної позовної заяви повинен сплатити 6 810,00 грн. (2 270,00 грн. х 3), проте, згідно платіжного доручення №84 від 04.08.2021, яке долучено позивачем до матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір тільки за одну позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 2 270,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ТзОВ «Проспект Груп» в порушення вимог частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір не в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 161 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Проспект Груп» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій – залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання (долучення) документа про сплату судового збору у розмірі 4 540,00 грн.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Кафарський В.В.