Ухвала суду № 99028167, 10.08.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

10 серпня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1481/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Лозко В.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 - не з`явився;

за участі представника позивача Бочкора Івана Васильовича;

відповідач: Управління соціального захисту населення Берегівської РДА Закарпатської області - представник - не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Берегівської РДА Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Берегівської РДА Закарпатської області (90202, Закарпатська область, м. Берегово, вул. Мукачівська 3, код ЄДРПОУ 0319293), яким просить суд: "1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , зареєстрований АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_2 від 03.10.1995 року виданий Виноградівським РВ УМВС, ІПН № НОМЕР_1 до Управління соціального захисту населення Берегівської РДА Закарпатської області інд. 90202, Закарпатська область, м. Берегово, вул. Мукачівська 3, код ЄДРПОУ 0319293 про визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю; 2. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Берегівської РДА Закарпатської області інд. 90202, Закарпатська область, м. Берегово, вул. Мукачівська 3, код ЄДРПОУ 0319293 щодо не проведення виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 року як учаснику бойових дій виходячи з недооплаченої грошової допомоги; 3. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Берегівської РДА Закарпатської області інд. 90202, Закарпатська область, м. Берегово, вул. Мукачівська 3, код ЄДРПОУ 03192939 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , ІПН № НОМЕР_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік", з урахуванням раніше виплачених сум; 4. Розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження; 5. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 пункту 13 Закону України "Про судовий збір".".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року дану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме позивачу необхідно було надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

12 травня 2021 року на виконання вказаної ухвали суду позивачем було подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що в березня 2021 року дізнався про його порушені права із справи Верховного суду № 440/2722/20. Після цього звернувся з відповідною заявою до відповідача, на яку 07 квітня 2021 року отримав листа про відмову у виплаті йому недоотриманої. Позивач вказує, що саме з 07 березня 2021 року він має право на звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року постановлено прийняти до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, а питання щодо пропуску строків звернення до адміністративного суду та поважність причин такого пропуску з`ясувати у підготовчому засіданні.

Відповідач у підготовче засідання не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 7 Розділу I КАС України.

12 липня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача, відповідно до якого останній просив розглянути дану справу за відсутності відповідача (а.с.а.с. 56, 57).

20 липня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання від представника позивача про поновлення строків звернення відповідно до якого представник вказав, що суд помилково обирає позицію пропущених строків звернення до суду не беручи до уваги дію карантину на території України пов`язаного з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. Крім того, посилаючись на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 260/1039/21, якою ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 260/1039/21 скасовано, оскільки апеляційним судом встановлено, що перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року (а.с.а.с. 61-63).

Статтею 181 частиною 2 КАС України визначені причини відкладення судом підготовчого засідання. Зокрема, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку в випадках, визначених статтею 205 частиною 2 пунктами 1-3, 5 КАС України та в інших випадках, коли питання, визначені статтею 180 частиною 2 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні.

Згідно з статтею 205 частини 3 пунктів 1 та 2 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

А відтак, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, судом вирішено, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд враховує таке.

Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).

Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 816/1630/17 і врахована судом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зокрема, просить визнати протиправними дії відповідача у зменшенні позивачу одноразової грошової допомоги до 05 травня 2020 року як учаснику бойових дій та, як наслідок зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу до 05 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, зокрема повідомлено представником позивача у підготовчому засіданні, що позивачем у квітні 2020 року було отримано одноразову грошову допомогу до 05 травня 2020 року в розмірі 3160 грн, з яким (розміром) позивач не погоджується.

Не погоджуючись з даним розміром грошової допомоги позивач 07 березня 2021 року звернувся до відповідача із заявою про нарахування і виплату згаданої допомоги у 2020 році у розмірі, однак листом від 07 квітня 2021року № № 264, відповідач вказав, що за 2020 рік розмір щорічної разової грошової допомоги до 05 травня для учасників бойових дій визначений постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 19 лютого 2020 року (а.с.а.с. 11, 12).

Статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

У відповідності до статті 171 частини 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Тобто у відповідності до вказаної норми право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня мають право визначені особи до 30 вересня, однак лише відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Відтак, 30 вересня відповідного року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата разової грошової допомоги до 5 травня за відповідний рік. Саме до цієї дати позивач міг очікувати на отримання більшої суми цієї разової грошової допомоги, ніж була йому попередньо нарахована. Отже, перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 473/2190/17.

Враховуючи, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року, то граничним строком звернення до суду є 30 березня 2021 року, однак позивач із зазначеним позовом звернувся лише 21 квітня 2021 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду (а.с. 16).

Судом зазначається, що із відповідною заявою до відповідача позивач звернувся не у строки, визначені статтею 171 частиною 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII.

Отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву та прийняття Верховним Судом рішення у зразковій справі не змінює моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав (отримання разової грошової допомоги у меншому розмірі), а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій щодо отримання допомоги.

Посилання представника позивача на практику Восьмого апеляційного адміністративного суду, суд не бере до уваги, оскільки звертаючись з даним позовом до суду - 21 квітня 2021 року позивачем вже було пропущено шестимісячний строк звернення до суду з дати - 30 вересня 2020 року.

Також суд відхиляє посилання позивача на запроваджені в Україні карантинні заходи, як передумови для продовження процесуальних строків звернення до суду. З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) законодавцем були продовжені, в тому числі строки, встановлені статтею 122 КАС України, на строк дії такого карантину.

Разом з тим, Законом України №731-IX від 18 червня 2020 року (який набрав чинності 17 липня 2020 року) були внесені зміни, в тому числі, до КАС України, та пункт 3 Прикінцевих положень КАС України викладено в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення."

Таким чином, судом зазначається, що представник позивача у клопотанні про поновлення строків звернення до суду зазначається норма, яка на час звернення до суду не діяла, а станом на дату звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду (21 квітня 2021 року) діяла редакція КАС України, яка не передбачала безумовне продовження строків звернення до суду з огляду на запроваджені карантинні заходи, натомість зобов`язувала суд враховувати пов`язаність поважності причини пропуску таких з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Жодних доказів пов`язаності причини пропуску строків звернення до суду з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, позивач не надав. З огляду на що суд не може застосувати пункт 3 Прикінцевих положень КАС України та продовжити позивачу строки звернення до суду з цих причин.

А відтак, підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, є неповажними.

Крім того, судом зауважується, що законодавцем чітко визначено початок строку з настанням якого виникає право особи звернутися до суду і початком такого строку є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (стаття 122 частина 2 КАС України). У спірному випадку таким днем є отримання відповідної грошової допомоги у меншому розмірі, на який претендує позивач. Не виплата різниці у грошовій допомозі протягом певного часу, як зазначає позивач, триваюче порушення - ні в якому разі не змінює початку строку з настанням якого виникає право особи звернутися до суду.

Початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов?язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача про окремі підстави позову, тобто окремі фактичні та/або юридичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача, а розпочався для нього з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про допущення щодо нього протиправної поведінки.

Невжиття позивачем активних дій починаючи з вересня 2020 року свідчить про пасивність поведінки у здійсненні захисту прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 9901/37/20.

Суд зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що законодавцем пов`язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.

Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ("Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Зазначені позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними та необґрунтованими, доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Одночасно, суд вважає за необхідне вказати, що норма 240 частини 1 пункту 8 КАС України є імперативною і у суду існує обов`язок, при встановленні судом факту пропуску строку звернення до адміністративного суду, залишити позовну заяву без розгляду.

Оскільки з позовом позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України, зазначені позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне, залишити позовну заяву без розгляду.

Також необхідно зазначити, що пункт 3 Прикінцевих положень КАС України стосується поновлення процесуальних строків, а строки, встановлені статтею 122 КАС України не є процесуальними строками, а є спеціальним строком - строком, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду.

Відповідно до статті 183 частини 2 пункту 1 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 183, 240, 248 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Берегівської РДА Закарпатської області (90202, Закарпатська область, м. Берегово, вул. Мукачівська 3, код ЄДРПОУ 0319293) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 10 серпня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 16 серпня 2021 року.

СуддяС.Є. Гаврилко