Рішення № 99028104, 03.08.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2021 року м. Ужгород№ 260/1183/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

сторони в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 09 серпня 2021 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Закарпатській області щодо непідготовки та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновленої довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) ОСОБА_1 , оформлену у відповідності до абз.4 п.7 Порядку №393 від 17 липня 1992 р. із обов`язковим розрахунком середньої суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби перед звільненням на кількість таких місяців;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Закарпатській області підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 (надбавки, доплати, підвищення та премії), оформлену у відповідності до абз 4 п.7 Порядку №393 від 17 липня 1992 р. із обов`язковим розрахунком середньої суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останній фактичні місяці служби перед звільненням на кількість таких місяців;

- стягнути судовий збір.

Позовна заява мотивована тим, що позивача було звільнено з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу зонального контролю управління власної безпеки ГУ ДФС у Закарпатській області та податкової міліції Державної фіскальної служби України в запас.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року по справі позивача було поновлено на займаній посаді.

12 жовтня 2020 р. позивач звільнений у зв`язку з виходом на пенсію за вислугу років.

Для призначення пенсії за вислугу років ГУ ДФС у Закарпатській області було надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подання до якого було додано довідку про додаткові види грошового забезпечення №141/07-16-05-02-09 від 16.10.2020 р.

Вищезгаданою довідкою відповідачем було визначено середню суму щомісячних додаткових видів грошового забезпечення шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Позивач зазначає, що хоча він і був поновлений на службі на підставі судового рішення з 09 вересня 2016 p., однак з 09 вересня 2016 р. по 03.06.2020 р. фактично на службі не перебував, оскільки перебував у вимушеному прогулі з вини роботодавця через незаконне звільнення протягом більше 3 років.

Протягом цього часу (часу вимушеного прогулу) мені обраховано стаж роботи через виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та сплати єдиного соціального внеску із вказаної суми щомісячно. Однак за цей час мені не нараховувалась заробітна плата, премії та доплати. Тобто хоча стаж роботи за час вимушеного прогулу мені зараховано, однак фактично я на службі протягом цього часу не перебував

Позивач вважає, що ГУ ДФС у Закарпатській області при здійсненні розрахунку середнього розміру додаткових видів грошового забезпечення для призначені пенсії протиправно було здійснено ділення не на кількість останніх фактичних місяців служби підряд перед звільненням, а на 24.

Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що позивачу було оформлено довідку про отримання додаткових видів грошового забезпечення за період 2018-2020p., в якій відображено всі виплати грошового забезпечення, які фактично було нараховано і виплачено позивачу відповідно до вимог чинного законодавства України за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Представник відповідача зазначив, що посилання позивача на те, що ГУ ДФС у Закарпатській області повинно було діяти в даному випадку, при оформленні довідки про отримання додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до абз.4 п.7 Порядку №393, а саме в довідці зазначити середньомісячну суму щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначених шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням на кількість таких місяців, - не ґрунтується на вимогах законодавства.

Представник відповідача вважає, що позивач виключно на користь собі розраховує на те, що йому повинно бути вказано у довідці про отримання додаткових видів грошового забезпечення види грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням шляхом ділення на кількість таких місяців служби.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу зонального контролю управління власної безпеки ГУ ДФС у Закарпатській області.

Наказом Державної фіскальної служби України від 30.08.2016 року №3048-о "Про звільнення працівників" ОСОБА_1 , підполковника податкової міліції, старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу зонального контролю управління власної безпеки ГУ ДФС у Закарпатській області було звільнено з посади та податкової міліції ДФС України в запас за п.64 пп."г".

Наказом Державної фіскальної служби України від 19.09.2016 року №3195-о "По особовому складу" було внесено зміни до п.1 абз.1 наказу ДФС України від 30.08.2016 року №3048-о "Про звільнення працівників", яким було зазначено: вважати звільненим ОСОБА_1 з посади податкової міліції ДФС України з 09.09.2016р.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року по справі №807/1396/16 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

17 грудня 2019 року Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року - скасовано та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано Наказ Державної фіскальної служби України від 30.08.2016 року №3048-о "Про звільнення працівників" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу зонального контролю управління власної безпеки ГУ ДФС у Закарпатській області та податкової міліції Державної фіскальної служби України в запас;

- визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 19.09.2016 року №3195-о "По особовому складу" в частині внесення змін до п. 1 абз. 1 наказу ДФС України від 30.08.2016 року №3048-о "Про звільнення працівників";

- поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу зонального контролю управління власної безпеки ГУ ДФС у Закарпатській області з 07 вересня 2016 року;

- стягнуто з Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 90437,80 грн.

Наказом ДФС України №557-о від 28.05.2020р. та Наказом ГУ ДФС України у Закарпатській області №31-о від 03.06.2020р. ОСОБА_1 поновлено на раніше займаній посаді.

В подальшому, Наказом ГУ ДФС у Закарпатській області від 09 жовтня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 " №90-о позивача, підполковника податкової міліції, звільнено з посади заступника начальника відділу протидії злочинам у сфері обігу товарів акцизної групи управління оперативно розшукової діяльності ГУ ДФС у Закарпатській області з 12 жовтня 2020р. у запас (з постановкою на військовий облік) за п.64, пп."а" Положення (за віком).

Для призначення позивачу пенсії за вислугу років ГУ ДФС у Закарпатській області було надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подання № 2/2020 від 28.10.2020 p., до якого було додано грошовий атестат № 8 від 16.10.2020р. та довідку про додаткові види грошового забезпечення №141/07-16-05-02-09 від 16.10.2020р.

Згідно довідки про додаткові види грошового забезпечення №141/07-16-05-02-09 від 16.10.2020р. було визначено середню суму щомісячних додаткових видів грошового забезпечення шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, однак з 09 вересня 2016 р. по 03.06.2020 р. позивач, фактично перебував у вимушеному прогулі.

Не погоджуючись із такими діями, позивач 02 лютого 2021 року звернувся із заявою до ГУ ДФС у Закарпатській області, якою просив врахувати той факт, що перед звільненням він працював фактично тільки 4 місяці, у зв`язку із його незаконним звільненням, відтак просив здійснити новий розрахунок середньої суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням на кількість таких місяців.

01 березня 2021 року ГУ ДФС у Закарпатській області листом №59/П/07-97-09 повідомило позивача, що відсутні підстави для здійснення перерахунку суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, визначеній у довідці №141/07-16-05-02-09 від 16.10.2020р.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян, які знаходяться на службі в Збройних Силах України і інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, врегульовані Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон №2011-ХІІ).

Приписами ст.1 Закону №2011-ХІІ передбачено, що соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами 2, 3 ст.9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Отже, до складу грошового забезпечення входять чотири види складових, а саме: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 2011-ХІ пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ).

Суд зазначає, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

За приписами ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі Постанова КМУ № 704), яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Суд зауважує, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст.43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Згідно зі ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 1, 2, 3 п.7 Постанови Кабінетом Міністрів України від 17.07.1992р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393), пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

- відповідних окладів за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

- Для осіб, які звільнені із служби у 2008 році та пізніше або які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менш як 24 календарні місяці служби (крім осіб, виплата грошового забезпечення яким провадилася на умовах і в порядку, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2005 р. № 748, від 3 вересня 2005 р. № 865, від 9 березня 2006 р. № 268 і від 15 листопада 2006 р. № 1588), середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з січня 2008 р. на кількість таких місяців.

Судом встановлено, що під час виготовлення довідки про додаткові види грошового забезпечення №141/07-16-05-02-09 від 16.10.2020р., відповідачем було застосовано абз.2 п.7 Порядку №393, відповідно до якого середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, однак з 09 вересня 2016 р. по 03.06.2020 р. позивач, фактично перебував у вимушеному прогулі.

Тобто перед звільненням у зв`язку із виходом на пенсію із 24 останніх календарних місяців підряд перед звільненням позивач фактично прослужив лише 4 місяці.

Однак при здійсненні розрахунку ГУ ДФС у Закарпатській області середнього розміру додаткових видів мого грошового забезпечення для призначені пенсії було здійснено ділення не на кількість останніх фактичних місяців служби підряд перед звільненням, а на 24.

Оскільки позивач перебував у вимушеному прогулі по вині відповідача, та не отримував, у зв`язку із незаконним звільненням, додаткові види грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, відповідач помилково застосував абз.2 Порядку №393 під час виготовлення довідки про отримання додаткових видів грошового забезпечення.

Cтаж роботи за час вимушеного прогулу позивачу було зараховано, однак фактично позивач не перебував на службі протягом розрахованого у довідці періоду саме з вини відповідача.

Суд зазначає, що під час виготовлення вищезгаданої довідки відповідач повинен був застосовувати абз.3 Порядку №393, оскільки через незаконне звільнення позивача не отримував додаткові види грошового забезпечення, відтак середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії повинна визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням на кількість таких місяців.

Позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Закарпатській області щодо непідготовки та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновленої довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) ОСОБА_1 , оформлену у відповідності до абз.4 п.7 Порядку №393 від 17 липня 1992 р.

Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

В свою чергу дії - це юридичні факти, які пов`язані з волею суб`єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов`язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.

Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб`єктів, що відбуваються за волевиявленням суб`єкта правовідносин.

01 березня 2021 року ГУ ДФС у Закарпатській області листом №59/П/07-97-09 повідомило позивача, що відсутні підстави для здійснення перерахунку суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, визначеній у довідці №141/07-16-05-02-09 від 16.10.2020р.

Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушуються права позивача, оскільки відповідачем (дією) відмовлено, шляхом формування листа від 01 березня 2021 року.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії щодо відмови Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області у складанні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновленої довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлену довідку про отримання додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 (надбавки, доплати, підвищення та премії), оформлену у відповідності до п.7 Порядку №393 від 17 липня 1992 р. з розрахунком середньої суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останній фактичні місяці служби перед звільненням на кількість таких місяців.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для відмови у виготовленні нової довідки про отримання додаткових видів грошового забезпечення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області щодо відмови у складанні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновленої довідки про отримання додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлену довідку про отримання додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 (надбавки, доплати, підвищення та премії), оформлену у відповідності до п.7 Порядку №393 від 17 липня 1992 р. з розрахунком середньої суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останній фактичні місяці служби перед звільненням на кількість таких місяців.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 39393632) судові витрати у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П.Микуляк