Рішення № 99027730, 12.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 р. Справа№200/5542/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,

за участю:

представника позивача Позняк І.С.,

представника відповідача Вовченка С.П.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «БУД ГРУПП» (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул.Ломоносова, буд.3, код ЄДРПОУ 40703020) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська,буд.59, код ЄДРПОУ ВП 44070187), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "КОМФІ ТРЕЙД" (місцезнаходження: 49100, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, БУЛЬВАР СЛАВИ, будинок 6 Б, кімната 413, код ЄДРПОУ 36962487), товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФОРБСІНВЕСТ" (місцезнаходження: 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Троїцька, будинок 61, офіс 22-А, код ЄДРПОУ 43427316) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "БУД ГРУПП" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "КОМФІ ТРЕЙД", товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФОРБСІНВЕСТ" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень: №00044020712 від 13.04.2021 з податку на додану вартість в сумі 65 615 грн, за штрафними санкціями 16 403 грн, загалом на суму 82019 грн; №00044050712 від 13.04.2021 з податку на додану вартість в сумі 387 042 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку та протиправно зроблено висновок про заниження підприємством податку на додану вартість. Перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати, у розмірі 65615 грн. та завищення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 381212 грн. Також не складено та не зареєстровано в ЄДРПН зведену податкову накладну на загальну суму 172946 грн. На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення: №00044020712 від 13.04.2021 з податку на додану вартість в сумі 65615 грн, за штрафними санкціями 16403 грн, загалом на суму 82019 грн; №00044050712 від 13.04.2021 з податку на додану вартість в сумі 387042 грн. Підприємство не погоджується з даними висновками та податковим повідомленням-рішенням, вважає, що письмові докази у вигляді первинних документів підтверджують здійснення господарських операцій позивача з контрагентами та спростовують висновки податкового органу щодо нереальності правочинів та відсутності доказів виконання договорів. З урахуванням зазначеного, просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення винесено податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування. Зазначає, що під час перевірки податковим органом встановлений факт порушення позивачем вимог чинного законодавства, факт формування податкового кредиту по операціях, що мають нереальних характер між позивачем та його контрагентами ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», ТОВ «АГРОФОРБСІНВЕСТ». Зазначає, що позивачем створена схема штучного руху товару, спрямована на створення формального документообігу. Враховуючи викладене, просив в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Від представника ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» на адресу суду надійшли пояснення по справі, в яких вказано, що у позивача цілком на правомірних підставах та у відповідності до приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України виникло право на податковий кредит.

Від представника ТОВ «АГРОФОРБСІНВЕСТ» на адресу суду будь-яких пояснень або клопотань не надано.

Ухвалою суду від 12.05.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 26.05.2021 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; призначено підготовче засідання на 06.07.2021; залучено до участі в адміністративній справі №200/5542/21 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "КОМФІ ТРЕЙД" (місцезнаходження: 49100, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, БУЛЬВАР СЛАВИ, будинок 6 Б, кімната 413, код ЄДРПОУ 36962487); товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФОРБСІНВЕСТ" (місцезнаходження: 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Троїцька, будинок 61, офіс 22-А, код ЄДРПОУ 43427316); зобов`язано позивача невідкладно надіслати на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФІ ТРЕЙД" та товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФОРБСІНВЕСТ" копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

Ухвалою суду від 06.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №200/5542/21 на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч.4 ст.173 КАС України; відкладено підготовче засідання на 20.07.2021; повторно зобов`язано позивача надіслати на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФІ ТРЕЙД" та товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФОРБСІНВЕСТ" копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

Ухвалою суду від 20.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.08.2021.

Протокольною ухвалою від 10.08.2021 відкладено розгляд справи до 12.08.2021.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з підстав, викладених в відзиві на адміністративний позов.

Представники третіх осіб до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд з`ясував наступні обставини справи.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "БУД ГРУПП" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 40703020 зареєстроване 01.08.2016, як платник податків, знаходиться на обліку в органах Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, місцезнаходження 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул.Садова, 133, офіс 517 (том 1 а.с.17-18).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов`язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов`язкових платежів, реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб`єктів владних повноважень в розумінні п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем регулюються Податковим Кодексом України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та іншими підзаконними нормативно - правовими актами.

Наказом №236-п від 26.02.2021 була призначена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Будівельна фірма "БУД ГРУПП" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість. Дата початку перевірки 05.03.2021, тривалість 5 робочих днів (том 1 а.с.66).

З 10.03.2021 по 12.03.2021 була проведена перевірка, за результатами якої був складений акт перевірки від 19.03.2021 №2468/05-99-07-12/40703020 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будівельна фірма "БУД ГРУПП" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість (том 1 а.с.69-95).

Перевіркою встановлено порушення платником податків (показники податкової звітності сформовано на підставі первинних документів, що мають дефектність документів та складені за нереальними операціями, які у дійсності не відбулися, які не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності, а також не нараховано податкові зобов`язання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку; платник податків мав можливість дотримуватись норм чинного законодавства, зокрема, оформивши господарські операції документами/первинними документами, складеними належним чином, однак не вжив достатніх заходів):

1. п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст.200 п.200.4 ст.200 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового Кодексу України, оскільки ним:

- завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, на суму 5830 грн.;

- завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 381212 грн.;

2. п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст.200 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового Кодексу України, оскільки ним занижено податкове зобов`язання з ПДВ до сплати на суму 65615грн.;

3. п.198.5 ст.198, п.200.1, ст.200 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового Кодексу України, оскільки ним не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну на загальну суму 172946 грн.

За результатами вказаної перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- від 13.04.2021 №00044020712 форми "Р" позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 82019 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 65615 грн., за штрафними санкціями 16404 грн.) та з відповідним розрахунком (том 1 а.с.97-98);

- від 13.04.2021 № 00044050712 форми "В4" позивачу визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 381212 грн., визначено суму завищення від`ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 5830 грн. (том 1 а.с.100-101).

В адміністративному порядку ці податкові-повідомлення рішення позивач не оскаржував.

Дані податкові повідомлення-рішення є предметом спору в даній справі.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Будівельна фірма "БУД ГРУПП" з ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД».

На підставі рахунку-фактури № СФKIF-0000807889 від 27.12.2020 (а.с.29), видаткової накладної №9 PHKIF-000000868 від 28.12.2020 (а.с.28) ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» на користь ТОВ "Будівельна фірма "БУД ГРУПП" було реалізовано (поставлено) товари, а саме:

- телевізор Samsung QE75Q800TAUXUA в кількості 1 штука за ціною 127 499,17 грн, ПДВ 20% - 25 499,83 грн;

- телевізор Samsung QE43Q60TAUXUA в кількості 1 штука за ціною 15 831,67 грн, ПДВ 20% - 3 166,33 грн;

- кріплення для телевізора Logan Galaxy6 в кількості 1 штука за ціною 790,83 грн, ПДВ 20% - 158,17 грн.

ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» під час оформлення господарської операції з контрагентом ТОВ "Будівельна фірма "БУД ГРУПП" виписано на адресу покупця податкову накладну №1890080 від 28.12.2020 (том 1 а.с.199). Факт реєстрації даної податкової накладної в ЄРПН підтверджується квитанцією №1 від 08.01.2021, час 11:32 (том 1 зворотній бік а.с.199).

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за грудень 2020 року між ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» та ТОВ "Будівельна фірма "БУД ГРУПП" обороти за період складають 218944,00 грн. Заборгованість відсутня (том 1 а.с.38).

Відповідно до актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 28.12.2020 №№4,5,6 (том 1 а.с.31-34) ТОВ "Будівельна фірма "БУД ГРУПП" прийнято від ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» телевізори Samsung QE43Q60TAUXUA, Samsung QE75Q800TAUXUA.

Поставлений товар був отриманий 28.12.2020 представником ТОВ "Будівельна фірма "БУД ГРУПП" на підставі довіреності №12 від 28.12.2020 (том 1 зворотній бік а.с.198).

28.12.2020 наказом №ОЗ-6 про введення в експлуатацію об`єкта основних засобів введено в експлуатацію телевізори Samsung QE43Q60TAUXUA, Samsung QE75Q800TAUXUA (том 1 а.с.30).

31.12.2020 ТОВ "Будівельна фірма "БУД ГРУПП" проведено інвентаризацію, за наслідками якої складено інвентаризаційний опис, в якому вказано, зокрема, телевізори Samsung QE43Q60TAUXUA, Samsung QE75Q800TAUXUA (том 1 а.с.36).

07.12.2020 між ТОВ «БФ «БУД ГРУПП» та ТОВ «АГРОФОРБІНВЕСТ» №24/12 укладено договір №24/12 на виконання проектних робіт, предметом якого є виконання підрядником проектного рішення по будівництву офісного приміщення та автогаражу для господарських потреб ТОВ «БФ «БУД ГРУПП» (том 1 а.с.59-61).

Згідно акту надання послуг від 30.12.2020 №10/12 ТОВ «БФ «БУД ГРУПП» прийнято від ТОВ «АГРОФОРБІНВЕСТ» розробку проекту виконання будівельних робіт на загальну суму 200000 грн, з якої ПДВ складає 33333,33 грн (том 1 а.с.62).

ТОВ «АГРОФОРБІНВЕСТ» 30.12.2020 було виписано ТОВ «БФ «БУД ГРУПП» рахунок на оплату №10/12 на загальну суму 200000 грн, з якої ПДВ складає 33333,33 грн (том 1 а.с.63).

22.02.2021 ТОВ «БФ «БУД ГРУПП» було направлено лист за № 17/02 до підрядника (ТОВ «АГРОФОРБІНВЕСТ») з проханням усунути недоліки проекту (том 1 а.с.64).

11.12.2020 між ТОВ «АГРОФОРБІНВЕСТ» (виконавець) та ТОВ "Будівельна фірма "БУД ГРУПП" (замовник) укладено договір надання послуг по технічному обслуговуванню і ремонту автотранспортних засобів №28/12, згідно якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати послуги і виконувати роботи з технічному обслуговуванню і ремонту автотранспортних засобів і їхній складових частин. Найменування і перелік послуг вказується в актах виконаних робіт. Вартість послуг вказується в акті виконаних робіт (том 1 а.с.39-41).

Згідно додаткової угоди №1 від 14.12.2020 до договору надання послуг по технічному обслуговуванню і ремонту автотранспортних засобів №28/12 п.3.1 викладено в наступній редакції: «Замовник зобов`язаний, для надання послуг виконавцем, забезпечити належне місце для проведення робіт та присутність представника замовника» (том 1 а.с.42).

Виконання умов договорів підтверджене:

- податковими накладними: від 17.12.2020 №457; від 17.12.2020 №458, від 18.12.2020 №462, від 18.12.2020 №463, від 21.12.2020 №464, від 22.12.2020 №465, від 24.12.2020 №466, від 24.12.2020 №467, від 28.12.2020 №468, від 28.12.2020 №469, від 28.12.2020 №470, від 28.12.2020 №471, від 30.12.2020 №473 (том 2 а.с. 8-33);

- актами надання послуг: від 17.12.2020 №01/12; від 17.12.2020 №02/12; від 18.12.2020 №03/12; від 21.12.2020 №04/12; від 22.12.2020 №05/12; від 28.12.2020 №06/12; від 24.12.2020 №07/12; від 28.12.2020 №08/12;

- рахунками на оплату: від 17.12.2020 №01/12; від 17.12.2020 №02/12; від 18.12.2020 №03/12; від 21.12.2020 №04/12; від 22.12.2020 №05/12; від 28.12.2020 №06/12; від 24.12.2020 №07/12; від 28.12.2020 №08/12 ( том 1 а.с.43-58);

- свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу: серія НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2, серія НОМЕР_3, серія НОМЕР_4, серія НОМЕР_5, серія НОМЕР_6;

- договорами оренди транспортних засобів: від 02.08.2018 №790; від 02.08.2018 №792, від 02.08.2018 №791, від 02.08.2018 №782, від 02.08.2018 №793;

- актами приймання-передачі транспортних засобів: від 02.08.2021 (том 1 а.с. 227-250).

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за грудень 2020 року між ТОВ «АГРОФОРБІНВЕСТ» та ТОВ "Будівельна фірма "БУД ГРУПП" станом на 31.12.2020 заборгованість на користь ТОВ «АГРОФОРБІНВЕСТ» складає 2543000,00 грн (том 1 а.с.65).

Судом встановлено, що позивачем 19.01.2021 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 2020 рік, в якій в рядку 19 вказано від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 387042 грн, в рядку 21 зазначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 381212 грн, в рядку 20.1 зазначена сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ - 5830 грн. Усього податкових зобов`язань 775647 грн. Усього податкового кредиту 1162689 грн. Разом з вказаною податковою декларацією було подано довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та розшифровки поданих зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (том 2 а.с.1-6).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ «АГРОФОРБІНВЕСТ» та ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», відповідають вимогам ст.201 ПК України. Зазначені податкові накладні зареєстровані в ЄРНП, що підтверджується відповідними квитанціями.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно положенням п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Виходячи з вимог п.п."а" п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи зі змісту наданих позивачем первинних документів на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», суд зазначає, що вказані документи оформлені у відповідності до положень ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, поданих до податкового органу.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» є нечинною або визнана в установленому порядку недійсною.

Судом встановлено, що придбання позивачем ТМЦ у контрагента ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: створення комфортних та сприятливих умов праці, облаштування офісного приміщення підприємства сучасними приладами, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідним договором, податковою накладною, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, довіреністю, наказом про введення в експлуатацію об`єкта основних засобів, інвентаризаційним описом, тощо.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності позивача.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД».

Під терміном «господарська діяльність» розуміється діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.«г» п.198.5. ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов`язкових реквізитів) регулюються ст.201 розділу V ПК України та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, зі змінами(далі - Порядок №1307).

Відповідно до п.11 Порядку №1307 у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПК України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

Бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (пп.14.1.18. ст.14 ПК України).

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів. Тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суди попередніх інстанцій повинні були встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання робіт (послуг), обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінити такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Для висновку про наявність підстав для нарахування податкових зобов`язань на підставі положень п.198.5 ст.198 ПК України слід встановити факт неоподатковуваного/негосподарського використання товарів (послуг) і необоротних активів.

Суд визнає, що п.«г» п.198.5 ст.198 ПК України є нормою прямої дії, не потребує додаткового тлумачення.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження негосподарського використання ТМЦ, які були отримані позивачем від ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД».

З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави, передбачені положеннями законодавства, для збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за грудень 2020 року на суму 28824,33 грн, а тому податкове повідомлення - рішення №00044020712 від 13.04.2021 є протиправним та підлягає скасуванню в частині 36030,41 грн, в тому числі з податку на додану вартість в сумі 28824,33 грн, за штрафними санкціями 7206,08 грн.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «АГРОФОРБСІНВЕСТ» суд зазначає наступне.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у п.201.1 ст.201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст.201 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності суд приходить до висновку, що ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність реальних поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За приписами норм п.п.44.1, 44.2, 44.3 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених ст.216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Визначення первинного документу та загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон України від 16.07.1999 №996-ХІV) та в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV).

В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч.3 ст.9 цього Закону).

При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені ч.ч.1,2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 27.06.2017 у справі №808/1062/14, від 14.03.2017 у справі №826/757/13-а, Верховного Суду, зокрема у постанові від 06.02.2018 №К/9901/5042/17.

Як було встановлено судом, 07.12.2020 між позивачем та ТОВ «АГРОФОРБІНВЕСТ» №24/12 укладено договір №24/12 на виконання проектних робіт, предметом якого є виконання підрядником проектного рішення по будівництву офісного приміщення та автогаражу для господарських потреб ТОВ «БФ «БУД ГРУПП».

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем наданий акт надання послуг від 30.12.2020 №10/12 на загальну суму 200000 грн, з якої ПДВ складає 33333,33 грн, та рахунок на оплату на зазначену суму. Будь-яких інших документів ні під час проведення податковим органом документальної перевірки, ні суду позивачем не надано.

Під час документальної перевірки та в судовому засіданні представник позивача проектну документацію не надав, пояснив, що проектна документація перебуває в стадії доробок, вихідні дані для проведення проектування офісного приміщення та автогаражу для господарських потреб були передані ТОВ «АГРОФОРБІНВЕСТ» в усній формі, будь-які інші документи на виконання зазначеного договору не складались.

При цьому, відповідно до п.3.6 вищезазначеного договору при відсутності зауважень замовник зобов`язується підписати акт приймання-передачі протягом трьох робочих днів. Як вбачається зі змісту наданого позивачем акту надання послуг від 30.12.2020 акт був підписаний представниками сторін без будь-яких зауважень, однак доказів виконання ТОВ «АГРОФОРБІНВЕСТ» проектно-кошторисної документації та передання її замовнику (позивачу) суду не надано.

Також судом було встановлено, що 11.12.2020 між ТОВ «АГРОФОРБІНВЕСТ» (виконавець) та ТОВ "Будівельна фірма "БУД ГРУПП" (замовник) укладено договір надання послуг по технічному обслуговуванню і ремонту автотранспортних засобів №28/12, згідно якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати послуги і виконувати роботи з технічному обслуговуванню і ремонту автотранспортних засобів і їхній складових частин. Найменування і перелік послуг вказується в актах виконаних робіт. Вартість послуг вказується в акті виконаних робіт (том 1 а.с.39-41).

Виконання умов договору підтверджене податковими накладними, актами надання послуг; рахунками на оплату. Всього в період з 17.12.2020 по 28.12.2020 ТОВ «АГРОФОРБІНВЕСТ» були надані позивачу послуги з технічного обслуговування та ремонту 6 автотранспортних засобів на загальну суму 2342999,99 грн, в тому числі ПДВ - 390500 грн.

Надані позивачем акти надання послуг з ремонту не дають можливості визначитися ані з обсягом, ані з характером цих робіт. Крім того, згідно актів надання послуг надавались тільки послуги з ремонту, а не роботи з технічного обслуговування і ремонту, як зазначено в відповідних податкових накладних.

В судовому засіданні та під час проведення перевірки податковим органом представник позивача пояснив, що ремонт здійснювався з використанням матеріалів і запчастин виконавця, однак будь-які первинні документи щодо передання матеріалів і запчастин, переліку послуг з технічного обслуговування і ремонту між сторонами не укладались.

Умовами реалізації права платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій замовника та виконавця для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 15.05.2020 у справі №823/1538/16, адміністративне провадження №К/9901/37781/18.

Одночасно, наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Формальна наявність договору, видаткових накладних, рахунків на оплату тощо, за встановлених у справі обставин, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 15.05.2020 у справі №823/1538/16, адміністративне провадження №К/9901/37781/18.

Таким чином, факт отримання позивачем товарів/робіт/послуг від ТОВ «АГРОФОРБІНВЕСТ» не підтверджено належними первинними документами, які б розкривали зміст операції та рух активів у процесі її здійснення, що є обов`язковою умовою для визнання господарських операцій товарними.

Відтак, оцінивши повноту, характер, об`єктивність та юридичне значення конкретних фактичних обставин справи, врахувавши ненадання усіх документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують здійснення такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх виконання, суд приходить до висновку про те, що надані позивачем документи не підтверджують надання послуг на користь позивача, що унеможливлює розцінювати їх як належні, достатні та достовірні докази придбання позивачем обумовленими господарськими договорами робіт (послуг).

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність висновків контролюючого органу викладених в акті перевірки щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «АГРОФОРБІНВЕСТ».

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що відповідач при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в зазначеній частині діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно та своєчасно, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що не підлягають скасуванню.

Посилання позивача на те, що основними документами, що підтверджують реальність господарської операції є саме податкові накладні, а складання інших документів не передбачено умовами господарських договорів, які були укладені між позивачем та ТОВ «АГРОФОРБІНВЕСТ», та вони не впливають на право формування податкового кредиту, не приймаються судом до уваги, оскільки вказані документи потрібні не для перевірки формування податкового кредиту, а для встановлення реальності конкретних господарських відносин.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень: №00044020712 від 13.04.2021 з податку на додану вартість в сумі 36790,67 грн, за штрафними санкціями 9197,92 грн, загалом на суму 45988,59 грн; №00044050712 від 13.04.2021 з податку на додану вартість в сумі 387042 грн задоволенню не підлягають.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29)

Згідно з положеннями ч.3 ст.139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. 2, ст. 8-15, ст.19-21, ст. 72-78, ст. 90, ст. 139, ст. 199-228, ст. 241-255, ст. 293, ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "БУД ГРУПП" (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул.Ломоносова, буд.3, код ЄДРПОУ 40703020) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська,буд.59, код ЄДРПОУ ВП 44070187), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "КОМФІ ТРЕЙД" (місцезнаходження: 49100, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, бульвар Слави, будинок 6 Б, кімната 413, код ЄДРПОУ 36962487), товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФОРБСІНВЕСТ" (місцезнаходження: 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Троїцька, будинок 61, офіс 22-А, код ЄДРПОУ 43427316) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №00044020712 від 13.04.2021 з податку на додану вартість в сумі 28824,33 грн, за штрафними санкціями 7206,08 грн, загалом на суму 36030,41 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "БУД ГРУПП" судовий збір у розмірі 541,07 грн.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 12.08.2021.

Повний текст рішення виготовлено 17.08.2021.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька