Рішення № 99027693, 10.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 р. Справа№200/5479/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,

за участю представника позивача - Овчаренка О.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області» (адреса: 87553, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Новоросійська, 28), Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) про визнання рішення та бездіяльності неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області», Міністерства внутрішніх справ України з вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України про відмову в оформленні та подачі документів до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії ОСОБА_1 оформлене листом від 15 квітня 2021 року №15528/22-2021;

2) визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області», яка полягає у безпідставній відмові в оформленні та подачі документів до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії ОСОБА_1 ;

3) зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України, зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії - 08 років 02 місяці 29 днів вислуги років на пільгових умовах, здійснити оформлення та подачу документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області для призначення пенсії за вислугою років, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", з 22 червня 2020 року;

4) зобов`язати Державну установу «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області», здійснити оформлення та подачу документів ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області для призначення пенсії за вислугою років, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", з 22 червня 2020 року, на підставі розрахунку вислуги років ОСОБА_1 Головного управління МВС України в Донецькій області від 03.03.2021 року, згідно якого вислуга років для обчислення пенсії становить 34 роки 08 місяців 12 днів, календарна вислуга років становить 26 років 05 місяців 13 днів та вислуга років у пільговому обчислені складає 08 років 02 місяці 29 днів;

5) зобов`язати Державну установу «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області» надати ОСОБА_1 статус ветерана ОВС на підставі ст.5 Закону України 1357-ІХ «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.06.2020 згідно наказу №14 о/с ТУ МВС України в Донецькій області його було звільнено з ОВС, за п.64 «г» з посади начальника Миколаївського відділення міліції (м. Миколаївка) Слов`янського міського відділу (з обслуговування міста Слов`янськ та Слов`янського району). Однак на момент звільнення зі служби ТУ МВС в Донецькій області не здійснило та не надало повний розрахунок вислуги років на пенсію. Зазначену вислугу років було здійснено, та оформлено лише 03.03.2021. Після отримання всіх необхідних для призначення пенсії документів, позивач звернувся до МВС України в особі Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій залізниці» із заявою про призначення пенсії за вислугу років. 27.04.2021 отримав лист №15528/22-2021 від 15.04.2021, в якому повідомлено про те, що МВС України відмовляє в оформлені документів для призначення пенсії та поданні документів для призначення пенсії до органів ПФУ через відсутність права на призначення пенсії. Також отримано лист ДУ «ТМО МВС по Донецькій області» №33/25-559 від 23.04.2021, в якому повідомлено про те, що заяву про призначення пенсії за вислугу років та додані до неї документи повертають позивачу без реалізації. Позивач вважає, що відмова Міністерства внутрішніх справ України та Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС по Донецькій області» у зарахуванні вислуги років (8 років 02 місяця 29 днів) на пільгових умовах та в оформленні і подачі документів для призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-XII є протиправною, оскільки основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Відповідно до Постанови Верховної ради України від 16.12.1993 №3720 (яка втратила чинність лише 12.02.2015), та наказу МВС №431 від 14.11.2007 періоди проходження служби на посадах оперативних працівників підрозділів боротьби з організованою злочинністю зараховується на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця. Посилається на те, що в розрахунку вислуги років ГУ МВС України в Донецькій області зазначають пільгові періоди служби, які згідно законодавства України зараховуються до пільгового стажу для призначення пенсії 1 місяць проходження служби за 1.5 місяці вислуги років: за період з 29.07.1995 по 24.05.2005, коли позивач проходів службу в підрозділах Державної служби боротьби з економічною злочинністю. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Крім цього, звертає увагу суду на те, що посилання МВС України в своєму листі на те, що судом не зобов`язано ГУ МВС України в Донецькій області зарахувати до вислуги років для призначення пенсії період вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 22.06.2020, є не лише безпідставним, а таким що не відповідає матеріалам справи. Так в своєму розрахунку вислуги років, саме для призначення пенсії, Головне управління МВС в Донецькій області зараховує до вислуги календарної вислуги років і період вимушеного прогулу, до моменту звільнення зі служби 22.06.2020. Також зазначене спростовується довідкою ВП №4 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, згідно якої весь час проходження служби в ОВС з 29 липня 1995 року по 22 червня 2020 року зараховано до страхового стажу.

Від відповідача 1 - Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області» на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній просив у задоволені позовної заяви відмовити в повному обсязі. Зазначає, що до функцій Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області» належать виключно направлення на розгляд до уповноваженого структурного підрозділу МВС матеріалів щодо призначення (перерахунку) пенсій пенсіонерам ОВС, особам, що мають право отримувати пенсію тощо. До ДУ «ТМО» 22.03.2021 вх. Т-100/1 надійшла заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 19.03.2021 з доданими документами. Сектором із соціально-гуманітарних питань ДУ «ТМО» 25.03.2021 вих. №33/25-422 направлено матеріали для призначення пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 до управління координації пенсійних питань та соціальної роботи Департаменту персоналу. Вказує, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2020 у справі №805/5019/15-а було зобов`язано МВС поновити ОСОБА_1 , на службі в органах внутрішніх справ України з 06.11.2015. Однак, у зв`язку з втратою чинності Законом України «Про міліцію» з 07.11.2015 припинилася і служба в органах внутрішніх справ. Зазначеним рішенням суду ліквідаційну комісію УМВС України в Донецькій області не зобов`язано зараховувати до вислуги років для призначення пенсії період вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 22.06.2020. Станом на день звільнення зі служби в органах внутрішніх справ - 06 листопада 2015 року, календарна вислуга ОСОБА_1 складає 21 рік 09 місяців 24 дні, що не дає йому права на призначення пенсії відповідно до Закону. Поновлений з 07.11.2015 працівник міліції на неіснуючий посаді не проходив та не міг проходити службу як особа начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також не міг виконувати службові обов`язки за посадою, оскільки з 07.11.2015 Закон України «Про міліцію» втратив чинність, ліквідовані територіальні органи МВС не забезпечували виконання визначених законом функцій, а посади у цих органах в установленому порядку було ліквідовано. За відсутністю у ОСОБА_1 права на призначення пенсії відповідно до Закону Департаментом повернуто документи без реалізації до ДУ «ТМО». Зазначає, що розгляд заяви позивача, був здійснений в межах своїх повноважень та з дотриманням термінів.

Відповідач 2 правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Ухвалою суду від 11.05.2021 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 12.07.2021 замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч.4 ст.173 КАС України; призначити підготовче засідання на 20.07.2021.

Ухвалою суду від 20.07.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представники сторін до судового засідання не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про проведення судового розгляду без його участі та без участі позивача.

На підставі ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 29.07.1995. Наказом ГУ МВС України від 29.12.2014 №441 о/с позивач звільнений з посади начальника Миколаївського відділення міліції (м. Миколаївка) Слов`янського міського відділу (з обслуговування м. Слов`янськ та Слов`янського району) за пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходженням служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (надалі - Положення №114).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2015 у справі №805/796/15-а скасовано пункт перший наказу ГУ МВС України в Донецькій області від 29.12.2014 №2201 "Про порушення службової дисципліни начальником Миколаївського ВМ Слов`янського МВ ГУ МВС України в Донецькій області (з обслуговування міста Слов`янськ та Слов`янського району) майором міліції ОСОБА_1 та заходи реагування"; скасовано наказ ГУ МВС України в Донецькій області від 29.12.2014 №441 о/с "Про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Миколаївського відділення міліції (м. Миколаївка) Слов`янського міського відділу (з обслуговування м. Слов`янськ та Слов`янського району) з 26.06.2015; стягнуто з Слов`янського міського відділу (з обслуговування м. Слов`янськ та Слов`янського району) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (за період з 29.12.2014 по 25.06.2015) в сумі 26 140 (двадцять шість тисяч сто сорок) гривень 80 коп., з обов`язковим утриманням податків і зборів згідно діючого законодавства.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 у справі №805/796/15-а змінено пункти 3, 4, 5, 6 резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2015, в іншій частині зазначену постанову залишено без змін.

Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 03.11.2015 №331 о/с поновлено майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Миколаївського відділення міліції (м. Миколаївка) Слов`янського МВ (з обслуговування м. Слов`янська та Слов`янського району) з 25.06.2015.

06.11.2015 наказом ГУ МВС України в Донецькій області №354 о/с майора міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) відповідно до пункту 9 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наказами ГУ МВС України в Донецькій області від 07.12.2015 №7о/сл/к та від 04.01.2016 №3о/сл/к вносились зміни до наказів ГУ МВС України в Донецькій області від 06.11.2015 №354 о/с, №402 у частині щодо вислуги років ОСОБА_1 та у частині звільнення працівників органів внутрішніх справ через скорочення штатів. Вважати підставою звільнення працівників пункти 10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію", а не пункт 9 розділу XI цього розділу.

Вказане встановлено судовим рішенням та не підлягає доказуванню, відповідно до ч.4 ст.78 КАС України.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2020 у справі №805/5019/15-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 06.11.2015 №354 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Миколаївського відділення міліції (м.Миколаївка) Слов`янського міського відділу (з обслуговування міста Слов`янськ та Слов`янського району) з 06.11.2015. Стягнуто зі Слов`янського міського відділу (з обслуговування міста Слов`янськ та Слов`янського району) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу із 06.11.2015 по день прийняття рішення суду в розмірі 217,84 грн за кожен день вимушеного прогулу. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Слов`янського міського відділу (з обслуговування міста Слов`янськ та Слов`янського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі №805/5019/15-а задоволено частково. Змінено рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2020 у справі №805/5019/15-а. У абзаці третьому резолютивної частини рішення слова та цифри "з 06.11.2015 року" замінено цифрами " з 07.11.2015". У абзаці четвертому третьому резолютивної частини рішення цифри "із 06.11.2015 по день прийняття рішення суду в розмірі 217,84 грн за кожен день вимушеного прогулу" замінено цифрами "за період з 07.11.2015 по 03.03.2020 у розмірі 79944,77 (сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сорок чотири грн 77 коп.), сума зазначена без врахування податків та обов`язкових платежів". В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2020 у справі №805/5019/15-а залишено без змін.

Як вбачається з копії дублікату трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , в ній зроблено запис №5, відповідно до якого запис №4 вважається недійсним (а.с.10-11).

Згідно з наказом ГУМВС України в Донецькій області від 22.06.2020 №14 о/с лк відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1 (М-023897) начальника Миколаївського відділення міліції (м. Миколаївка) Слов`янського міського відділу (з обслуговування м. Слов`янськ та Слов`янського району) з 22.06.2020. Встановлено вислугу років на 22 червня 2020 року у календарному обчисленні - 26 років 05 місяців 13 днів» для виплати одноразової грошової допомоги - 04 роки 07 місяців 17 днів, у пільговому обчисленні - 34 роки 08 місяців 12 днів (а.с.26).

Відповідно до розрахунку вислуга років ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії, згідно з розрахунком на "22" червня 2020 року становить: 34 роки 08 місяців 12 днів. Вислуга років для призначення пенсії на "22" червня 2020 року становить 34 роки 08 місяців 12 днів відповідно до наказу ГУМВС України в Донецькій області від 22.06.2020 №14 о/с лк (а.с.27-30).

Відповідно до довідки ВП №4 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області від 15.04.2021 №5867/205/05-2021 час проходження служби з 29.07.1995 по 22.06.2020 зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 (а.с.31).

Відповідно до листа Департаменту персоналу МВС України від 25.03.2021 за №33/25-422 зазначено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2020 у справі №805/5019/15-а було зобов`язано МВС поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ України з 06.11.2015. Однак, у зв`язку з втратою чинності Законом України «Про міліцію» з 07.11.2015 припинилася і служба в органах внутрішніх справ. Зазначеним рішенням суду ліквідаційну комісію УМВС України в Донецькій області не зобов`язано зараховувати до вислуги років для призначення пенсії період вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 22.06.2020. Станом на день звільнення зі служби в органах внутрішніх справ - 06 листопада 2015 року, календарна вислуга років ОСОБА_1 складає 21 рік 09 місяців 24 дні, що не дає йому права на призначення пенсії відповідно до Закону. Враховуючи відсутність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії відповідно до Закону, вирішено повернути його документи без реалізації (а.с.32-33).

Згідно листа Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області» від 23.04.2021 №33/25-559, заява про призначення пенсії з доданими до неї документами повернута без реалізації, відповідно до листа Департаменту персоналу МВС України від 25.03.2021 за №33/25-422 (а.с.34).

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Правовідносини, пов`язані з проходженням та звільненням з посад публічної служби ОВС, регулюються законодавством у сфері проходження служби, а саме Законом України «Про міліцію», Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплата пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх родин визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393.

Відповідно до п.п.1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", зокрема, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються /в т. ч./: дійсна військова служба у Військово-Морському Флоті; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік за шість місяців.

Отже, за змістом цього Порядку до вислуги років зараховуються періоди служби в органах внутрішніх справ.

Суд зазначає, що поновлення на посаді означає, що у період вимушеного прогулу особа проходила службу в органах внутрішніх справ, відтак відповідний період має зараховуватися до вислуги років, адже це є однією з гарантій відновлення порушених незаконним звільненням прав працівника.

Відповідно до п.«б» ч.1 ст.1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно з ст.2 Закону України №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Умови призначення пенсії за вислугу років врегульовані ст.12 Закону України №2262-ХІІ. Зокрема, відповідно до п.«а» ч.1 ст.12 вказаного закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», постановлено ліквідувати УМВС України у Донецькій області та утворити Головне управління Національної поліції у Донецькій області.

Верховний Суд України в постановах від 04.03.2014 (справа №21-8а14), від 27.05.2014 (справа №21-108а14), від 28.10.2014 (справа №21-484а14) сформулював правову позицію, згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

В Законі України «Про Національну поліцію», постанові Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 чи інших нормативно-правових актах не зазначено про відмову держави від виконання завдань та функцій, які були покладені на органи міліції, а відтак, в даному випадку фактично мала місце реорганізація зазначеного правоохоронного органу, оскільки відповідна функція держави ліквідована не була.

Аналогічність завдань міліції та поліції, встановлених ст.3 Закону України «Про міліцію» та ст.2 Закону України «Про Національну поліцію» відповідно, ліквідація обласних управлінь Міністерства внутрішніх справ України з одночасним створенням аналогічних територіальних органів Національної поліції, використання органами Національної поліції в своїй діяльності нормативно-правових актів (наказів) Міністерства внутрішніх справ України свідчить про фактичну ліквідацію державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, та як наслідок, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові №815/6557/16 від 24.07.2019.

Наказом МВС України від 17.09.2018 №760, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.10.2018 №1152/32604, затверджено Інструкцію про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань (далі по тексту Інструкція).

Відповідно до п.1 ч.1 р.І ця Інструкція визначає процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - ЦОВВ)), та Національній гвардії України роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до п.2 ч.1 р.І цю Інструкцію розроблено, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №878 (зі змінами), постанов Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (зі змінами), від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393», від 12.05.1994 №302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни» та постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок).

Відповідно до п.3 р.І Інструкції уповноважені структурні підрозділи - визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів.

Відповідно до п.п.1,2,4 ч.1 р.II Інструкції уповноважені структурні підрозділи, організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства; розглядають листи та звернення із питань оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій, для отримання пільг, а також здійснюють прийом громадян, які звертаються з цих питань; готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій.

Питання, що позивач звертався до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області" з заявою про підготовку та передання документів до пенсійного фонду для призначення пенсії, заявою про призначення пенсії не є спірним у справі.

Розділом III Інструкції визначено порядок організації роботи з оформлення документів для призначення пенсії.

Відповідно до ч.1 р.III Інструкції уповноважені структурні підрозділи:

1) приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону, заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком. Не пізніше наступного робочого дня інформують письмово в довільній формі підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) про необхідність оформлення та подання уповноваженому структурному підрозділу документів для призначення (перерахунку) пенсії;

2) здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії;

3) здійснюють перевірку поданих для призначення пенсії документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та інших документів;

4) у разі якщо до заяви про призначення пенсії не додано необхідних для цього документів, витребовують їх від відповідного підрозділу персоналу (кадрового забезпечення) та підрозділу фінансового забезпечення (бухгалтерського підрозділу).

Витребовувати документи, подання яких не передбачено Порядком забороняється;

5) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи;

6) долучають до облікової справи особи отриману від органів, що призначають пенсії, розписку-повідомлення.

Відповідно до ч.3 р.III Інструкції підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України:

1. обчислюють вислугу років та за потреби страховий стаж особи, яка набула право на пенсію, оформлюють розрахунок вислуги років для призначення пенсії (далі - розрахунок вислуги років).

До розрахунку вислуги років додаються такі документи: витяги з наказів про звільнення зі служби (роботи) та/або виключення з особового (облікового) складу у зв`язку зі смертю із зазначенням вислуги років; копія послужного списку (за потреби - додаткові відомості з особової справи) особи, яка набула право на пенсію (померлого годувальника); копія військового квитка або довідка військового комісаріату про період проходження військової служби (за наявності); копія трудової книжки та/або документи, які підтверджують страховий стаж (стаж роботи);

2. ознайомлюють особу, яка набула право на пенсію, із розрахунком вислуги років;

3. надають допомогу в оформленні документів для призначення пенсії особам, які набули право на пенсію.

В 5-денний строк після отримання інформації про прийняття від особи заяви про призначення пенсії розрахунок вислуги років разом з іншими документами, зазначеними в підпункті і цього пункту, подається до уповноваженого структурного підрозділу.

Відповідно до ч.4 р. III Інструкції підрозділи фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України, готують: грошовий атестат; довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - довідка про додаткові види грошового забезпечення) (додаток д).

В 5-денний строк після отримання інформації про прийняття від особи заяви про призначення пенсії грошовий атестат та довідка про додаткові види грошового забезпечення подаються до уповноваженого структурного підрозділу.

У відповідності до Положення про Державну установу "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області" затвердженим наказом МВС України від 07.11.2015 №1430 в редакції наказу МВС України від 10.03.2020 №250 до функцій Територіального медичного об`єднання МВС України по Донецькій області, зокрема, належить прийом від колишніх осіб родового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців Національної гвардії України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, членів їхніх сімей заяв, документів для: призначення (перерахунку) пенсії; отримання пільг; отримання відповідного статусу (учасник війни, учасник бойових дій, ветеран органів внутрішніх справ тощо), пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ; отримання членами сімей довідок про право на пільги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких Інших осіб та їх соціальний захист».

Заяви про призначення пенсії, в тому числі і за вислугу років, особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (2262-ХІІ) подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі у відповідності до ст.48 р.VI Закону 2262-ХІІ та у відповідності до п.1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджено постановою правління ПФУ від 30.01.2007 №32-1.

Згідно розрахунку вислуги років на пенсію майора міліції ОСОБА_1 станом на 22.06.2020 складає у календарному обчисленні - 26 років 05 місяців 13 днів; на пільгових умовах (без урахування календарної вислуги) 08 років 02 місяці 29 днів (а.с.27-30).

У вказаному розрахунку зазначено, що вислуга років станом на 22.06.2020 для призначення пенсії складає 34 роки 08 місяців 12 днів.

Так, як вже встановлено судом, наказом ГУМВС України в Донецькій області від 22.06.2020 №14 о/с лк відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1 (М-023897) начальника Миколаївського відділення міліції (м. Миколаївка) Слов`янського міського відділу (з обслуговування м. Слов`янськ та Слов`янського району) з 22.06.2020 (а.с.26).

У вказаному наказі зазначено, що вислуга років на день звільнення складає:

- у календарному обчисленні - 26 років 5 місяців та 13 днів;

- для виплати одноразової грошової допомоги - 04 роки 07 місяців 17 днів;

- у пільговому обчисленні - 34 роки 08 місяців 12 днів.

Доказів скасування чи визнання нечинним вказаного наказу №14 о/с лк до суду не надано.

Таким чином, судом встановлено, що компетентним органом, в якому проходив службу позивач, станом на дату звільнення ОСОБА_1 визначено, що вислуга його років станом на день звільнення - 22.06.2020 складає у календарному обчисленні- 26 років 5 місяців та 13 днів.

За своєю суттю вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, але якби не винна поведінка власника або уповноваженого ним органу, то працівник міг би і надалі реалізовувати своє право на працю.

Отже, факт неодноразового поновлення позивача на посаді означає, що у період вимушеного прогулу позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, а безпосередньо саме зарахування до вислуги років періоду вимушеного прогулу є однією з гарантій відновлення порушених незаконним звільненням прав працівника, а відтак відповідний період вимушеного прогулу має зараховуватися до вислуги років.

З цих підстав суд визнає необґрунтованими посилання відповідача-1 на ліквідацію міліції з 07.11.2015 та поновлення позивача на виконання судових рішень на фактично неіснуючій посаді.

Отже, позивач як особа, вислуга років якої станом на дату звільнення у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років - 26 років 5 місяців та 13 днів має право на пенсію відповідно до п.«а» ч.1 ст.12 Закону України №2262-ХІІ.

Зважаючи на вищевикладене, суд відхиляє посилання Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області» у відзиві на те, що у позивача немає достатньої вислуги, визначеної п.«а» ч.1 ст.12 Закону України №2262-ХІІ та що період вимушеного прогулу ОСОБА_1 не зараховується до спеціального стажу його роботи.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що Міністерство внутрішніх справ України допустило протиправну бездіяльність, яка полягає у не зарахуванні періоду проходження служби (час вимушеного прогулу) з 07.11.2015 по 22.06.2020 до вислуги років для призначення пенсії відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та залишенні заяви ОСОБА_1 на призначення пенсії з 22.06.2020 та доданих до неї документів без реалізації.

Оцінюючи вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення, суд вказує на таке.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України про відмову в оформленні та подачі документів до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії ОСОБА_1 оформлене листом від 15.04.2021 №15528/22-2021.

При цьому, зазначений лист не можна вважати рішенням суб`єкта владних повноважень та індивідуальним актом у розумінні КАС України.

Суд не приймає доводи позивача стосовно протиправного не зарахування до пільгового стажу для призначення пенсії 1 місяць проходження служби за 1,5 місяці вислуги років за період з 29.07.1995 по 24.05.2005. Оскільки, згідно наданого розрахунку вислуги років період з 29.07.1995 по 24.05.2005 врахований до вислуги років ОСОБА_1 у пільговому обчисленні 1 місяць проходження служби за 1,5 місяці. Отже, ОСОБА_1 помилково вважає, що пільговий стаж для призначення пенсії на момент звільнення зі служби складає 8 років 02 місяці, у зв`язку з чим, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Узагальнюючи норми Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань, затвердженої наказом МВС України від 17.09.2018 №760, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.10.2018 №1152/32604, можна зробити висновок, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлює особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи, у випадку наявності у особи відповідної календарної вислуги років на пенсію.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у 18.03.2021 звернувся до ДУ «Територіальне об`єднання МВС по Донецькій області» із заявою щодо направлення документів до органів ПФУ.

Вказана заява разом з документами були направлені до МВС України 25.03.2021 за №33/25-422.

Листом від 15.04.2021 №15528/22-2021 за підписом директора департаменту персоналу МВС України заяву та документи повернуто без реалізації, оскільки ст.17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393 не передбачено зарахування періоду вимушеного прогулу осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років для призначення пенсії.

Разом з тим, судом встановлено, що станом на дату звільнення зі служби у відповідача відсутні підстави для відмови у направленні документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", враховуючи те, що вислуга років позивача станом на день її звільнення (22.06.2020) у календарному обчисленні складає 26 років 05 місяців 13 днів, у пільговому обчисленні - 34 роки 8 місяців 12 днів.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем-2 протиправно повернуто ОСОБА_1 його заяву про призначення пенсії без реалізації.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Державну установу «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області», здійснити оформлення та подачу документів ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області для призначення пенсії за вислугою років, відповідно до п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", з 22.06.2020, на підставі розрахунку вислуги років ОСОБА_1 Головного управління МВС України в Донецькій області від 03.03.2021, згідно якого вислуга років для обчислення пенсії становить 34 роки 08 місяців 12 днів, календарна вислуга років становить 26 років 05 місяців 13 днів та вислуга років у пільговому обчислені складає 08 років 02 місяці 29 днів, оскільки такі вимоги не належать до функцій Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області».

Виходячи з системного аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що відповідачами не доведено правомірності своїх дій, а тому наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

При цьому, суд вважає за необхідне, керуючись ст.9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Так, згідно частини першої вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 "Про судове рішення".

Так, відповідно до п.3 цієї постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

При цьому, з метою повного та всебічного захисту прав ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача шляхом:

- визнання протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України, яка викладена у листі від 15.04.2021 №15528/22-202, про відмову в оформленні та подачі документів до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України, зарахувати у вислугу років ОСОБА_1 для визначення права та розміру пенсії за вислугою років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» період з 07.11.2015 по 22.06.2020 та визначити загальну вислугу років для призначення пенсії в календарному обчисленні 26 років 07 місяців 17 днів, у пільговому обчисленні 34 роки 08 місяців 12 днів

- зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України прийняти заяву з документами на призначення пенсії, направлених листом ДУ ТМО МВС України по Донецькій області від 25.03.2021 за №33/25-422, оформити подання (за відповідною встановленою формою) про призначення пенсії ОСОБА_1 та направити його разом з усіма наданими документами до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області для призначення пенсії за вислугою років, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державну установу "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області" надати ОСОБА_1 статус ветерана ОВС на підставі ст.5 Закону України 1357-ІХ "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, котрі на момент ухвалення рішення ще не відбулись, оскільки таке рішення суперечитиме законодавча визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до п.10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Таким чином, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області" для отримання статусу ветерана ОВС. Отже, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, як передчасні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Частинами 1,2,3 ст.134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.ч.4,5 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст.139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 ст.139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у даній справі №200/5479/21 здійснювалося ОСОБА_2 на підставі ордеру серії ДН №144044 про надання правничої (правової) допомоги (а.с.39).

ОСОБА_2 (свідоцтво №4137, видане Донецькою обласною КДКА 30.11.2011) (а.с.40) включений до Єдиного реєстру адвокатів України.

До суду надано копію договору про надання юридичних (адвокатських) послуг від 11.03.2021, за умовами якого адвокат зобов`язується надавати правову допомогу (а.с.37-38).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу суду надано: договір про надання юридичних (адвокатських) послуг від 11.03.2021, акт надання юридичних (адвокатських послуг) від 11.03.2021; акт здійснення розрахунку за надані юридичні (адвокатські) послуги за договором про надання юридичних (адвокатських) послуг.

З акту здійснення розрахунку за надані юридичні (адвокатські) послуги за договором про надання юридичних (адвокатських) послуг вбачається, що адвокатом Овчаренком О.О. надано такі послуги:

- ознайомлення з документами (стосовно проходження ним служби в ОВС, у тому числі наказами про звільнення та рішеннями судів про поновлення на посаді, розрахунками про вислугу років), попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, оцінка правової позиції судів України, підготування та направлення матеріалів для призначення пенсії - 2 год. (2000 грн);

- складання позовної заяви, підготування копій матеріалів для сторін (копіювання матеріалів на 92 аркушах, засвідчення належним чином копій на 92 аркушах, складання акту надання юридичних послуг, та акту здійснення розрахунку, направлення позову до Донецького окружного адміністративного суду - 2 год. (3000 грн);

- участь у Донецькому окружному адміністративному суді - 3 год.(3000) грн.

У вказаному акті зазначено, що грошові кошти у розмір 5000 грн позивачем сплачено готівкою.

Із врахуванням змісту п.1 ч.3 ст.134 КАС України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 по справі №922/445/19.

Суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 (справа №810/3806/18).

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), п.80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), п.88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі ст.41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Судом встановлено, що дії адвоката з приводу консультації з клієнтом щодо узгодження правової позиції, аналізу нормативно-правових актів законодавства України щодо пенсійного забезпечення, первинного аналізу документів, наданих клієнтом, визначення правової позиції позовної заяви фактично є діями з виконанням робіт з підготовки позовної заяви у справі незначної складності.

Надаючи оцінку документам, поданим на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлений позивачем розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 8000 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їх розміру з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням складності справи, ціни позову, а тому належною сумою для стягнення є 4000 грн.

Частинами 1 та 3 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки позов задоволено частково, стягненню на користь позивача підлягає 2000 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 120, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області» (адреса: 87553, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Новоросійська, 28, код ЄДРПОУ 08734322), Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання рішення та бездіяльності неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України, яка викладена у листі від 15.04.2021 №15528/22-202 про відмову в оформленні та подачі документів до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України, зарахувати у вислугу років ОСОБА_1 для визначення права та розміру пенсії за вислугою років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» період з 07.11.2015 по 22.06.2020 та визначити загальну вислугу років для призначення пенсії в календарному обчисленні 26 років 07 місяців 17 днів, у пільговому обчисленні 34 роки 08 місяців 12 днів.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти заяву з документами на призначення пенсії, направлених листом ДУ ТМО МВС України по Донецькій області від 25.03.2021 за №33/25-422, оформити подання (за відповідною встановленою формою) про призначення пенсії ОСОБА_1 та направити його разом з усіма наданими документами до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області для призначення пенсії за вислугою років, відповідно до п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області» понесені судові витрати у розмірі 150 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України понесені судові витрати у розмірі 150 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 10.08.2021.

Повний текст рішення виготовлено 17.08.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька