Рішення № 99027262, 20.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року Справа № 160/2168/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕС ГРУПП» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними, скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕС ГРУПП» до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2021/00006 від 13.01.2021 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2021/300003/2 від 13.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі умов контракту № К_1/2020 від 08.01.2020 від постачальника - компанії YANCHENG TERBON AUTO PARTS CO., LIMITED, на адресу позивача прибув товар, який позивач заявив до митного оформлення шляхом подачі електронної митної декларації № UA110110/2021/000192. Вартість товару було визначено за ціною контракту, на підтвердження чого позивачем були надані всі необхідні документи, однак, відповідачем не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA110110/2021/300003/2 від 13.01.2021, а також відмовлено у прийнятті митної декларації шляхом оформлення Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2021/00006 від 13.01.2021. Із вказаними рішеннями відповідача ТОВ «ФОРТЕС ГРУПП» не погоджується, вважає їх протиправними, оскільки надані до митного оформлення, а також в ході проведення консультацій документи у повному обсязі підтверджують усі числові значення складових митної вартості товарів за методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту). При цьому, вважає, що відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару за ціною контракту, а відтак, спірні рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 19.02.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

На виконання вимог вказаної ухвали 12.03.2021 року на адресу суду засобами електронного зв`язку (з наступним наданням через канцелярію суду 29.03.2021 року) надійшов відзив від Дніпровської митниці Держмитслужби відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Так, відповідач зазначає, що позивачем була подана митна декларація від 11.01.2021 №UA110110/2021/000192, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення заявлено товар, що надійшов на підставі зовнішньоекономічного контракту від 08.01.2020 №К_1/2020, укладеного між позивачем та компанією «YANCHENG TERBON AUTO PARTS CO., LIMITED» (Китай), на умовах поставки FOB, CN Ningbo. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом відповідно до статті 58 Митного кодексу України. Під час опрацювання поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕС ГРУПП» документів відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), у зв`язку з чим позивачу було запропоновано відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України подати документи, які підтверджують митну вартість товарів, однак, під час аналізу додатково наданих документів встановлено, що надані документи не містять повної та всебічної інформації, яка б спростувала встановлені митницею розбіжності. В подальшому, декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України. За таких обставин, митна вартість товару не могла бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до вимог статті 58 Митного кодексу України. У зв`язку із зазначеним, у відповідності до норм Митного кодексу України, відповідачем було прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

17.03.2021 року на адресу суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, оскільки позивачем до митного оформлення надано документи, визначені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які містили всі відомості, що підтверджують складові митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка фактично була сплачена. При цьому, надані позивачем документи не містили розбіжностей та у наданих документах відсутні будь-які ознаки підробки, з огляду на що у відповідача не було правових підстав, визначених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України для запиту додаткових документів.

25.03.2021 року на адресу суду засобами електронного зв`язку (з наступним наданням через канцелярію суду 16.04.2021 року) від Дніпровської митниці Держмитслужби надійшли заперечення, з яких вбачається, що останній підтримує позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, та просить відмовити в повному обсязі у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ФОРТЕС ГРУПП».

Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 262 КАС України).

Згідно зі статтею 258 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між компанією-нерезидентом YANCHENG TERBON AUTO PARTS CO., LIMITED, Китай (Продавець) та ТОВ «ФОРТЕС ГРУПП» (Покупець) укладено Контракт № К_1/2020 від 08.01.2020 року, предметом якого є поставка Продавцем на адресу Покупця автомобільних запчастин в асортименті, номенклатурі та кількості, зазначених в Специфікаціях до цього Контракту (далі - Товар).

Згідно з пунктами 2.2-2.3 вказаного контракту, Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених цим контрактом, Товар у кількості, асортименті і терміни, визначені в інвойсі, який є невід`ємною частиною цього Контракту. Покупець направляє Продавцю заявку на поставку партії Товару. Продавець протягом 5 робочих днів з моменту отримання заявки від Покупця засобами електронного або факсимільного зв`язку, зобов`язаний узгодити її шляхом складання інвойсів і направлення, підписаного зі свого боку, такого інвойсу Покупцеві засобами електронного або факсимільного зв`язку, з обов`язковим складанням оригіналу інвойсу, або повідомити письмово про причини неможливості задовольнити заявку покупця. Продавець повинен використовувати всі доступні шляхи та інструменти для того, щоб задовольнити заявку Покупця.

Відповідно до умов розділу 3 контракту № К_1/2020 від 08.01.2020 року, Продавець зобов`язується поставляти Товар на умовах поставки FOB (далі по тексту - «Місце Поставки»), згідно з Офіційними Правилами тлумачення комерційних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2010р. (Інкотермс - 2010). Продавець бере на себе зобов`язання щодо завантаження Товару на надані Покупцем транспортні засоби в Місці Поставки і оформлення в митному порядку даного Товару. Пунктом призначення поставки і місцем розвантаження транспортних засобів є адреса, яка вказана у специфікації на окрему партію Товару (далі - «Місце Призначення») (п.3.1).

За змістом розділу 4 контракту, вартість товару і витрати на його транспортування вказується у додатках. Додаток додається до кожної поставки товару (п.4.1). Ціна товару встановлюється у доларах США і може бути змінена за взаємною домовленістю (п.4.2). Оплата товару і накладних витрат проводиться згідно з відповідним інвойсом або додатком (специфікацією) Покупцем шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок Продавця у строки за поточним погодженням з Продавцем протягом (-) календарних днів з моменту поставки Товару в Місце Поставки. Умови оплати можуть бути змінені Сторонами в Специфікаціях до цього Контракту на окремі партії Товару (п.4.3).

У Специфікації №1 від 12.06.2020 сторонами погоджено поставку Товару: Каркас барабанної гальмівної колодки в розібраному вигляді на умовах FOB Ningbo, загальною вартістю 10 754,00 USD (доларів США) та визначено умови оплати: 30 % попередньої оплати, 70 % протягом 30 календарних днів з моменту готовності товару.

08 липня 2020 року відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №1 від 08.07.2020 на суму 3226,20 доларів США позивачем було здійснено передоплату у розмірі 30% вартості товару на підставі наданого продавцем інвойсу від 12.06.2020 № 12062020 на суму 10 754,00 доларів США. Залишок 70% оплати вартості товару в сумі 7527,80 доларів США позивачем перераховано 24.09.2020, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №4 від 24.09.2020.

11 січня 2021 року позивачем до Дніпровської митниці Держмитслужби подано електронну митну декларацію № UA110110/2021/000192 для здійснення митного оформлення товару:

- Гальма та гальмівна система до транспортних засобів. Вирубка з чорного металу, контур барабанної задньої тормозної колодки. Каркас: ТВ314 carcass disassembled drum brake s hoe frame (carcass 4 pcs.; with left lever lpcs., with right lever I pcs., pin lever 2pcs., washer 2 шт., ridht reinfo rcement lpcs., left reinforcement lpcs., pin spacer bar stop 4pcs.)/Kapкac барабанної тормозної колодки в розібрану стані (каркас 4 шт.; важіль лівий 1 шт.; важіль правий 1 шт.; заклепка важіля 2 шт.; шайба 2 шт.; упор распорной планки лівий 1 шт.; упор распорной планки правий 1 шт.; заклепка упора распорной планки 4 шт.) – 200 к-т.; ТВ121 carcass disassembled drum brake shoe frame (carcass 4 pcs.; with left lever lpcs., with right lever 1 pcs., pin lever 2pcs., washer 2 шт.; pin 6*18 - 2шт. ) / каркас барабанної тормозної колодки в розібрану стані (каркас 4 шт.; важіль лівий 1 шт.; важіль правий 1 шт.; заклепка важіля 2 шт.; шайба пружинна 2 шт.; штифт 6*18 - 2шт.) - 2000к-т.; ТВ471 carcass disassembled drum brake shoe frame (carcass 4 pcs.; with left lever lpcs., with right lever 1 pcs., pin lever 2pcs., washer 2 шт.; pin 6*18 - 2шт .) / каркас барабанної тормозної колодки в розібраному стані (каркас 4шт.; важіль лівий 1 шт.; важіль правий 1 шт.; заклепка важіля 2 шт.; шайба пружинна 2 шт.; штифт 6*18 - 2шт.) – 500 к-т.; ТВ877 carcass disassembled drum brake shoe frame (carcass 4 pcs.; with left lever lpcs., with right lever 1 pcs., pin lever 2pcs., washer 2 шт.) / каркас барабанної тормозної колодки в розібраному стані (каркас 4 шт.; важіль лівий 1 шт.; важіль правий 1 шт.; заклепка важіля 2 шт.; шайба пружинна 2 шт.) – 100 к-т.; ТВ645 carcass disassembled drum brake shoe frame (carcass 4 pcs.; with left lever lpcs., with right lever 1 pcs., pin lever 2pcs., washer 2 шт.) / каркас барабанної тормозної колодки в розібраному стані (каркас 4 шт.; важіль лівий 1 шт.; важіль правий 1 шт.; заклепка важіля 2 шт.; шайба пружинна 2 шт.) – 100 к-т.; ТВ440 carcass disassembled drum brake shoe frame (carcass 4 pcs.; with left lever lpcs., with right lever 1 pcs., pin lever 2pcs., washer 2 шт.; pin 5*14 - 2шт. ) / каркас барабанної тормозної колодки в розібраному стані (каркас 4 шт.; важіль лівий 1 шт.; важіль правий 1 шт.; заклепка важіль 2 шт.; шайба пружинна 2 шт.; штифт 5*14 - 2шт.) – 100 к-т.; ТВ263 carcass disassembled drum brake shoe frame (carcass 4 pcs.; with left lever lpcs., with right lever 1 pcs., pin lever 2pcs., washer 2 шт. ) / каркас барабанної тормозної колодки в розібраному стані (каркас 4 шт.; важіль лівий 1 шт.; важіль правий 1 шт.; заклепка важіля 2 шт.; шайба пружинна 2 шт.) – 100 к-т.; ТВ860 carcass disassembled drum brake shoe frame (carcass 4 pcs.; with left lever lpcs., with right lever 1 pcs., pin lever 2pcs., washer 2 шт.; left spring lpcs.; right spring lpcs.) / каркас барабанної тормозної колодки в розібраному стані (каркас 4 шт.; важіль лівий 1 шт.; важіль правий 1 шт.; заклепка важіля 2 шт.; шайба пружинна 2 шт.; пружина важіля ліва - 1шт.; пружина важіля права – 1 шт.) – 100 к -т.; ТВ878 carcass disassembled drum brake shoe frame (carcass 4 pcs.) / каркас барабанної тормозної колодки в розібраному стані (каркас 4 шт.) – 100 к-т.; ТВ567 carcass disassembled drum brake shoe frame (carcass 4 pcs.; with left lever lpcs., with right lever 1 pcs., pin lever 2pcs., washer 2 шт.) / каркас барабанної тормозної колодки в розібраному стані (каркас 4 шт.; важіль лівий 1 шт.; важіль правий 1 шт.; заклепка важіля 2шт.; шайба пружинна 2 шт.) – 100 к-т.; ТВ265 carcass disassembled drum brake shoe frame (carcass 4 pcs.; with left lever lpcs., with right lever 1 pcs., pin lever 2pcs., washer 2 шт., ridht reinfor cement lpcs., left reinforcement lpcs., pin spacer bar stop 4pcs.) / каркас барабанної тормозної колодки в розібраному стані (каркас 4 шт.; важіль лівий 1 шт.; важіль правий 1 шт.; заклепка важіля 2 шт.; шайба 2 шт.; упор распорной планки лівий 1 шт.; упор распорной планки права 1 шт.; заклепка упора распорной планки 4 шт. ) - 100к-т.; ТВ197-1 carcass disassembled drum brake shoe frame (carcass 4 pcs.; with left lever lpcs., with right lever 1 pcs., pin lever 2pcs., washer 2 шт., lever stop 1 pcs.) / каркас барабанної тормозної колодки в розібраному стані (каркас 4 шт.; важіль лівий 1 шт.; важіль правий 1 шт.; заклепка важіля 2 шт.; шайба 2 шт.; упор важіля 2 шт.) – 100 к-т.; ТВ298 carcass disassembled drum brake shoe frame (carcass 4 pcs.; with left lever lpcs., with right lever 1 pcs., pin lever 2pcs., pin 6*/15 -2шт.) / каркас барабанної тормозної колодки в розібраному стані (каркас 4 шт.; важіль лівий 1 шт.; важіль правий 1 шт.; заклепка важіля 2 шт.; шайба пружинна 2 шт.; штифт 6*18-2 шт.) - 300к-т.; ТВ546 carcass disassembled drum brake shoe frame (carcass 4 pcs.; pin lever 2 pcs.) / каркас барабанної тормозної колодки в розібраному стані (каркас 4 шт.; штифт важіля 2 шт.) – 100 к-т.; ТВ220 carcass disassembled drum brake shoe frame (carcass 4 pcs.; pin lever 2p cs.) / каркас барабанної тормозної колодки в розібраному стані (каркас 4шт.; штифт важіля 2 шт.) - 100к-т.; ТВ274 carcass disassembled drum brake shoe frame (carcass 4 pcs.) / каркас барабанної тормозної колодки в розібраному стані (каркас 4шт.) - 100к-т.

Митна вартість товару, згідно з графою 43 ЕМД, визначена декларантом на підставі методу визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), та, відповідно до граф 42 та 45 митної декларації, становить 10 754,00 доларів США (318 919,95 грн.) на умовах поставки FOB CN Ningbo (графа 20 ЕМД).

До поданої ЕМД Позивачем було додано наступні документи:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № К_1/2020 від 08.01.2020;

- специфікація № 1 від 12.06.2020 до Контракту К_1/2020 від 08.01.2020;

- рахунок-фактура (інвойс) від 12.06.2020 № 12062020;

- пакувальний лист (Packing list) від 12.06.2020 № 12062020;

- коносамент (Bill of Lading) WMS20104326В від 14.11.2020;

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 07.01.2021 № 5970/2;

- платіжні доручення в іноземній валюті № 1 від 08.07.2020 року та № 4 від 24.09.2020 року;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 20С3209С0573/00004 від 19.11.2020;

- договір транспортно-експедиторського обслуговування від 02.01.2017р. № Ц020117;

- довідка про транспортні витрати від 30.12.2020 № 1050;

- калькуляція транспортних витрат на доставку вантажу від 30.12.2020 № 30-13.

За результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД було згенеровано обов`язкові форми контролю правильності визначення митної вартості товарів, а саме:

1) відповідно до п.4.1.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 02.01.2017 №Ц020117, при перевезенні вантажу в режимі імпорт клієнт оплачує платежі та послуги з перевезення вантажу морським транспортом та супутні витрати, пов`язані з перевезенням, протягом трьох банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з порту. Однак, рахунок про сплату експедиторських послуг до митного оформлення не надано.

2) Відповідно до вимог п.3.2 Постанови Нацбанку України 28.07.2008 №216 відповідальний виконавець уповноваженого банку має проставити на всіх примірниках платіжного доручення в іноземній валюті дати надходження і виконання такого документа, засвідчивши їх своїм підписом та відбитком штампа уповноваженого банку, натомість платіжні доручення в іноземній валюті від 08.07.2020 №1 та від 24.09.2020 №4 не містять дати надходження і виконання такого документа, підпису та відбитку штампа уповноваженого банку.

3) Наданий до митного оформлення інвойс від 12.06.2020 №12062020 не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення, що може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та вказує на наявність фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару.

4) Пунктом 3.5. контракту від 08.01.2020 № К_1/2020 зазначено, що страхування може здійснюватися за взаємною згодою Продавця та Покупця. Витрати на страхування, як складової митної вартості, декларантом не додані.

5) Відповідно до п.3.1 контракту від 08.01.2020 № К_1/2020 поставка оцінюваної партії товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки FOB. Продавець бере на себе зобов`язання щодо завантаження товару та оформленню в митному порядку, що передбачає собою оформлення митної декларації в країні відправлення. До митного оформлення не надано копію митної декларації країни відправлення.

Враховуючи зазначені розбіжності у документах, декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) копію митної декларації країни відправлення;

4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також повідомлено, що згідно з частиною 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

З метою здійснення митного оформлення у відповідь на повідомлення митного органу декларантом додатково надано наступні документи: заявку на транспортування від 26.10.2020 №6; рахунок на сплату транспортних послуг від 30.12.2020 №LS-4329160; платіжне доручення від 30.12.2020 №450 про сплату транспортно-експедиційних послуг. Також, позивачем повідомлено, що інші додаткові документи у декларанта відсутні, надати в десятиденний строк стосовно митної вартості немає можливості.

Під час аналізу додатково наданих документів митним органом встановлено, що надані документи містять пояснення деяких виявлених розбіжностей в первинно поданих документах, проте не містять повної та всебічної інформації, яка спростовувала б інші викладені в попередньому повідомлені митниці розбіжності.

Враховуючи наведене та за результатами розгляду додатково наданих декларантом документів, митний орган дійшов висновку, що декларантом не виконано у повному обсязі вимоги щодо надання документів відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України та додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України.

З огляду на наведене, Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110110/2021/300003/2 від 13.01.2021, яким скориговано заявлену в ЕМД № UA110110/2021/000192 митну вартість за резервним методом. Вказаний метод було застосовано у зв`язку із тим, що у митного органу була відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тому застосувати методи 2а) та 2б) визначення митної вартості видалося неможливим. Методи на основі віднімання та додавання вартості також неможливо було застосувати у зв`язку із відсутністю об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. Тому відповідачем було застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод, на підставі наявної інформації раніше визначеної митної вартості такого ж товару, ввезеного у співставних обсягах на комерційних умовах FOB, яка міститься в електронній копії МД №UA 100340/2020/522798 від 16.12.2020.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA110110/2021/300003/2 від 13.01.2021, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2021/00006 від 13.01.2021.

На підставі частини 7 статті 55 Митного кодексу України товар випущений у вільний обіг за ЕМД №UA110110/2021/000281 під гарантійні зобов`язання у вигляді грошової застави в сумі 90 934,29 грн. (28 416,96 грн. ввізного мита + 62 517,33 грн. ПДВ).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року (далі – МК України) закріплено, що правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

За приписами частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, у відповідності до частини 4 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положеннями статті 53 МК України визначено перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу приписів частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, МК України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. При цьому, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з частиною 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Відповідно до частини 5 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

В разі, якщо митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у статтях 58-63 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16.

Судом встановлено, що відповідачем під час надання консультацій виявлені наступні зауваження до поданих позивачем документів: не надано рахунок на сплату експедиторських послуг; платіжні доручення в іноземній валюті не містять дати надходження і виконання такого документа, підпису та відбитку штампа уповноваженого банку; інвойс від 12.06.2020 №12062020 не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення; витрати на страхування, як складової митної вартості, декларантом не додані; не надано копію митної декларації країни відправлення.

Умовами Контракту №К_1/2020 від 08.01.2020 та Специфікації №1 від 12.06.2020 визначено, що поставка товару за цим контрактом здійснюється на умовах FOB-Ningbo, China в редакції (Інкотермс-2010).

Доставка товару з порту Ningbo (Китайська Народна Республіка) до зони розмитнення на території України на митний пост у м. Дніпро здійснювалась перевізником - ТОВ «Ламан Шипінг» на підставі укладеного між ТОВ «ФОРТЕС ГРУПП» (Клієнт) та ТОВ «Ламан Шипінг» (Експедитор) договору транспортного експедирування № Ц020117 від 02.01.2017.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 зазначеного договору, Експедитор зобов`язаний організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України та в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиційні послуги за згодою Клієнта. Умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього договору, встановлюються за угодою сторін.

Відповідно до коносаменту від 14.11.2020 №WMS20104326B, товар, що надійшов на адресу позивача, загальною вагою брутто 5337,00 кг, перевозився в одному контейнері MRKU4705970 разом з іншим товаром від іншого вантажовідправника (продавця) за іншим коносаментом.

Як вбачається із заявки №6 від 26.10.2020 на транспортування та експедирування контейнерів, в сукупності товар, що перевозився у контейнері MRKU4705970 мав вагу нетто 19242,10 кг. В даній заявці ТОВ «Ламан Шипінг» та ТОВ «ФОРТЕС ГРУПП» погодили наступну вартість послуг по перевезенню контейнеру № MRKU470597 по коносаменту №WMS20104326B, №WMS20104326Е: 1 863,00 доларів США – морське перевезення вантажу за межами державного кордону України; 423,00 доларів США – транспортно-експедиторське обслуговування на території України; 300,00 доларів США – навантажувально-розвантажувальні роботи на території України; 20,00 доларів США - експедиторська винагорода; всього 2 606,00 доларів США.

Згідно з пунктами 5, 6 частини 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: витрати на транспортування після ввезення.

Таким чином, витрати щодо транспортно-експедиційного обслуговування на території України в розмірі 423,00 доларів США та послуги з навантажувально-розвантажувальних робіт саме на території України в розмірі 300,00 доларів США, які є складовою заявки № 6 від 26.10.2020 на транспортування та експедирування контейнерів, сума послуг якої із цими витратами становить 2 606,00 доларів США, до складу витрат для визначення митної вартості товару не входять.

На підтвердження витрат, понесених у зв`язку з транспортуванням товару, позивачем під час митного оформлення було надано довідку ТОВ «Ламан Шипінг» № 1050 від 30.12.2020 про транспортні витрати, відповідно до якої вартість транспортно-експедиторських витрат з морського перевезення товару в контейнері № MRKU470597, маршрут порт Ningbo (China) - Yuzhny (Ukraine), складає 52 601,80 грн. та 564,70 грн. експедиторської винагороди (всього 53 166,50 грн.), за двома коносаментами, у тому числі за коносаментом № WMS20104326B.

На підставі цієї довідки декларантом було складено калькуляцію № 30-13 від 03.12.2020 витрат на доставку вантажу за кожним окремим коносаментом у співвідношенні маси вантажу, з якої вбачається, що вартість витрат на доставку вантажу за контрактом від 08.01.2020 № К_1/2020 та коносаментом № WMS20104326B від 14.11.2020 становить 14 746,29 грн. (вага брутто 5337,00 кг).

Отже, надані до митного оформлення довідка експедитора № 1050 від 30.12.2020 та калькуляція від 30.12.2020 № 30-13 витрат на доставку вантажу, що підлягав митному оформленню, містять та підтверджують суму понесених позивачем транспортних витрат, в тому числі всі необхідні дані (номер контейнера, коносамент, маршрут перевезення, вартість перевезення) для обчислення митним органом понесених позивачем витрат на транспортування імпортованого товару.

При цьому, суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що у заявці на транспортування № 6 від 26.10.2020, в якій зазначений номер коносаменту, датований іншою датою (14.11.2020) ніж дата заявки, оскільки безпосередньо в заявці № 6 від 26.10.2020 лише зазначено номер коносаменту WMS20104326В без дати, який був присвоєний товару з моменту резервування місця для перевезення товару на борту судна та який був зазначений у заявці № 6 від 26.10.2020 також без дати, в той час як дата на коносаменті - 14.11.2020 - була зазначена вже після закінчення навантаження товару на борт судна в порту Ningbo (China).

Щодо зауваження митного органу у відзиві на позов про невідповідність суми рахунку в перерахуванні із курсом валют на день виставлення рахунку суд вважає за необхідне зазначити, що рахунок-фактура №LS-4329160 від 30.12.2020 сформований за надані транспортно-експедиторські послуги по контейнеру №MRKU4705970 на підставі раніше узгодженої заявки №6 від 26.10.2020 на транспортування та експедирування контейнерів за договором №Ц020117 від 02.01.2017 на транспортно-експедиторське обслуговування.

Згідно з листом перевізника - ТОВ «Ламан Шипінг» від 30.12.2020 «Щодо рахунку-фактури №LS-4329160 від 30.12.2020», рахунок-фактура №LS-4329160 від 30.12.2020 сформований ТОВ «Ламан Шипінг» 30.12.2020 о 10:10 год. за курсом продажу долара США торгів на міжбанку України: 28,2350 грн./1 дол.США на підставі раніше узгодженої заявки №6 від 26.10.2020 щодо вартості морського перевезення вантажу за межами державного кордону України – у сумі 1863,00 доларів США; експедиторська винагорода - 20,00 доларів США. (всього 1883,00 доларів США).

Таким чином, зазначеним листом ТОВ «Ламан Шипінг» повністю підтверджується сума понесених позивачем витрат на транспортування товарів, враховуючи курс долара на момент оплати (53 166,50 / 28,2350 = 1883,00 доларів США).

Щодо зауважень відповідача по платіжним дорученням в іноземній валюті, які не містять дати надходження і виконання такого документа, підпису та відбитку штампа уповноваженого банку, суд зауважує, що згідно з вимогами пункту 3.2 Положення

про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 р. за № 910/15601, відповідальний виконавець банку має проставити на всіх примірниках платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах дати надходження і виконання цього документа, засвідчивши їх своїм підписом та відбитком штампа банку. Банк має право не проставляти дату надходження платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах, якщо вона збігається з датою його виконання.

Водночас, в силу пункту 1.4 вказаного Положення, платник має право надсилати платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах до банку як у паперовій формі, так і у формі електронного розрахункового документа за допомогою систем дистанційного обслуговування «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо (якщо це визначено в договорі банківського рахунку або в окремому договорі з платником). Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо здійснюються відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні.

У позові позивач вказує, що платіжне доручення на оплату коштів за контрактом надсилалося до банку у формі електронного розрахункового документа за допомогою систем дистанційного обслуговування «клієнт-Інтернет-банк», а тому, пункт 3.2 вищевказаного Положення, на який посилається відповідач, стосується порядку подання та відкликання платником платіжного доручення в іноземній валюті при здійсненні платежу на паперовому носії безпосередньо в установі банку.

Судом встановлено, що надані до митного оформлення платіжні доручення в іноземній валюті №1 від 08.07.2020 на суму 3 226,20 доларів США та №4 від 24.09.2020 на суму 7527,80 доларів США містять всі необхідні реквізити, на підставі яких здійснюється перерахування коштів, повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті, а також відмітку банку: «прийнято банком: CDB 08.07.2020 та виконано банком: CDB 08.07.2020» (платіжне доручення № 1 від 08.07.2020) та, відповідно, «прийнято банком: CDB 24.09.2020 та виконано банком: CDB 24.09.2020 (платіжне доручення №4 від 25.09.2020), що підтверджує перерахування коштів та розмір заявленої позивачем митної вартості придбаного товару.

При цьому, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/4680/16.

Крім того, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином вони позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Щодо доводів митного органу про те, що наданий до митного оформлення інвойс від 12.06.2020 № 12062020 не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення, що може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, суд зазначає, що такі доводи є лише припущеннями митного органу, а відповідно до положень статті 2 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватись на припущеннях. Також, митний орган вказуючи на відповідний недолік не зазначає про те, які положення Митного кодексу України порушено декларантом, а відповідно такі обставини не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товару. В даному випадку митний орган лише вказує на те, що документ не засвідчено, проте, не вказує, що саме зумовили сумніви у достовірності даних, викладених в такому документі.

На думку суду, позивач не може здійснювати вплив на правильність митного оформлення (проставлення печаток та штампів) уповноваженими органами країни відправлення комерційних інвойсів; в той час як наданий інвойс від 12.06.2020 № 12062020 на суму 10 754,00 доларів США містить підпис та печатку відправника; сума до сплати, зазначена в інвойсі, збігається із сумою сплачених коштів (10 754,00 доларів США) відповідно до платіжних доручень №1 від 08.07.2020 та №4 від 24.09.2020, в графі 70 платіжних доручень є посилання на дату та номер інвойсу - 12.06.2020 № 12062020, яка відповідає даті та номеру інвойсу, наданого до митного оформлення.

З приводу ненадання декларантом витрат на страхування, як складової митної вартості, суд зазначає, що відповідно до пункту 8 частини другої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Пунктом 3.5 Контракту №К_1/2020 від 08.01.2020 визначено, що страхування вантажу може відбуватися за згодою покупця та продавця.

Тобто, обов`язковість страхування вантажу умовами договору не встановлена. З жодного поданого до митного оформлю документу також не витікає здійснення страхування товару. Крім того, узгоджені сторонами умови поставки FОВ не передбачають здійснення страхування. Таким чином, враховуючи відсутність факту страхування вантажу, позивач не має обов`язку надавати документи на підтвердження страхування, а тому, зазначена митницею підстава є необґрунтованою.

Щодо ненадання до митного органу копії митної декларації країни відправлення суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 53 МК України закріплено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 53 МК України, митна декларація країни відправлення є додатковим документом для підтвердження заявленої митної вартості. При цьому, декларант зобов`язаний надати витребувані документи виключно за їх наявності.

Однак, умовами Контракту №К_1/2020 від 08.01.2020 не передбачено обов`язку надання Продавцем копії митної декларації країни відправлення, а тому, вказаний документ був відсутній у позивача, що виключає обов`язок його наявності та подання до митного оформлення.

На підставі викладеного, надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

За змістом частин 1-3 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що декларантом заявлено митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості за ціною угоди, а отже, у відповідача під час прийняття спірних рішень не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

В ході розгляду справи відповідачем не були наведені докази правомірності оскаржуваних рішень, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати на загальну суму 12 270,00 грн., що складаються із витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. та судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 246 КАС України, у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 270,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №475 від 08.00.2021.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі у розмірі 10 000,00 грн., суд зазначає наступне

Частинами 1 та 2 статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що 29.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕС ГРУПП» (Замовник) та Адвокатським бюро «ГЕРМАН І ПАРТНЕРИ» (Виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №01-29-01/21, у відповідності до п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов`язок здійснювати правовий захист інтересів Замовника у Дніпропетровському окружному адміністративному суді за позовом Товариства обмеженою відповідальністю «ФОРТЕС ГРУПП» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів картки відмови, далі по тексту Договору – «надавати правову допомогу», «послуги».

У відповідності до п.1.2. Договору, правова допомога за цим договором здійснюється адвокатом Герман Мариною Миколаївною, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4898, виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 27 березня 2012р.

Згідно з п.3.3 Договору, замовник здійснює попередню оплату у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн. без ПДВ вартості послуг, які надаються за цим Договором, протягом двох днів з моменту укладення Договору, в якості попередньої оплати за надані послуги.

Факт попередньої оплати підтверджується рахунком-фактурою №11/21 від 29.01.2021 року та платіжним дорученням №545 від 01.02.2021 року.

Відповідно до п.4.1. Договору, факт належного виконання Виконавцем зобов`язань з даного Договору фіксується повноважними представниками сторін у акті прийому-передачі наданих послуг.

Згідно з довідкою погодинної тарифікації адвокатських послуг за Договором №01-29-01/21 про надання правової допомоги від 29.01.2021 року та актом прийому-передачі наданих послуг від 02.02.2021 року, адвокатом надані наступні послуги:

1. Усні консультації, витрачено часу 2 год. - 300 грн.

2. Аналіз документів Замовника, підбір нормативної бази для складання позовної заяви, витрачено часу 2 год. - 600 грн.

3. Складання адміністративного позову про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови, витрачено часу 5 год. - 6000 грн.

4. Ксерокопіювання, друк, завірення документів, що додаються до позовної заяви, підготовка реквізитів по сплаті судового збору, витрачено часу 2,5 год. - 750 грн.

5. Направлення позовної заяви з додатками на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, витрачено часу 1,5 год. - 150 грн.

6. Моніторинг подальшого руху справи, витрачено 1 год. - 300 грн.

7. Підготовка інших процесуальних документів до винесення судом рішення по справі (відповіді на відзив, заяв, клопотань, тощо), витрачено часу 1 год. - 1000 грн.

9. Складання заяви про отримання рішення суду, витрачено часу 0,5 год. - 600 грн.

Всього 10 000 грн.

При цьому, суд зауважує, що в акті прийому-передачі наданих послуг від 02.02.2021 року не наведено кількість часу, витраченого на відповідні послуги.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді, у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні, без проведення судового засідання), суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 10 000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, а тому, суд дійшов висновку, про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕС ГРУПП» (пр-т. Б.Хмельницького, буд. 151-М, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 41009942) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. К.Ольги, буд. 22, м.Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними, скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110110/2021/300003/2 від 13.01.2021.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2021/00006 від 13.01.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул.К.Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕС ГРУПП» (пр-т.Б.Хмельницького, буд.151-М, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41009942) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул.К.Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕС ГРУПП» (пр-т.Б.Хмельницького, буд.151-М, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41009942) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень) 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева