Рішення № 99026297, 17.08.2021, Зміївський районний суд Харківської області

621/1128/21

2/621/727/21

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

17 серпня 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Запорожець М. Б.

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС",

третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович,

третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна,

розглянувши за відсутності учасників справи за правилами загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович; приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ "ФІНФОРС" з вимогою: визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 8117, вчинений 15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В. В.; стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

На обґрунтування позовної заяви, зазначила, що 15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В. В. було вчинено виконавчий напис № 8117. Приватний нотаріус вважав, що при вчиненні вищевказаного виконавчого напису він керувався статтями 87-97 Закону України "Про нотаріат" та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

В свою чергу приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В. Л. 21.04.2020 проігнорувала вимоги ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" та положення абзацу одинадцятого пункту 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 та відкрила виконавче провадження № 61879314 про що винесла постанову.

В самому ж виконавчому написі № 8117, вчиненому 15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В. В., чітко вказана адреса її зареєстрованого місця проживання, а згідно абзацу одинадцятого пункту 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень - у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ/ копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця. Таким чином, приватний виконавець взагалі не мав права приймати виконавчий документ до виконання. Разом з тим, зазначення у виконавчому документі її дійсної адреси зареєстрованого місця проживання ще раз підтверджує правильність підсудності справи.

Вчинений 15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В. В. виконавчий напис № 8117 є таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне: з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувала право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція викладена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 204/4071/14-ц та від 12.04.2018 у справі № 761/32388/13-ц.

Із викладених вище норм матеріального права слідує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

У спірному виконавчому написі нотаріус вказує, що боргові зобов`язання в неї виникли за Кредитним договором № 519466-А від 24.03.2019, строк платежу по якому настав. Приватний нотаріус зазначає, що боржником допущено прострочення платежів, стягнення проводиться за період з 29.08.2019 по 11.03.2020.

Разом з тим, згідно із положеннями ч. 2 ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" - Договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб`єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов`язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Примірник договору, укладеного у паперовому вигляді, а також додатки до нього (за наявності) надаються особою, яка надає фінансові послуги, клієнту одразу після його підписання, але до початку надання клієнту фінансової послуги.

Обов`язок доведення того, що примірник договору (змін до договору) був переданий клієнту, покладається на особу, яка надає фінансову послугу.

Однак, вона не укладала Кредитного договору № 519466-А від 24.03.2019, а копію цього договору отримала лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Разом з тим позивач не надав нотаріусу первинних документів, на підтвердження наявної заборгованості у відповідача перед позивачем. Крім того, за відсутності первинних документів нотаріус не мав права на вчинення виконавчого напису.

За таких обставин у нотаріуса не було підстав вважати, що заборгованість є безспірною.

Крім цього, виконавчий напис викладений повністю на спеціальному бланку, а не на оригіналі документа чи його дублікаті, що встановлює заборгованість, що вказує на порушення нотаріусом п. п. 5.1. та 5.2. пункту 5 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

У даному випадку при зверненні до нотаріуса із заявою щодо вчинення виконавчого напису позивачем не дотримано вимоги чинного законодавства щодо надання документів, необхідних для одержання виконавчого напису.

Отже, при вчиненні виконавчого напису нотаріусом порушено вимоги ст. 88 Закону України "Про нотаріат".

Крім того, 26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

На сьогоднішній день редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Однак, незважаючи на те, що судовим рішення були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріуси продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені та не забезпечені іпотекою.

Разом з тим, Міністерство юстиції України в своєму листі № 5232/19.5.6/32-20 від 25.06.2020, адресованому начальникам міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції прямо вказало на незаконність виконавчих написів нотаріусів в разі відсутності нотаріального засвідчення самого договору.

З огляду на вищевикладене, вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, при наявності безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення.

Однак, даних вимог чинного законодавства дотримано не було, а тому вчинений 15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В. В. виконавчий напис № 8117 є таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 27.04.2021 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 27.05.2021.

27.05.2021 у зв`язку з першою неявкою учасників справи відкладено підготовче засідання.

25.06.2021, 08.07.2021 позивач ОСОБА_1 подала клопотання, в якому просила розглянути справу за її відсутності, на позовних вимогах наполягала, в разі повторної неявки представника відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.07.2021.

08.07.2021 судове засідання відкладено, у зв`язку з першою неявкою представника відповідача та призначено нове судове засідання.

17.08.2021 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Представник відповідача ТОВ "ФІНФОРС", який повідомлявся рекомендованими листами (а. с. 36), та через електронну адресу (а. с. 84), не повідомив про причини повторного нез`явлення в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.

Треті особи - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В. В., та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В. Л., причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв не подавали.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки представника відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ЦПК України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за відсутності представника відповідача, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, проти чого не заперечував позивач.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

24.03.2019 між ТОВ "СС Лоун" та ОСОБА_1 укладено електронний договір про споживчий кредит № 519466-А, Кредитний договір та Правила розміщені у вільному доступі на офіційному веб-сайті і будь-яка особа, яка бажає отримати кредит має можливість безперешкодно ознайомитися з цими документами, а умовами якого кредитодавець ТОВ "СС Лоун" надав позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 6 000 грн 00 коп., строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,33% в день, в перший день прострочення за акційним кредитом за період з 24.03.2019 по 23.04.2019 проценти нараховуються як різниця між процентною ставною у розмірі 1,33% в день та процентною ставною акційної пропозиції 0,3325% (а. с. 14-21).

Надалі, позивач уклала з товариством дві електронні додаткові угоди до Договору про споживчий кредит № 519466-А від 24.03.2019 (а. с. 22-25).

15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком В. В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 8117 на підставі статей 87-91 Закону України "Про нотаріат" та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, про звернення стягнення: з громадянки України, якою є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - невідомо, реєстраційний номер облікової картки платний податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце роботи невідоме, яка є Боржником за Кредитними договором 519466-А від 24.03.2019, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "СС Лоун", ідентифікаційний код юридичної особи 40071779, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 40071779-15 від 29.08.2019 є Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНФОР", ідентифікаційний код юридичної особи 41717584, місцезнаходження: 01042, м. Київ, Новопечерський провулок, буд. 19/3, корпус 2, офіс 9, реквізити № НОМЕР_2 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528, далі іменований - Стягувач, заборгованість за Кредитним договором 519466-А від 24.03.2019. Строк платежу за Кредитним договором 519466-А від 24.03.2019 настав боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29.08.2019 по 11.03.2020, сума заборгованості складає 15 583 грн 30 коп., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 6 000 грн 00 коп., прострочена заборгованість за комісією становить 0 грн 00 коп., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 6 583 грн 50 коп., строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0 грн 00 коп., строкова заборгованість за комісією становить 0 грн 00 коп., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0 грн 00 коп., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 3 000 грн 00 коп. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України "Про нотаріат" стягнути плати із стягувача за домовленістю сторін. Загальна сума, що підлягає стягненню - 15 583 грн 50 коп. (а. с. 26).

Позивачем ОСОБА_1 надано до матеріалів справи копії документів, наданих їй приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В. Л., на підставі яких був вчинений нотаріальний напис 15.04.2020.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В. Л. від 21.04.2020 відкрито виконавче провадження № 61879314 на підставі виконавчого напису № 8117, виданого 15.04.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНФОРС" заборгованості в розмірі 15 583 грн 50 коп. (а. с. 12-13).

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

У відповідності до ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1. цієї Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.2 без спірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують без спірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 89 Закону України "Про нотаріат" у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі № 6-141цс14, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи надано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Серед документів, які надавалися приватному нотаріусу для вчинення нотаріального напису, відсутні документи, якими безспірно підтверджується сума заборгованості за кредитом.

Отже, є підстави для висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у без спірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, нотаріус не переконався у належному повідомленні боржника про суму заборгованості.

У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

У Постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі за № 6-887цс17 зазначено, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав без спірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав без спірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, у цьому випадку нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За таких обставин, беручи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений з порушенням вимог Закону "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, частиною 2 статті 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович; приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна - задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 8117, вчинений 15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 15 583 грн 50 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС" таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС", місцезнаходження за адресою: 01042, м. Київ, Новопечерський провулок, буд. № 19/3, корпус № 2, офіс № 9, код ЄДРПОУ: 41717584.

Третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, місцезнаходження за адресою: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Грушевського, буд. № 15, офіс № 6.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, місцезнаходження за адресою: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4, корпус А, офіс № 71-А.

Повне рішення складене 17.08.2021.

Головуючий: В. В. Овдієнко