Ухвала суду № 99026277, 17.08.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4082/21

Провадження № 2-с/639/83/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Гаврилюк С. М.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі № 639/4082/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів,

встановив:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 із заявою про скасування судового наказу № 639/4082/21, провадження № 2-н/639/986/21 від 01.07.2021, виданого Жовтневим районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з газопостачання за період з 01.12.2020 по 30.04.2021 в розмірі 1297,77 грн, трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 18,11 грн, інфляційних витрат у розмірі 74,54 грн та сплачену суму судового збору у розмірі 227,00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут».

В обґрунтування зави зазначено, що у зв`язку з порушенням договірних обов`язків зі сторони ТОВ «Харківміськгаз» щодо правильності обліку споживаного боржником газу та у зв`язку з присутністю в нарахуванні надбавки «температурний коефіцієнт», яка нараховується додатково до тарифу з 2018 р., ОСОБА_1 06.01.2021 перейшов до іншого постачальника газу. До 01.12.2020 заборгованості за споживання газу, як зазначає боржник, в нього не було. Боржник неодноразово звертався до оператора ГРП «Харківміськгаз» з проханням направити контролера для проведення перерахунку за споживання газу, проте цього не було зроблено. 14.04.2021 «Харківміськгаз» для проведення експертизи вилучив у ОСОБА_1 прилад обліку.

Крім того, боржник просив звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що він та його дружина, ОСОБА_2 , 1948 року народження, пенсіонери, мають тяжкі хронічні захворювання.

Суд дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З вказаних підстав суд у порядку, передбаченому законом, також може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно преамбули Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 за № 3674-VI, цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз вказаних положень Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що суд може звільнити сторону від сплати судових витрат, зокрема враховуючи її майновий стан.

При цьому особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору зазначив, що він та його дружина, ОСОБА_2 , 1948 року народження, пенсіонери, мають тяжкі хронічні захворювання.

Однак, до заяви не додано доказів на підтвердження того, що наявна будь-яка з умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», в результаті встановлення якої суд мав би правові підстави для звільнення заявника від сплати судового збору, зокрема щодо підтвердження його скрутного матеріального становища.

Таким чином, суд відповідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не вбачає підстав для задоволення необґрунтованого клопотання ОСОБА_1 .

Відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 "Про судове рішення у цивільній справі", обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені судом і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, відмова заявнику у задоволенні необґрунтованої заяви про звільнення його від сплати судового збору, як це передбачено законом, а саме ст. 8 Закону України «Про судовий збір», не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо відмови ОСОБА_1 в задоволенні необґрунтованого клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Проте, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 170 ЦПК України, ОСОБА_1 не вказав у заяві про скасування судового наказу повне найменування стягувача, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника за його наявності або номер і серію паспорта громадянина України.

В порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 170 ЦПК України ОСОБА_3 у заяві про скасування судового наказу не зазначив про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

До того ж, суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про скасування судового наказу справляється судовий збір у 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 2020 рік складає 113,50 грн.

Враховуючи наведене, а також відмову суду у задоволенні необрунтованого клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання до суду заяви про скасування судового наказу , заявнику необхідно було сплатити судовий збір відповідно до пп. 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, всупереч вказаним вимогам закону, ОСОБА_1 до заяви про скасування судового наказу не надано квитанцію про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, або докази щодо звільнення його від сплати судового збору.

Таким чином, боржником ОСОБА_1 не дотримано вимог, передбачених ст. 170 ЦПК України.

Згідно ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне повернути заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу без розгляду.

Керуючись ст.ст. 170, 260, 354, 355 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

У задоволені необґрунтованого клопотання боржника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі № 639/4082/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів – повернути без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 17.08.2021.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк