Ухвала суду № 99026130, 07.08.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/4337/2021

Справа № 428/7390/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Шубочкіна Т.В.,

за участю секретаря Бендюкової А.Г.,

прокурора Приходька В.С.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Рудої О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Гричкоєдова В.В., погоджене прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області Приходько В.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесені 04.06.2021 року до ЄРДР за №12021131370000484 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, з середньо- спеціальною освітою, із задовільним станом станом здоров`я, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-11.07.2006 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

-04.11.2010 року Сєвєродонецьким міським судом Луганськоїобласті за ч.2 ст.307 КК України до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією Ѕ частини майна;

-26.12.2016 року до Сєвєродонецького міського суду Луганської області спрямовано обвинувальний акт за ч.2 ст.309 КК України;

-20.06.2017 року до Сєвєродонецького міського суду Луганської області спрямовано обвинувальний акт за ч.2 ст.309, ч.2 ст.307 КК України;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло вищевказане клопотання, в обгрунтування якого зазначено, що слідчим відділом Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021131370000484 від 04.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В невстановлений період часу у ОСОБА_1 , виник злочинний умисел спрямований на незаконний збут наркотичних засобів, повторно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, ОСОБА_1 , 06.08.2021 приблизно о 13-00 годині, перебуваючи поблизу будинку № 25 по вул. Першотравневій м. Сєвєродонецька, зустрівся з ОСОБА_2 , та разом сіли до автомобіля таксі Dacia Logan д.н.з. НОМЕР_1 , та почали рух у напрямку вул. Курчатова

м. Сєвєродонецька. Під час пересування на автомобілі таксі Dacia Logan д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , передала ОСОБА_1 , грошові кошти у сумі 300 гривень, та отримала від нього дві таблетки завернуті у фольгу.

В подальшому у ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою:

м. Сєвєродонецьк, ш. Будівельників б. № 1 в період часу з 13 год. 50 хв.

до 14 год. 15 хв. у присутності двох понятих, видала співробітникам Національної поліції 2 таблетки білого кольору,

Під час досудового розслідування встановлено, що дві таблетки збуті ОСОБА_2 , містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) в одній дозованій таблетці становить: 0,0224 грама, 0,0226 грама. Загальна маса метадону (фенадону) у таблетках, становить 0,0450 грама.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у незаконному збуті наркотичного засобу метадон, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

06.08.2021 слідчим Гричкоєдовим В.В. о 14 годині 53 хвилин було затримано в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

07.08.2021 слідчим Гричкоєдовим В.В. складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке того ж дня погоджено прокурором – процесуальним керівником ОСОБА_3 .

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 08.06.2021;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 08.06.2021;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 04.08.2021;

- протоколом огляду предмету від 06.08.2021;

- протоколом огляду місця події від 06.08.2021;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , від 06.08.2021;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.08.2021;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 06.08.2021;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 06.08.2021;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 06.08.2021;

- протоколом про результат здійснення негласної слідчо-розшукової дії від 06.08.2021

- протоколом про результату контролю за вчиненням злочину від 06.08.2021

- висновком експерта №СЕ-19/113-21/9158-НЗПРАП від 07.08.2021.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Про існування ризику, що ОСОБА_1 без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може переховуватись від органів досудового розслідування свідчить наступне:

1. Вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, в якому він обґрунтовано підозрюється.

2. Тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого правопорушення, оскільки санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Про існування ризику, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить наступне:

1. Відсутність у ОСОБА_1 постійного місця роботи, тому він не має постійного джерела доходу, та він заробляє на життя незаконним збутом наркотичних засобів.

2. ОСОБА_1 , на протязі тривалого часу, займався злочинною діяльністю але мав змогу відмовитись від вчинення злочинних дій.

3. ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке вчинив після відбуття покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04.11.2010. Тобто, будучи особою, яка притягнена судом до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, однак належних висновків для себе не зробив, та знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того вказаний злочин вчинив, після направлення обвинувальних актів до Сєвєродонецького міського суду, які перебувають на розгляді.

4. Слабкість соціальних зв`язків підозрюваного - ОСОБА_1 , не працює, та немає постійного джерела доходів, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не одружений.

Про існування ризику, що ОСОБА_1 , може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні свідчить наступне:

1.Той факт, що у кримінальному провадженні є свідки, які є особами з кола його спілкування, та які безпосередньо приймали участь у документуванні злочинної діяльності ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейский суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від слідства.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі підозрюваного настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Всі зазначені обставини, з урахуванням тяжкості злочинів, вчинених підозрюваним ОСОБА_1 з метою запобігання виникненню у останнього умислу уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду, а також з метою запобігання його подальшій протиправній діяльності, вимагають вжиття з боку органу досудового розслідування дієвих запобіжних заходів.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а також враховуючи вищезазначені ризики, є доцільним обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

У даному випадку інший, більш м`який запобіжний захід не тільки унеможливить забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а навпаки є підґрунтям для спроб останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

За вказаних обставин виникла об`єктивна необхідність обрати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий своє клопотання підтримали і просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 свою вину не визнав, просив відмовити у задоволенні клопотання або призначити більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт за місцем мешкання у пені години доби, так як він знаходиться на метадоновій терапії і повинен приймати ліки у певні часи. Посилався на те, що його вина не доказана і по попереднім справам, він нічого не продавав.

Захисник Руда О.О. проти клопотання заперечувала, просила застосувати до її підзахисного більш м`який запобіжний захід. Ризики, які визначив прокурор, не доказані.

Дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, якщо жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалах зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі Харченко проти України від 10.02.2011).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_1 , передбачене ч.2 ст. 307 КК України, і передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, зібраними на досудовому слідстві та наданими в судовому засіданні.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 свою вину не визнає, не одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, а також інших осіб не має, не має міцних соціальних зв`язків, не працює, вік та стан його здоров`я, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні даного злочину, а також наявність судимостей.

Слідчий суддя вважає, що ризики, зазначені в клопотанні, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, занйшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді домашного арешту не зможе в повній мірі забезпечити виконання обов`язків ОСОБА_1 по кримінальному провадженню.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 липня 2021 року для працездатних осіб складає 2379 гривень.

За таких обставин, враховуючи особу підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст.ст.110,131,132,176-178,183,186,193,194,196,197,369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Гричкоєдова В.В., погоджене прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області Приходько В.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021131370000484 від 04.06.2021 року задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто по 04 жовтня 2021 року включно.

Встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 95160 (дев`яносто п`ять тисяч сто шістдесят) грн. 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ: отримувач коштів- ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- не відлучатися з місця проживання або перебування без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Т. В. Шубочкіна