Вирок № 99025541, 17.08.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7047/20

№ 1-кп/183/818/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк В.В.,

за участю:

секретаря Гамаскової Н.А.,

прокурора Левешко В.К.,

захисника Шрама В.Ю.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12020042080000237 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцяс. Попасне Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого :

-05.01.2016 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.125, ч.2 ст.162, ч.1 ст.70, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі, з випробувальним строком на 2 роки;

-16.02.2017 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.162 КК України до 3 років 3 місяці позбавлення волі. Звільнений 01.09.2020 року на підставі ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20.08.2020 року умовно-достроково на невідбутий строк 2 місяці 1 день на підставі ст.81 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

04 листопада 2020 року приблизно о 23 годині 50 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проходив поблизу будинку АДРЕСА_1 , де в цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 04 листопада 2020 року приблизно о 00 годин 00 хвилин, ОСОБА_2 , відчинивши хвіртку, зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , де з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, шляхом ривку відчинив вхідні двері вищевказаного будинку, та, проникнувши до нього, попрямував до кухонної кімнати будинку.

Продовжуючи скоєння злочину ОСОБА_2 почав смикати вхідні двері кухонної кімнати, в цей час потерпіла ОСОБА_1 намагалася втримати вищевказані двері з іншого боку, але у неї не вийшло.

В подальшому ОСОБА_2 силою відірвав защіпку, на яку були зачинені двері кухонної кімнати, та проник в кімнату, де перебувала ОСОБА_1 , вхопив потерпілу ОСОБА_1 обома руками за плечі, здавлюючи їх, тим самим застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої. Внаслідок застосування фізичної сили потерпіла ОСОБА_1 впустила на підлогу жіночий гаманець з мобільним телефоном, які тримала у руках. Після чого, ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, відкрито, в присутності потерпілої ОСОБА_1 , заволодів майном, яке належить останній, а саме: мобільним телефоном марки « Lend Rover », та жіночим гаманцем.

Після чого, ОСОБА_2 з викраденим майном місце скоєння злочину залишив, спричинивши потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 893,00 гривні.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину свою не визнав, зазначивши, що визнає лише факт проникнення до будинку, інші дії, які йому інкриміновані, він не вчиняв. Зазначив, що 03.11.2020 року ввечері він разом з товаришем повернувшись з роботи, вживали алкогольні напої біля магазину в с. Попасне. Потім пішли до товариша додому, де продовжили вживати спиртні напої. Після чого, він попрямував до себе додому. При цьому він дуже захмелів. Проходячи повз будинку потерпілої, він, вважаючи, що це будинок його однокласниці, яка давно в ньому не мешкає, і він стоїть пустим, вирішив там переночувати, тобто фактично він переплутав будинок потерпілої з будинком його однокласниці. Він зайшов на подвір`я, там було темно. Підійшов до дверей будинку, смикнув за ручку і двері відчинилися. Зайшов у будинок, там також було темно, але в світлі місяця він побачив стілець і стіл. Зняв рюкзак, куртку сів на стілець, поклавши голову на стіл, і заснув. Прокинувся від того, що в кімнаті горить світло, а поряд стоїть ОСОБА_3 , яка обурено висловлювала йому свої претензії, щодо того, чому він у її будинку. ОСОБА_3 сказала, що зараз викличе поліцію, він сказав не потрібно, він піде добровільно, після чого почав прямувати до виходу, а ОСОБА_1 навздогін проганяла його віником. Вийшовши з будинку, він повернув ліворуч і через городи, а не через хвіртку, пішов на сусідню вулицю. Вийшовши на вул. Шевченко, він попрямував до свого будинку. Коли прийшов додому, його батько спитав, чому він так пізно, на що він відповів, що затримався, після чого пішов спати. Його розбудив батько, коли приїхали працівники поліції, з якими вони поїхали до домоволодіння потерпілої ОСОБА_1 , там біля будинку лежали його речі. Працівники поліції спитали чи його це речі, він відповів, що так, вони його. Після чого, вони спитали де телефон, він відповів, що не знає, телефон він не брав. Потім вони поїхали до нього додому, де працівники поліції шукали телефон, але не знайшли, після чого, його відвезли на ІВС. Додав, що не заперечує того факту, що він проник до домоволодіння потерпілої, але телефон не брав і не бачив його. Вказав, що на територію він зайшов через хвіртку, яка була зачинена на клямку. Двері він відкрив міцно їх смикнувши, навісного замку не було, фізичну силу він не застосовував. Щодо крадіжки гаманця та телефону, зазначив що потерпіла його оговорює.

Дослідивши письмові докази, надані стороною обвинувачення, суд дійшов наступних висновків.

Судом в судовому засіданні було досліджено протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.11.2020 року о 13 годині 40 хвилин, згідно з яким свідок ОСОБА_4 впізнав серед пред`явлених чотирьох осіб чоловіка під № 2, на якому зображений ОСОБА_2 (а.п. 125-127).

Зазначений доказ суд вважає за необхідне визнати недопустим, як такий, що було отримано з порушенням порядку, встановленого КПК України. До таких висновків суд прийшов, виходячи з наступного. Свідок ОСОБА_4 , будучи допитаним в судовому засіданні зазначив, що, в ніч, коли сталися події, які є предметом судового розгляду, він впізнав ОСОБА_2 , коли побачив, що останній тікає городами. Крім того, в ніч, коли сталися ці події, ОСОБА_2 привозили до домоволодіння потерпілої, де вона впізнала його, як особу, яка викрала у неї телефон та гаманець. Він був в цей час з потерпілою. А пред`явлення особи для впізнання, в ході якого він впізнав ОСОБА_2 , проводилося вже після цього 04.11.2020 року близько 14.00 години. Тобто, на момент проведення впізнання, особа ОСОБА_2 . ОСОБА_4 була відомою.

У зв`язку з цим, зазначений доказ, на переконання суду, є недопустимим і не може бути врахований, як доказ.

З цих же підстав суд вважає за необхідне визнати недопустимим доказом і протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.11.2020 року о 14 годині 10 хвилин, згідно з яким потерпіла ОСОБА_1 впізнала серед пред`явлених чотирьох осіб чоловіка під № 3, на якому зображений ОСОБА_2 (а.п. 128-130).

Крім того, в зазначених протоколах зазначено, що свідок ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_1 впізнають ОСОБА_5 , однак, будь-яких відомостей щодо того, у зв`язку з якими подіями вони його впізнають, протоколи впізнання не містять, а, відтак, суд приходить до переконання, що зазначені докази є неналежними, тобто таким, що не підтверджують та не спростовують обставин, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні.

Також судом досліджено протокол огляду речей від 04.11.2020 року разом з фото таблицею до нього, в ході проведення, якого було оглянуто гаманець жіночий бежевого кольору з візерунками, вказаний гаманець розташований на городі території домоволодіння АДРЕСА_1 . Вказаний гаманець має одне відділення на металевій застібці, який вилучено та поміщено до паперового конверту (а.п.131-132).

Зазначений доказ суд також вважає за необхідне визнати недопустимим, як такий, що отримано не у порядку, встановленому КПК України, оскільки огляд предмета можливий після його вилучення, яке також має здійснюватись у порядку, встановленому КПК України.

Будь-яких процесуальних документів (протокол огляду, прокол обшуку, тощо), які би свідчили про вилучення гаманця, матеріали кримінального провадження не містять.

В самому протоколі огляду предмета зазначено, що гаманець жіночий бежевого кольору з візерунками, розташований на городі території домоволодіння АДРЕСА_1 , однак огляд (обшук) території домоволодіння є процесуальною дією, яка потребує попереднього дозволу суду, однак рішення слідчого судді з цих питань в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Посилання прокурора на той факт, що місцем огляду була відкрита територія, а, відтак, її огляд не потребував рішення слідчого судді, суд вважає непереконливими, оскільки будь-які докази цієї обставини в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Відповідно ж до ч. 3, 4 ст. 17 КПК України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Таким чином, протокол огляду речей від 04.11.2020 року разом з фото таблицею до нього, в ході проведення, якого було оглянуто гаманець жіночий бежевого кольору з візерунками, розташований на городі території домоволодіння АДРЕСА_1 суд також вважає за необхідне визнати недопустимим, як такий, що отримано не у порядку, встановленому КПК України (пункт 1 частини 2 статті 87 КПК України).

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає також визнати недопустимими доказами:

речовий доказ - гаманець жіночий прямокутної форми, бежевого кольору, який знаходиться на відповідальному збереженні у потерпілої ОСОБА_1 (а.п.133); протокол пред`явлення речей для впізнання від 04.11.2020 року разом з фото таблицею до нього, за участю потерпілої ОСОБА_1 яка серед чотирьох пред`явлених гаманців, впізнала свій гаманець під №4 (а.п.134-137), як такі, що є похідними від протоколу огляду речей від 04.11.2020 року разом з фото таблицею до нього, в ході проведення, якого було оглянуто гаманець жіночий бежевого кольору з візерунками, розташований на городі території домоволодіння АДРЕСА_1 .

Такі висновки суду обумовлені, зокрема, практикою ЄСПЛ, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що нівелювання доказового значення відомостей, похідних від одержаних з порушенням вимог Конвенції доказів, слідує зі сформованої практикою ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree). Згідно з цією доктриною, якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справі «Гефген проти Німеччини»). Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

Однак, незважаючи на визнання ряду доказів недопустимими та невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, поза розумним сумнівом підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка в судовому засідання показала, що 04.11.2020 року близько 00.00-00.30 годині вона перебувала в себе вдома, відпочивала. Раптом, вона почула голосний звук біля дверей та прокинулася. Схопилася та побачила, що хтось смикає вхідні двері. Вона побігла в кімнату, щоб взяти телефон і зателефонувати сусідові. В цей час, ОСОБА_2 заскочив у прихожу та почав намагатися проникнути в кухню. Вона однією рукою тримала двері з метою перешкодити ОСОБА_2 проникнути до неї в кімнату, а іншою намагалася зателефонувати. Однак, в цей час ОСОБА_2 штовхнув двері, вона впала і її телефон також впав на підлогу. ОСОБА_2 схопив її за волосся та поволік у сарай, сказав, що буде її ґвалтувати. При цьому, коли ОСОБА_2 схопив її за волосся, то підняв з підлоги її мобільний телефон, який вона впустила, разом з гаманцем та поклав їх в карман своїх брюк. В сараї ОСОБА_2 ударив її двічі під груди та два рази головою об мішки. Між ними почалася бійка, в ході якої, вона відштовхнула від себе ОСОБА_2 , вискочила з сараю та побігла гукати на допомогу. ЇЇ крик почув ОСОБА_4 , який проходив повз її домоволодіння і прийшов їй на допомогу, а ОСОБА_2 втік. Додала, що біля сараю вони знайшли речі ОСОБА_2 , а саме куртку та шапку. Вказала, що така людина є дуже небезпечною для суспільства. Просила суд покарати обвинуваченого ОСОБА_2 дуже суворо;

- показаннями свідка ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що він є односельчанином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В листопаді 2020 року близько 23.00 годині він повертався з дня народження своєї хрещеної. Проходячи по АДРЕСА_1 , біля будинку потерпілої ОСОБА_1 він почув крик «допоможіть». Заскочивши на подвір`я останньої, він побачив, як чоловік побіг огородами. То був ОСОБА_2 . Вказав, що хлопця він впізнав, оскільки світло падало з коридору на город, через який він тікав. Потерпіла знаходилася біля сараю. Від потерпілої ОСОБА_1 він дізнався про те, що ОСОБА_2 проник до її будинку та заволодів її телефоном, який забрав у неї на очах. Вказав, що сусідній город через який побіг ОСОБА_2 це АДРЕСА_2 . Коли він зайшов у подвір`я, то ОСОБА_2 одразу вибіг, а потерпіла залишилася сама. Він дочекався співробітників поліції і близько о 00.00 годині працівники поліції привезли ОСОБА_2 , щоб він і потерпіла його упізнали. Також додав, що у дворі була куртка і потім вони знайшли рюкзак. Свідчення з приводу події він надав в ту ж ніч;

- показаннями свідка ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою потерпілої ОСОБА_1 , проживає на тій же вулиці. Потерпілу і обвинуваченого ОСОБА_2 знає як односельчан. В листопаді 2020 року о 00.00 годині їй повідомив ОСОБА_4 , що до сусідки ОСОБА_1 хтось заліз до будинку і сказав, що необхідно викликати поліцію. На її питання, так чому ж ви не викликаєте поліцію, ОСОБА_4 їй повідомив, що немає телефону, бо його викрали. Коли вона підійшла до двору потерпілої, там стояв ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , яка тримала в руках речі, кофту та кепку. ОСОБА_4 сказав, що це речі ОСОБА_2 . Вона викликала поліцію. ОСОБА_1 їй сказала, що чоловік вибив двері та забрав її мобільний телефон, тому немає звідки зателефонувати в поліцію;

- показаннями свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що він є батьком ОСОБА_2 , потерпілу ОСОБА_1 знає, як односельчанку. Восени 2020 року близько о 23.30 годині його син ОСОБА_2 перебував вдома по АДРЕСА_1 . Додому він прийшов у нетверезому стані. Сказав, що трошки затримався, зараз покурить та буде лягати спати. Він був у футболці, капцях та спортивних штанах. Вказав, що син заходив зі сторони городів, які виходять на АДРЕСА_2 . Речей у нього з собою не було. Приблизно через годину до їх подвір`я під`їхали працівники поліції, його син в цей час уже спав. Працівники поліції сказали розбудити та забрали сина. Вказав, що його син ОСОБА_2 адекватна та працьовита людина;

- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12020042080000237 від 04.11.2020 року, згідно з яким 04.11.2020 року близько 00.19 годині за адресою: АДРЕСА_1 , невідома особа вчинила грабіжницькі дії, поєднані з проникненням до житла (ЖЄО №3977) (а.п.111);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 04.11.2020 року (02 години 50 хвилин), відповідно до якого, ОСОБА_1 просить органи поліції притягнути прийняти міри щодо невідомої особи, яка заволоділа її телефоном та гаманцем за адресою: АДРЕСА_1 (а.п.112);

- протоколом огляду місця події від 04.11.2020 року разом з фототаблицею до нього в ході проведення, якого було оглянуто територію домоволодіння АДРЕСА_1 . Вхід до вказаного домоволодіння здійснюється через металеву хвіртку синього кольору. При вході на подвір`я розташований житловий будинок, вхід до якого здійснюється через прибудівлю. Двері не зачинені, вздовж стіни знаходяться двері, які ведуть до кухні, петлі на яких зірвані. Територія домоволодіння огороджена металевою сіткою рабицею з трьох сторін. На території виявлено куртку чоловічу синього кольору, кепку чорну, рюкзак чорного кольору, вказані речі в присутності двох понятих були поміщенні до поліпропиленового мішку білого кольору (а.п.113-123);

- речовим доказом по кримінальному провадженню - курткою чоловічої із плащової тканини, синього кольору марки «Metrossen», чоловічої кепки з написом «Reebok», спортивної сумки чорного кольору з написом «Nike», які зберігаються в камері зберігання речових доказів Перещепинського ВП (а.п.124);

- висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 4642-20 від 17.11.2020 року з додатком до нього, відповідно до якого станом на 04.11.2020 року ринкову вартість жіночого гаманця прямокутної форми, виготовленого із шкірозамінника, бежевого кольору в середині розподіленого на три секції, та який відкривається за допомогою блискавки, який придбано у 2018 році - визначити не надається за можливе, через відсутність даних, що мають виробника моделі; мобільного телефону марки «Lend Rover», який придбаний 20.10.2018 року, становить 893,00 грн. (а.п.140-142);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 10.12.2020 року, разом з фото таблицею до нього, за участю потерпілої ОСОБА_1 під час якого, остання розповіла та показала, як в листопаді 2020 року вона знаходилася вдома. В цей час ОСОБА_2 вирвав гачок вхідних дверей та проник до коридору її домоволодіння. В цей час вона взяла мобільний телефон з гаманцем зателефонувати знайомим та вийшла до кухонної кімнати. Тримаючи в руках телефон, підпирала двері від входу до кухонної кімнати Після двох хвилин утримування дверей, ОСОБА_2 ввірвався у кухонну кімнату, вибив у неї із рук мобільний телефон та поклав його собі до кишені штанів. Після чого взяв і гаманець. Вона вибігла на двір і ОСОБА_2 побіг за нею. В цей час вона помітила знайомого на ім`я ОСОБА_8 та почала кликати його на допомогу. ОСОБА_2 в цей час втік у невідомому напрямку, залишивши на території двору свою куртку, кепку та сумку (а.п.158-160).

Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджена належними та допустимими доказами, дослідженими в суді, сукупність яких суд вважає достатньою для встановлення вини обвинуваченого ОСОБА_2 поза розумним сумнівом.

Надаючи оцінку позиції обвинуваченого ОСОБА_2 щодо невизнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, суд вважає, що вона спростовується показаннями потерпілої ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , заявою ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення від 04.11.2020 року о 02 годині 50 хвилин, протоколом слідчого експерименту від 10.12.2020 року, разом з фото таблицею до нього, за участю потерпілої ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що потерпіла ще до приїзду працівників поліції повідомила свідкам ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про те, що невідома особа викрала у неї мобільний телефон та гаманець, а вже потім написала заяву про вчинене кримінальне правопорушення працівникам поліції, а відтак, версія обвинуваченого про те, що працівники поліції через неприязні стосунки з ним вмовили потерпілу оговорити його, не підтверджується жодним доказом і спростовується доказами, дослідженим в судовому засіданні.

Отже, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, поєднаному із проникненням у житло.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває.

Однак, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покаранняОСОБА_2 , суд визнає рецидив злочину; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який за місцем реєстрації характеризується негативно.

Суд також враховує той факт, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, будучи звільненим умовно-достроково через два дні після закінчення строку відбування покарання, знову вчинив умисний злочин, який є тяжким, шкода не відшкодована, потерпіла ОСОБА_1 просила суд покарати обвинуваченого суворо. За таких обставин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, а саме нижче від найнижчої межі чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки такі підстави у суду відсутні і вважає, що покарання повинно бути призначено виключно у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, суд вважає, що запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, слід продовжити до набрання вироком законної сили, оскільки на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні та продовженні застосування обвинуваченому цього виду запобіжного заходу.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 653,76 грн. (висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 4642-20 від 17.11.2020 року).

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 04 листопада 2020 року.

Зарахувати у строк відбуття покарання тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 з 04 листопада 2020 року по 17 серпня 2021 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 , до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Речові докази:

-куртку чоловічу із плащової тканини синього кольору, марки «Metrossen», чоловічу кепку з написом «Reebok», спортивну сумку чорного кольору з написом «Nike», які зберігаються в камері зберігання речових доказів Перещепинського відділу поліції Головнрого управління Національної поліції в Дніпропетровській області - повернути за належністю обвинуваченому ОСОБА_2 ;

-гаманець жіночий прямокутної форми, бежевого кольору - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 653 гривні 76 копійок.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Березюк