Вирок № 9902390, 14.06.2010, Ковпаківський районний суд м. Суми

копія справа № 1-372/10

ВИРОК

іменем України

14 червня 2010 року Ковпаківський районний суд м. Сум в особі судді Князєва В.Б., при секретарі Сема О.В., з участю прокурора Сухоставець О.О., потерпілої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, українця, громадянина України, невійськовозобовязаного, з базовою вищою освітою, розлученого, не працюючого, прож. АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у скоєні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 129 КК України, -

встановив:

27 січня 2010 року близько 17 год. 20 хв. ОСОБА_3 прийшов за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_1, з якою він раніше підтримував інтимні стосунки. З собою, у внутрішній кишені курточки, ОСОБА_3 приніс ніж, не маючи при цьому на меті використати його як знаряддя для спричинення тілесних ушкоджень іншій особі. Підійшовши до вище зазначеної квартири, ОСОБА_3 постукав в двері. ОСОБА_1 відчинила йому, давши змогу вільно увійти до помешкання. Зайшовши до квартири, ОСОБА_3 на ґрунті взаємного непорозуміння щодо поглядів на спільне життя почав зясовувати з ОСОБА_1 відносини. Остання не звертаючи уваги на слова ОСОБА_3, направилася в кухню. В свою чергу ОСОБА_3 прослідував за ОСОБА_1 Зайшовши до кухні, він побачив раніше знайому йому ОСОБА_4, в якої почав зясовувати причину перебування за даною адресою. Після цього ОСОБА_3 повернувся в бік ОСОБА_1, яка перебувала на відстані близько 1 м. від нього та, образившись на відмову останньої співмешкати з ним, почав сварку, в ході якої він почав наполягати на продовжені між ними близьких стосунків. ОСОБА_1 знову відмовила йому, але ОСОБА_3, продовжуючи наполягати на своєму, почав наближатися до потерпілої, розмахуючи при цьому руками. Потім, ОСОБА_3, будучи обуреним відмовою ОСОБА_1 співмешкати разом з ним, дістав з внутрішньої кишені курточки ніж та, діючи умисно, на ґрунті побутової сварки, з метою завдання потерпілій тілесних ушкоджень, наблизившись в притул до ОСОБА_1, та тримаючи його в правій руці, наніс клинком вказаного ножа один удар в ділянку печінки останньої, чим завдав їй тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани черевної порожнини з пошкодженням круглої звязки печінки, які за ознакою небезпечних в момент заподіяння кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження. Наносячи ОСОБА_1 зі значною силою удар ножем в життєво-важливий орган - печінку, ОСОБА_3 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння - посягання на здоровя іншої особи, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення небезпечних для життя особи тілесних ушкоджень і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом. Після цього, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4, яка побачивши в його руці ніж, встала зі стільця та почала просити останнього не чіпати її та ОСОБА_1 Проте ОСОБА_3, не звертаючи уваги на її прохання, почав висловлювати ОСОБА_1 і ОСОБА_4 погрози вбивства, усвідомлюючи, що ця погроза здатна реально викликати у потерпілих побоювання за своє життя, та бажаючи цього, з метою залякування останніх, ОСОБА_3 повідомив, щоб вони нікому не говорили, що це він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_1, інакше він їх вбє.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину в скоєному за вказаних вище обставинах визнавав повністю та підтвердив суду, що дійсно 27 січня 2010 року близько 17 год. 20 хв. він прийшов за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_1, з якою він раніше підтримував інтимні стосунки. З собою, у внутрішній кишені курточки, він приніс ніж, не маючи при цьому на меті використати його як знаряддя для спричинення тілесних ушкоджень іншій особі. Зайшовши до квартири, він на ґрунті взаємного непорозуміння щодо поглядів на спільне життя почав зясовувати з ОСОБА_1 відносини. Зайшовши до кухні, він побачив раніше знайому йому ОСОБА_4, в якої почав зясовувати причину перебування за даною адресою. Після цього він повернувся в бік ОСОБА_1, яка перебувала на відстані близько 1 м. від нього та, образившись на відмову останньої співмешкати з ним, почав сварку, в ході якої він почав наполягати на продовжені між ними близьких стосунків. ОСОБА_1 знову відмовила йому, але він, продовжуючи наполягати на своєму, почав наближатися до потерпілої, розмахуючи при цьому руками. Потім, він, будучи обуреним відмовою ОСОБА_1 співмешкати разом з ним, дістав з внутрішньої кишені курточки ніж та на ґрунті побутової сварки, наблизившись в притул до ОСОБА_1, та тримаючи його в правій руці, наніс клинком вказаного ножа один удар в ділянку печінки останньої, чим завдав їй тілесні ушкодження. Після цього, він підійшов до ОСОБА_4, яка побачивши в його руці ніж, встала зі стільця та почала просити останнього не чіпати її та ОСОБА_1 Проте він, не звертаючи уваги на її прохання, почав висловлювати ОСОБА_1 і ОСОБА_4 погрози вбивства, з метою залякування останніх, він повідомив, щоб вони нікому не говорили, що це він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_1, інакше він їх вбє.

Таким чином суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 встановлена досить повно та його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, так як він умисне заподіяв ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, та за ч. 1 ст. 129 КК України, так як він здійснив погрозу вбивством.

При призначенні підсудному виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що помякшують покарання.

ОСОБА_3 скоїв один тяжкий злочин та один злочин невеликої тяжкості.

Підсудний ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, свою вину визнав повністю, розкаюється в скоєному, за місцем проживання характеризується позитивно, потерпіла не наполягає на суворій мірі покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знаходить.

На підставі викладеного з урахуванням особи винного ОСОБА_3 та вище зазначених обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає можливим на підставі ст. 69 КК України перейти до іншого, більш мякого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті 121 ч. 1 КК України, та призначити підсудному міру покарання у виді обмеження волі.

Речові докази по справі: два светри та жіночі колготи, а. с. 18, суд вважає необхідним повернути потерпілій ОСОБА_1

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 витрати по проведенню експертиз.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочинів та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 121 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі на строк три роки;

за ч. 1 ст. 129 КК України у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк три роки.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не змінювати, залишити взяття під варту. Направити засудженого до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. Строк покарання обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі. У строк покарання зарахувати час попереднього увязнення під вартою з 19 березня 2010 року й по день прибуття засудженого до місця відбування покарання, виходячи з того, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Речові докази по справі: два светри та жіночі колготи, а. с. 18 повернути потерпілій ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_3 676 грн. 08 коп. витрат по проведенню експертиз на рахунок Управління Держказначейства України в ОУ НБУ МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, розрахунковий рахунок 31256272210011, код класифікації доходів бюджету 25010100.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Сумської області, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку через Ковпаківський районний суд м. Сум.

Суддя: (підпис) В.Б. Князєв

Вірно:

Суддя: В.Б. Князєв