Постанова № 990230, 18.09.2007, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2007 № 13/102

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кондес Л.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від прокуратури Козелецького району Чернігівської області: Голюга В.В. посвідчення №20 від 01.02.2006 р.;

від позивача: не зявився;

від відповідача:Шурига Г.С. довіреність №26/04 від 26.04.2007 р.;

Шурига В.С. директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Любич"

на рішення Господарського суду м.Києва від 18.05.2007

у справі № 13/102

за позовом Прокурора Козелецького району Чернігівської області в інтересах держави в особі Крехаївської сільської Ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любич"

пропередачу у комунальну власність об"єкта житлового фонду

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2007 р. в справі №13/102 позов Прокурора Козелець кого району Чернігівської області в інтересах держави в особі Крехаївської сільської Ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Любич” про передачу в комунальну власність обєкта житлового фонду, був задоволений в повному обсязі. Присуджено: зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю “Любич” передати у комунальну власність територіальної громади Крехаївської сільської ради житловий будинок № 2 по вул. Садова в селі Крехаїв Козелецького району вартістю 1500 грн. з технічною документацією; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Любич” в доход державного бюджету 102 грн. державного мита.

Не погодившись із зазначеним рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області скасувати і прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що місцевий господарський суд неповно зясував обставини справи, які мають значення для справи та визнав їх встановленими, неправильно застосував норми матеріального і процесуального права.

Прокурор та позивач відзиви на апеляційну скаргу суду не надали. В судовому засіданні представник прокурора апеляційну скаргу не визнав, пояснив, що вважає її необґрунтованою. Просив рішення Господарського суду м. Києва залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою від 06.07.2007 р. апеляційна скарга прийнята до провадження і призначена до розгляду на 18.09.2007 р.

В судове засідання 18.09.2007 р. зявились представники прокурора і відповідача.

Представник позивача в судове засідання не зявився. Про місце, дату та час судового розгляду позивач повідомлений належним чином. Будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Оскільки явка представників не була визнана судом обовязковою та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового розгляду, суд визнав за можливе розглядати справу у відсутність представника позивача за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача та представника прокурора Козелецького району Чернігівської області, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія встановила наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію, виданого 02.06.1998 року Козелецькою районною державною адміністрацією Чернігівської області було зареєстровано Колективне сільськогосподарське підприємство “Крехаїв” із зазначенням ідентифікаційного коду даного субєкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій - 02786128.

Розпорядженням Козелецької районної державної адміністрації №115 від 13.03.2000 р. “Про перереєстрацію КСП “Крехаїв”, воно було перереєстровано в Сільськогосподарський виробничий кооператив “Крехаїв”, зі збереженням ідентифікаційного коду - 02786128 (а.с. 68). За змістом резолютивної частини даного розпорядження, до останнього перейшли усі права і обовязки реформованого колективного сільськогосподарського підприємства.

23 червня 2001 року, розпорядженням Козелецької районної державної адміністрації, Сільськогосподарський виробничий кооператив “Крехаїв” змінив назву і організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю “Любич”, про що також зазначено в ч.1 ст. 1.2 його Статуту. Номер ідентифікаційного коду залишився 02786128.

Рішенням № 14 виконкому Крехаївської сільської ради від 26.02.2007 р. “Про передачу на баланс Крехаївської сільської ради житлових будинків, що знаходяться на балансі ТОВ “Любич”, яким зобовязано ТОВ “Любич” передати у комунальну власність на баланс Крехаївської сільської ради житлові приміщення, що знаходяться в с. Крехаїв по вул. Садова, 2 та по вул. Л. Українки, 90.

Рішенням № 19 виконавчого комітету Крехаївської сільської ради від 28.03.2007 року надано згоду на прийняття житлового будинку № 2 по вул. Садова в с. Крехаїв у комунальну власність.

14.03.2007 року 8 сесією 5 скликання Крехаївської сільської ради прийнято Рішення про затвердження рішення № 14 від 26.02.2007 року та зобовязано відповідача передати спірний будинок на баланс сільської ради.

Враховуючи вищевказане, судова колегія прийшла до наступних висновків:

Згідно мотивувальної частини Розпорядження Козелецької районної державної адміністрації №115 від 13.03.2000 р. “Про перереєстрацію КСП “Крехаїв”, а також протоколу №2 загальних зборів членів КСП “Крехаїв” від 21.02.2000р., його реформування здійснене шляхом зміни організаційно-правової форми, назви і форми власності, що і передбачалось Указом Президента України від 03.12.1999 р. № 1529 99 “Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектору економіки України”, та п.1, ч.1 п.2 Постанови Верховної ради України від 18 січня 2001 року № 2219-111.

Згідно довідок Головного управління статистики у Чернігівській області, які долучені до матеріалів справи, ідентифікаційний код відповідача 02786128, був незмінним за весь час його існування.

Незмінність ідентифікаційного коду - 02786128 підтверджується і наданими свідоцтвами про реєстрацію (перереєстрацію) КСП, СВК “Крехаїв” та ТОВ “Любич”.

Нормативне регулювання питань щодо надання (присвоєння) і застосування ідентифікаційних кодів регулюється “Положенням про єдиний державний реєстр підприємств та організацій України”, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12 червня 2005 року №499. Згідно з п. 6 якого, “Ідентифікаційний код зберігається за субєктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним”.

Оскільки заходи щодо реформування КСП та СВК “Крехаїв” здійснювались впродовж 2000-2001 р.р., то і врегулювання питань їх реєстрації чи перереєстрації здійснювалось за чинними на той час нормативними актами.

Так п. 4 ст. 34 Закону України “Про підприємства в Україні” та п. 3 ст. 31 Закону України “Про колективні сільськогосподарські підприємства” визначали, що підприємство вважається реорганізованим з моменту виключення його з державного реєстру. При цьому це мало здійснюватись після прийняття власником чи судом рішення про скасування державної реєстрації.

В матеріалах справи відсутні докази скасування державної реєстрації СВК “Крехаїв”, що приводить суд до висновку, що скасування реєстрації не було.

Відповідно до ч.13 ст.8 Закону України “Про підприємництво” і п. 20 Положення про державну реєстрацію підприємств, які діяли на той час, перереєстрація у звязку зі зміною організаційно-правової форми, назви, і форми власності підприємства не має наслідків його реорганізації і відповідно скасування державної реєстрації. Наведене підтверджується також Розясненнями Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств” №02-5/334 від 12.09.96р., із змінами, станом а 18.11.2003р. про те, що “При вирішенні спорів, повязаних із створенням (реєстрацією) підприємств господарським судам необхідно враховувати, що згідно з пунктом 20 Положення перереєстрації потребує лише зміна назви, організаційно-правової форми або форми власності підприємства. Оскільки вчинення зазначених дій не охоплюється поняттям реорганізації підприємства, тому здійснення заходів щодо перереєстрації останнього не тягне за собою наслідків виключення його з державного реєстру України”.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Любич”, було створено шляхом перереєстрації СВК “Крехаїв”.

Абзацом 4 п. 1 Указу Президента України “Про деякі заходи щодо поліпшення умов господарювання недержавних сільськогосподарських підприємств”, №398/2000 від 09.03.2000 р., норма, про те, що заходи щодо безоплатної передачі в комунальну власність житлового фонду та інших обєктів, які належать приватним сільськогосподарським підприємствам, необхідно здійснювати за їх згодою, а відповідно до затвердженого постановою КМ України “Порядку безоплатної передачі у комунальну власність обєктів соціальної сфери, житлового фонду, ...”, встановлює, що в разі коли ініціатором передачі вказаного майна є орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування дана пропозиція погоджується з підприємством, якому воно належить.

Позивачем не надано суду доказів погодження з відповідачем питання щодо передачі ТОВ “Любич” у комунальну власність на баланс Крехіївської сільської Ради житлового приміщення, що знаходиться в с. Крехів по вул. Садова, 2.

Одночасно, суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст ст. 71 Цивільного кодексу Української РСР, чинного до 01.01.2004 р., загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки і застосовується судом незалежно від заяви сторін (ст.75 ЦК Української РСР). Перебіг позовної давності починається з дня виникнення права на позов (ст. 76 ЦК Української РСР). Дані норми також резюмуються ст. ст. 256, 261 ЦК України.

Таким чином, перебіг позовної давності в даній справі почався з дати перереєстрації СВК “Крехаїв” в ТОВ “Любич”, тобто з 23.06.2001 р. і скінчився 24.06.2004 р.

Сплив строку для звернення до суду, за любих обставин є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

При винесенні оскаржуваного рішення Господарський суд Чернігівської області, неповно дослідив норми матеріального права стосовно даного спору, і прийшов до невірного висновку про те, що ТОВ “Любич” було створене шляхом реорганізації. Також суд першої інстанції прийшов до цього висновку з посиланням на виключення КСП “Крехів” з державного реєстру України, хоча це документально не підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак в справі, відсутні докази того, що Крехіївська сільська Рада проводила погодження питання передачі ТОВ “Любич” у комунальну власність на баланс спірного будинку, що також призвело до помилкового висновку місцевого господарського суду про законність рішення Крехіївської сільської Ради №14 від 26.02.2007 р.

Суд апеляційної інстанції вважає, що викладене у постанові твердження, що позивачу стало відомо про порушення його прав лише у травні 2006 року, спростовуються наявними у справі протоколом загальних зборів членів КСП “Крехаїв” №1 та актом оцінки житлового будинку від 24.12.99 р, відповідними довідками Крехаївської сільської ради про придбання його колективним сільськогосподарським підприємством “Крехаїв”.

Крім того, згідно з положенням ст. 256, ч.2 п.5 ст. 261 чинного Цивільного кодексу України, за зобовязаннями, строк виконання яких не визначений, або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання.

Вищевикладене залишилося поза увагою суду першої інстанції.

Таким чином, Господарським судом м. Києва в справі №13/102 не доведено обставини, що мають значення для справи, які визнані встановленими.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, Стороні, на користь якої прийняте судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Любич” на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.05.2007 р. в справі №13/102 задовольнити.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.05.2007 р. в справі №13/102 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Крехаївської сільської Ради (вул. Лесі Українки, 55, с. Крехаїв Козелецького району Чернігівської області, 17073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Любич” (17073, с. Крехаїв, вул. Лесі Українки, 90, Козелецького району Чернігівської обл., р/р. 260061721, код 02786128, МФО 353348, ЧОД АППБ “Аваль” м.Чернігів) суму державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 51 (пятдесят одна) грн.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

Справу № 13/102 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого Господарського Суду України.

Головуючий суддя

Судді

24.09.07 (відправлено)