Рішення № 99017418, 03.08.2021, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1741/19

2/0187/85/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2021 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Боняк О.О., представника відповідача адвоката Петренко І.Ф. та представника третьої особи Левечко О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, треті особи: Петриківська селищна рада, Петриківська державна нотаріальна контора,-

В С Т А Н О В И В :

18.10.2019 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Остаточно сформувавши свої позовні вимоги ОСОБА_1 просить суд визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його батька - ОСОБА_3 , померлого у жовтні 2016 року, тривалістю в два місяці та визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його дядька - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в два місяці.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у жовтні 2016 року помер батько позивача - ОСОБА_3 . 15.02.2019 позивач подав до Петриківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом в порядку спадкування після смерті свого батька - ОСОБА_3

15.02.2019 видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Після смерті батька позивача відкрилась спадщина, яка складається з Ѕ частки земельної ділянки площею 3,1658 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом на майно померлого.

ОСОБА_2 є рідним братом померлого батька позивача.

Позивач вважає, що ним пропущено строк для прийняття спадщини після смерті його батька з поважних причин:

- смерть батька визначена - жовтень 2016року, а актовий запис про його смерть зроблений 03.02.2017, так як батько був безвісті відсутнім;

- позивач працював за кордоном, був травмований і не мав можливості приїхати в Україну.

Зазначені причини пропуску строку є поважними, оскільки вони пов`язані з об`єктивними труднощами для спадкоємця для подання ним заяви про прийняття спадщини в нотаріальну контору.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 - дядько позивача. Позивач подав до Петриківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом в порядку представлення після смерті свого дядька.

06.03.2019 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається з Ѕ частки земельної ділянки площею 3,1658 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області.

Позивач є спадкоємцем майна померлого за правом представлення після смерті свого батька - ОСОБА_3 , померлого в жовтні 2016 року.

ОСОБА_2 є рідний брат померлого ОСОБА_4 , який 15.05.2018 подав заяву за №394 до Петриківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини до майна ОСОБА_4 .

Позивач вважає, що ним пропущено строк для прийняття спадщини після смерті його дядька за обставин, які були причиною пропуску ним строку для прийняття спадщини після батька, зокрема через те, що позивач працював за кордоном, був травмований і не мав можливості приїхати в Україну.

Ухвалою суду від 23.10.2019 відкрито провадження в даній справі та визначено справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Під час підготовчого судового засідання ОСОБА_2 подав до суду відзив в якому просить в задоволенні позову відмовити та заперечуючи підстави заявленого позову вказав, що надана позивачем довідка «Дедовской городской больницы» від 25.03.2017 та листа Главного Управлення МВД Российской Федерации по Московской области № 58/б/н от 01.04.2018 г. потребують перекладу на українську мову. Крім того, наведені позивачем причини пропуску не можуть вважатися поважними, оскільки ніяким чином не перешкоджали йому звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

В підготовчому судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просить їх задовольнити.

18.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та його представник подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача адвоката Петренко І.Ф. в судовому засіданні пояснила, що вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та не доведеними. В задоволенні позову просить відмовити.

Представника третьої особи Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області Левечко О.А. в судовому засіданні підтримала думку представника відповідача про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 .

Представник треті особи: Петриківської державної нотаріальної контори, надав до суду клопотання про вирішення справи без їх участі.

Заслухавши учасників провадження і дослідивши матеріали справи, об`єктивно проаналізувавши надані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч. 1. ст.13 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст. 89 ЦПК, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно до ст.76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 2, 3 статті 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частини 1 статті 80 ЦПК).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів спадкової справи № 34/2019, заведеної після померлого ОСОБА_3 (а.с. 70-85), судом встановлено, що в жовтні 2016 року помер ОСОБА_3 , при цьому актовий запис про його смерть зроблений 03.02.2017. 15.02.2019 позивач ОСОБА_1 подав до Петриківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом в порядку спадкування після смерті свого батька - ОСОБА_3 . Того ж дня, нотаріусом постановлено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Згідно матеріалів спадкової справи № 102/2018, заведеної після померлого ОСОБА_4 (а.с. 125-163), судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 - дядько позивача. 06.03.2019 позивач подав до Петриківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом в порядку представлення після смерті свого дядька - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, 06.03.2019 нотаріусом складено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Згідно матеріалів спадкової справи № 323/2012, заведеної після померлого ОСОБА_5 (а.с. 164-200), судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 - батько ОСОБА_4 і ОСОБА_3 . Матеріали спадкової справи містять копії свідоцтв про право на спадщину за законом, згідно якого ОСОБА_4 і ОСОБА_3 у спадкували після ОСОБА_5 , кожен окремо, по Ѕ частині земельної ділянки площею 3,1658 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області.

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 206/2012, заведеної після померлої ОСОБА_6 (а.с. 201-2012), встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 . Матеріали справи містять заяви від ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про прийняття спадщини після її смерті.

За правилами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

За роз`ясненнями, наданими судам в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7 Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (п. 24).

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов`язані з об`єктивними не переробними істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Вказане відповідає правовим висновкам у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18) та від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для перевірки існування обставин, на які позивач посилається обґрунтовуючи існування поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини після померлих батька та дядька, судом досліджено відомості, отримані з Державної прикордонної служби України, копію довідки про перебування на території РФ ОСОБА_1 , медичну довідку та акт обстеження матеріально-побутових умов від 28.11.2019, складений комісією Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Так відповідно до довідки «Дедовской городской больницы» від 25.03.2017 та листа Главного Управлення МВД Российской Федерации по Московской области № 58/б/н от 01.04.2018 г. ОСОБА_1 перебував на території Росіцйської Федерації з 10.02.2017 по 03.05.2017 та з 26.02.2018 по 26.05.2018 і 25.03.2017 звертався за медичною допомогою в зв`язку з «рвано-ушибленной раной правого локтевого суглоба». При цьому, відповідно до довідки Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України ОСОБА_1 в період з 04.02.2017 по 15.04.2017 перебував за межами України.

Отже, відомості в наведених документах вказують про те, що ОСОБА_1 дійсно перебував за межами України в період проміжку часу, визначеного для подання заяви про прийняття спадщини, як після батька ОСОБА_3 , так і після дядька ОСОБА_4 .

Однак, позивач був відсутній на території України, лише протягом двох місяців, та прибув на території України більше ніж за три місяці, до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини після померло батька, при цьому, ОСОБА_1 подав відповідну заяву нотаріусу лише 15.02.2019, тобто, через два роки після відкриття спадщини. Твердження позивача про те, що він був травмований і не мав можливості приїхати в Україну спростовуються наведеними даними ДПС, відповідно до яких в період часу з 15.04.2017 по вересень 2017 року позивач перебував на території України.

ОСОБА_1 перебував на міграційному обліку Російської Федерації протягом трьох місяців, в проміжку шестимісячного строку для прийняття спадщини після померло дядька ОСОБА_4 , при цьому, ОСОБА_1 подав відповідну заяву нотаріусу лише 06.03.2019, тобто, через більше ніж рік після відкриття спадщини.

Оцінюючи наданий позивачем Акт обстеження матеріально-побутових умов від 28.11.2019, складений комісією Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, згідно якого позивач в період часу з січня 2014 по січень 2019 не проживав в будинку АДРЕСА_1 в зв`яжу з перебуванням за межами України, суд не приймає його як достовірний та допустимий доказ, оскільки зміст вказаного акту суперечить даним ДПС та факт відсутності на території України не може доводитися наданим актом, метою якого є обстеження матеріально-побутових умов.

Таким чином, вищевказані докази не підтверджують поважних причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували перебування позивача за межами України та тривалість такої відсутності, позивач суду не надав та матеріали справи не містять.

За вказаного позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставні та задоволенню не підлягають.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На основі викладеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, треті особи: Петриківська селищна рада, Петриківська державна нотаріальна контора, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10 серпня 2021 року .

Суддя: В. О. Говоруха